Традиції Чистого четверга: перед випіканням пасок обов'язково господині читали молитву

29 квітня у християн Східного обряду Чистий Четвер. Це день, коли традиційно готували Великодню випічку. Досить непросту процедуру господині ще більш ускладнювали церемоніалом. У кожному регіоні склалися свої традиції, пов'язані з випіканням Великодньої здоби. Про це розповіла «ФАКТАМ» етнограф Олена Громова, заввідділом музею в Пирогово.

Паски випікалися в тиші після обов'язкової молитви. «Коли випічка готувалася, люди намагалися не шуміти, голосно не розмовляти вдома і на вулиці, тим більше, що в церкві читалися уривки з Євангелія про останні години земного життя Христа», — розповідає експерт.

Дуже поганою прикметою вважалися тріснуті паски. А ось якщо випічка вийшла пишною і солодкої, значить і рік повинен бути вдалим. Першу і головну паску завжди поміщали в печі на південну сторону, а потім вже розставляли інші.

За словами етнографа, за старих часів паски робили без білої глазурі — просто змащували здобу збитими яйцями і ставили в піч. На Поділлі, щоб зробити блискучою верхівку, використовували освячену воду з медом. Дуже поширеним було прикрашати паски фігурками: сердечками, хрестиками з закрученими «ріжками» («свастя»).

Крім пасок і баб, існували й інші види Великодньої випічки. «На Західній Україні в ХХ столітті з'явилася традиція випікати „баранчики“ в металевих формах… Баранчики були в середньому 30−40 см, зустрічалися і дуже великі. У фігурок очі робили з насіння і надягали стрічку-нашийник (вважалося особливим шиком)», — розповіла етнограф.

Про традиції обмивання в Чистий четвер читайте в статті «Народні традиції Страсного тижня: як приготуватися до свята» .

972

Читайте нас у Facebook