Ну, ось, нарешті, і настав цей благодатний час справжньої весни. Дивної і вже, схоже, незворотньої. Суджу про це по тому, як рано починають співати під моїм вікном, що виходить на печерський Ботанічний сад, різноголосі птахи, гучною своєї тріскотнею ще задовго до сходу сонця пробуджуючи все сусідні вулиці. Саме ранні птахи нагадали мені про те, що сьогодні, 1-го квітня, відзначається не тільки День сміху і не тільки більш, ніж піввікова річниця одруження нашого чудового поета Юрія Рибчинського та його чарівної дружини Сашеньки, а ще й Міжнародний день птахів. Якому, власне кажучи, я і вирішив присвятити сьогоднішній свій пост.

Одного разу навчений (як йому, в усякому разі, здавалося) життєвим досвідом старець купив на базарі птаха. По дорозі додому він уже уявляв, яким прекрасним буде у нього майбутній обід, коли птах раптом звернулася до нього:

- Вбити мене ти завжди встигнеш. Але дозволь мені дати тобі три мудрих поради.

Ну, яка ж нормальна людина відмовиться від мудрих порад, вирішив старець. І, зупинившись посеред дивовижного гаю, почав слухати, що говорить птах.

- Перша порада буде такою: ніколи не вір тому, що тобі здається повною нісенітницею. Друга: тверезо оцінюй свої сили і старайся не братися за справу, досягти успіху у якій шансів у тебе практично немає. І третя порада: ніколи не шкодуй про скоєне добро.

Почуті поради здалися старцю настільки мудрими, що він вирішив таки відпустити птицю на волю. А вона, злетівши на високу гілку, несподівано закричала:

- Ну, ти й дурень! Вчора я проковтнула алмаз і, якби не твоя дитяча довірливість, ти б міг не тільки обід з мене приготувати, але ще й розбагатіти.

Розсерджений, старий поліз за птахом наверх, однак швидко знесилився і звалився на землю. А птах все не вгамовувався:

- До чого було так уважно слухати мої поради, якщо при першій же можливості ти про все тут же забув і, як хлопчисько, поліз на дерево? Сам поміркуй, навіщо мені було ковтати якийсь камінь, нехай навіть і дорогоцінний? Знову ж подумай: невже ти не розумів, що лізти за мною на дерево в твоєму віці — марна справа? І, нарешті, зверни увагу, як швидко ти забув про великодушність, уявивши, що можеш повернути собі відпущеного на свободу птаха, який нібито проковтнув дорогий алмаз …

Подивившись з жалем на довірливого старого, птах змахнув крилами і полетів по якимось своїх пташиних справах, не розуміючи, чому люди навіть у похилому віці не обтяжують себе роздумами про такі елементарні речі.

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.