«Композицію „Алі-Баба та сорок розбійників“ я збирала сім років», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
Збірка казок «Тисяча і одна ніч» відома у всьому світі. Ці казки об'єднані розповіддю про жорстокого царя Шахріяра, який, розчарований у жіночій вірності, щовечора брав собі нову дружину і на ранок вбивав її. Однак донька візиря Шахерезада знайшла спосіб врятуватись. Щоночі вона розповідала царю нову казку і закінчувала її на найцікавішому місці — саме тоді, коли вже світало.
Дослідники кажуть про те, що «тисяча і одна ніч» у назві означає не кількість ночей, це число є метафорою безкінечності. Насправді, у збірці близько 200 казок.
Сьогодні мова піде про порцелянові твори, створені українськими митцями за мотивами казок із цієї збірки.
В інтерв'ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про найколоритніші твори вітчизняних фарфористів на цю тему.
«Композиція Валентини Трегубової „Алі-Баба та сорок розбійників“ була створена у 1968 році»
- «Алі-Баба та сорок розбійників» — одна із найпопулярніших казок у збірці «Тисяча і одна ніч», — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Вона була додана до цієї збірки у XVII столітті французьким перекладачем Антуаном Галланом, який служив секретарем французького посла у Константинополі. Він почув її від сирійського оповідача.
— Сюжет казки захоплюючий.
- Так. Алі-Баба та його старший брат Касим — сини торговця. Коли їх батько помирає, жадібний Касим одружується з багатою жінкою і стає заможним. Алі-Баба ж одружується з бідною жінкою та тяжко працює дроворубом. Вони ледве виживають. Одного разу Алі-Баба рубає дрова в лісі та випадково стає свідком того, як група злодіїв прибула до печери, де ховає скарби. Вхід до неї закритий величезним каменем. Увійти до печери можна лише промовивиши магічні слова. Коли злодії залишають ліс, Алі-Баба вирушає до печери, набирає мішок золотих монет та несе його додому. Про знахідку дізнається його брат Касим і йде до печери за скарбами. Він входить туди, вимовши магічні слова, та, опинившись усередині забуває їх — а вони необхідні, щоб вийти… Щодалі сюжет стає більш гострим. Касим гине, Алі-Баба та його родина опиняються у небезпеці, їх рятує кмітлива та хоробра служниця Марджана. Як зазвичай водиться, добро перемагає, а зло покаране. Композиція Валентини Трегубової «Алі-Баба та сорок розбійників» була створена за мотивами казки у 1968 році.
.png "В. Трегубова. «Алі-Баба і сорок розбійників». Коростенський ФЗ. 1968.")
«Відома мисткиня Валентина Трегубова неодноразово створювала роботи за мотивами казок»
— Як майстерно відтоворені образи персонажів!
- Захоплення чарівно-пряною східною екзотикою увійшло до кола інтересів Валентини Трегубової у 1960-х роках. Скульптурна композиція «Алі-Баба та сорок розбійників» — монументальне втілення заслуженою художницею України, лауреаткою премії імені Тараса Шевченка чудової пам'ятки усної народної творчості. Скульптурна група з восьми фігурок «Алі-Баба та сорок розбійників» була виконана на замовлення як подарунок від української делегації Азербайджану у дні проведення «Тижня Сходу» у Києві. Дійові особи порцелянової казки: Алі-Баба, розбійники, їх отаман Хасан Одноокий, служниця Марджана. Перед глядачами сцена твору, коли служниця Марджана танцює перед отаманом. Він і не здогадується, що через мить загине від її кинджалу. Колоритно зображені розбійники у бочках. Ця композиція одна із улюблених у моїй колекції.
.png "В. Трегубова. Алі-Баба зі скульптурної групи «Алі-Баба і сорок розбійників». Коростенський ФЗ. 1968.")
— Де ви її придбали?
- Це довга історія, яка тривала сім років. Я купувала фігурки на аукціонах. А все почалося з придбання чудової фігурки Марджани. Найскладніше було шукати фігурки розбійників. Сьогодні ця композиція Валентини Трегубової — справжній раритет. Цікаво розглядати кожну фігурку у деталях. Зверніть увагу, що у композиції всі бочки різні. Відома мисткиня Валентина Трегубова неодноразово створювала роботи за мотивами казок. Це і статуетка «Маленький Мук» за мотивами казки Гауфа, і сервізи «Дюймовочка» та «Гуси-Лебеді» за сюжетами казок Андерсена. Кожна робота вишукана. Такі речі — мрія багатьох колекціонерів.
«Мультфільм «Аладдін» отримав дві премії «Оскар»
— Ще одна дуже відома казка зі збірки «Тисяча та одна ніч» — казка про Аладдіна та його чарівну лампу. Чи втілювали її сюжет українські митці у порцеляні?
- Так. Плакетка з одноїменною назвою казки була створена у 2011 році художником Олександром Трегубовим.
За сюжетом, юнак Аладдін знаходить чарівну лампу та звільняє звідти джина. Джин виконує бажання Аладдіна, Проте злий чаклун хоче привласнити джина. Пригоди Аладдіна здобули велику популярність у всьому світі. Як і казка про Алі-Бабу, казка про Аладдіна перекладена на багато мов, неодноразово екранізована. 11 листопада 1992 року відбулася прем'єра діснеєвського мультфільму «Аладдін». Він був визнаний найбільш касовим мультфільмом всіх часів, адже зібрав більше ніж півмільярда доларів, доки у 1994 році його не випередив «Король Лев». Мультфільм «Аладдін» отримав дві премії «Оскар». Пісня «A Whole New World» з мультфільму стала лавреатом «Греммі». Включив «Аладдіна» до збірки казок «Тисяча і одна ніч» Антуан Галлан, про якого я вже згадувала. Антуан Галлан опублікував переклад «Аладдіна» французькою в 1712 році, зазначивши в щоденнику, що вперше почув цю казку від сирійського оповідача на ім'я Ханна Діяб — того самого, що розповів йому казку про Алі-Бабу та сорок розбійників.
— Як думаєте, чому ці старовинні казки популярні і досі?
- Вони розповідають про вічні цінності: добре серце, справедливість і вчать тому, що з кожної ситуації є вихід, а добро завжди перемагає. Казка про Аладдіна — одна із моїх улюблених з дитинства. Проходять століття, а такі казки не втрачають привабливості. Сподіваюсь, так буде і у майбутньому.
До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!
Раніше «ФАКТИ» публікували інтерв’ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк про роботи українських фарфористів з різдвяними сюжетами.
Фото у заголовку В. Трегубова. «Алі-Баба і сорок розбійників». Коростенський ФЗ. 1968.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
364Читайте нас у Facebook
