- 20:45 Тренди трендами, але потрібно робити те, що приносить задоволення: українська стилістка про ведення блогу та кольори 2025 року
- 20:25 Волосся випадає через проблеми зі шкірою голови: як доглядати за нею, щоб цього уникнути
- 20:06 Курячий рулет із сиром: ідеальний рецепт для тих, хто сидить на дієті
- 19:55 Чемпіонат України з футболу, 14-й тур, 22—25 листопада: результати та відеоогляди матчів, турнірна таблиця
- 19:54 На автошляхах у Європі з'явився дивний дорожній знак: що він означає
- 19:45 Молодий чоловік раптово ожив за кілька хвилин до власної кремації
- 19:42 У Кам’янському в рамках грантової програми оновили відділення: мер Білоусов розповів деталі
- 19:27 Біля Запоріжжя будують фортифікації в очікуванні наступу росії — ЗМІ
- 19:04 Тельцям — «Король Кубків», Ракам — «Дама Жезів»: прогноз по картах Таро на вівторок, 26 листопада
- 18:31 Обіймалася з путіним: український посол розкритикував Меркель
- 18:14 Нардепка Радіна, яка раніше працювала в ЦПК із Шабуніним, підтримала зменшення покарання для корупціонерів: що відомо
- 18:11 В Одесі співробітники ТЦК займалися «мобілізаційним рекетом» на блокпостах
Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 2014
Скульптор: José Luis Santes
Розмір: 33×32cm
Лімітована серія 3000 виробів Із експозиції «Shvets Museum»
«Легко на сердце от песни весёлой,
Она скучать не даёт никогда.
И любят песню деревни и сёла,
И любят песню большие города…»
Скажіть, хто з представників старшого покоління не пам'ятає цю запальну мелодію з популярного за радянських часів фільму «Веселі хлопці» з Леонідом Утьосовим у головній ролі? До речі, ми тоді зовсім не замислювалися над тим, хто склав ту чи іншу пісню, що полюбилася кіноглядачам і з ранку до ночі крутилася по дротовому радіо, яке обов'язково стояло на кухні або в «великій кімнаті» кожної квартири. А якби задумалися, то напевно з подивом для себе виявили б, що музику до найулюбленіших і найпопулярніших пісень того часу написав композитор, день пам'яті якого відзначається саме сьогодні. Важко навіть уявити кількість пісень, написаних Ісааком Дунаєвським до фільмів, які кожен з нас дивився і переглядав десятки разів. І не тільки тому, що в нашому дитинстві і юності фільмів взагалі було не дуже багато, а хороших фільмів серед них — ще менше, ну, а тих, що беруть за душу і «прилипають» цитатами — і того менше. Якраз автором музики до найвідоміших картин був саме Дунаєвський. «Шкільний вальс», «Воротар», «Діти капітана Гранта», «Волга-Волга», «Летіть, голуби», «Веселі хлопці», «Цирк». Та все хіба перелічиш?!
Народився Ісаак Дунаєвський в багатодітній родині в місті Лохвиця тоді ще Полтавської губернії в січні 1900 року. Сім'я його була напрочуд музичною — мама добре співала і прекрасно грала на піаніно, дід керував хором в місцевій синагозі, четверо старших братів отримали серйозну музичну освіту і подальшу свою долю пов'язали з музикою. Так що маленькому Ісааку нічого не залишалося, як піти по їхніх стопах. Що він і зробив з превеликим для себе задоволенням.
Після закінчення в Харкові гімназії (із золотою медаллю, між іншим) і консерваторії Дунаєвський був прийнятий на роботу в оркестр Харківського російського драматичного театру. Слід зауважити, що в оркестровій ямі йому довелося сидіти не довго. Отримавши пропозицію головного режисера написати музику до нового спектаклю, молодий композитор не просто блискуче впорався з поставленим завданням, але і за короткий час встиг створити так багато популярних мелодій, що про нього заговорили вже як про майстра і, природньо, тут же перетягнули в Москву, де по-справжньому і розкрився його музичний талант.
Створюючи популярну музику для драматичних вистав, оперет і кінофільмів, Ісаак Дунаєвський весь час намагався привнести в неї щось своє, нове, тільки йому одному властиве, незвідане раніше. Так, наприклад, він на якомусь етапі своєї творчості поставив собі за мету створити такий стиль, який називався б «радянським джазом». З цією метою він захопився переробкою не тільки народних мелодій, а й відомих творів Джузеппе Верді, Римського-Корсакова і Чайковського на джазовий, так би мовити, лад. І у нього це виходило. Причому, виходило чудово. Тільки ось представники влади щоразу, вбачаючи в музичних пошуках популярного композитора «негативний вплив культури загниваючого Заходу», намагалися поставити Дунаєвського «на місце». У чому тільки його не звинувачували! Як тільки не прагнули то забракувати його «занадто легку музику», то скасувати призначені вже прем'єри нових оперет. А народ його пісні, як і раніше любив. І виспівував їх де тільки можна було і навіть там, де робити це було не можна. Наприклад, на фронтах Великої Вітчизняної війни, які — чи не всі! — Дунаєвський об'їздив в складі гастрольних бригад.
Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.
вологість:
тиск:
вітер: