Введення е-гривні, легалізація криптовалюти та оподаткування віртуальних активів: як в Україні зміниться цифровий фінансовий ринок
У той час, як Національний банк України активно розробляє власну цифрову валюту, е-гривню, а у парламенті до другого читання готується законопроект «Про віртуальні активи», який передбачає легалізацію в Україні криптовалюти, уряд вже активно готується до введення оподаткування на операції з ними.
«Е-гривня не має нічого спільного з криптовалютою»
Як заявив заступник міністра цифровий трансформації Олександр Борняков, у вересні до Верховної Ради планують подати проект закону і врегулювати оподаткування купівлі-продажу криптовалюти. За задумом міністерства, правильність сплати податків буде контролюватися перевіркою кріптогаманців.
«Ми хочемо, щоб податки з доходів від операцій з кріптоактівамі стягувалися з різниці між вартістю їхньої купівлі та продажу, — повідомив Олександр Борняков. — Зараз обкладається вся сума продажу активу і, до того ж, за ставкою 19,5% для фізичних осіб. Ми пропонуємо, щоб ставка такого податку становила всього 5% … Можливо, у фінальній версії закону ставка буде вище, можливо, буде встановлена прогресивна шкала оподаткування. Зараз про це ще складно говорити».
Більш того, у Кабміні вважають, що е-гривнями, після їх введення, можна видавати субсидії на комунальні послуги або виплати з народження дитини. Однак, для більшості українців все ці цифрові фінансові нововведення мало зрозумілі, хоча незабаром і стосуватимуться кожного громадянина. Тому деякі важливі нюанси, пов'язані з криптовалютою і введенням цифрової гривні, «ФАКТАМ» роз'яснив керуючий партнер Консалтингової компанії «Фінансова студія» кандидат економічних наук Євген Невмержицький.
— Заступник міністра цифровий трансформації заявив що власники цифрової валюти зможуть легально обміняти кріптоактіви, а також декларувати їх. Чи означає це, що обмін і декларування будуть походити виключно в е-гривні? І чому нинішня фінансова система не дозволяє проводити такі операції?
— Законодавство України ніколи не містило жодних заборон на будь-які операції з криптовалютою. За офіційною інформацією Мінціфри, в Україні щодня проводиться операцій з криптовалютою на суму близько 150 млн доларів США. Українські чиновники за останній рік офіційно задекларували володіння криптовалютою на загальну суму еквівалентну понад 80 млрд гривень.
Минулого року у Кабінеті міністрів серйозно розглядалося питання про майнінг на державних атомних станціях, який я особисто неодноразово коментував у засобах масової інформації, а також переваги і недоліки майнінгу на атомних станціях коментували багато інших експертів у фінансовій сфері. На сайті НБУ з 2017 року знаходиться лист регуляторів фінансового ринку України, який дуже докладно пояснює статус криптовалюти в Україні і про їх нелегальність не йдеться. Також, кілька років вже використовується офіційний КВЕД для майнінгу криптовалюти — 63.11, який використовують зареєстровані в Україні підприємства для проведення майнінгу.
Тому, операції з криптовалютой завжди в Україні були легальними, як і з будь-якими іншими не забороненими цінностями. Купити кріптовлюту можна з банківської карти будь-якого українського банку, як і будь-який інший не заборонений продукт у міжнародній торговій мережі.
Однак, е-гривня — це зовсім інше поняття, яке не має нічого спільного з криптовалютою. Е-гривня — цифрові гроші Національного банку України, які мають такі ж платіжні і розрахункові функції як і звичайні безготівкові або готівкові гривні. Іншими словами, згідно з міжнародною термінологією, е-гривня — це цифрові гроші центрального банку.
У НБУ є проект з цифровій гривні, але він поки протестований у пілотному режимі. Виконано цей проект на технології блокчейн платформи Стеллар, що має однойменну криптовалюту (XLM). Але у промислову експлуатацію дана цифрова гривня не запущена і цілком ймовірно, цей проект НБУ буде переробляти, відповідно до загальноприйнятих світових тенденцій і стандартів, які вже розроблені. Не хочу зупинятися на нюансах і специфіці цифровий гривні, так як це окрема тема.
При прийнятті закону «Про віртуальні акти» будуть впорядковані операції з криптовалюти, визначений регулятор і цей закон просто позбавить Україну загрози санкцій від FATF. Це дозволить вивести з тіні значну частину операцій з криптовалюти, що дуже позитивно позначиться і на бюджеті, і на економіці в цілому. Обмінні операції зможуть відкрито проводити банки і фінансові компанії при отриманні відповідної ліцензії, реєстрації в Мінцифре, як передбачуваному регуляторі даних операцій.
Організації, які проводять операції з кріптоактівамі, якими є всі криптовалюти, будуть називатися постачальниками послуг з кріптоактівами. По суті операцій і порядку їхнього проведення нічого не зміниться. Просто редакція платежу за операціями з криптовалютою буде реальною, а не фіктивною, як у більшості випадків це має місце сьогодні через відсутність закону про віртуальні активи, що завдає шкоди всій економіці. Обмін крітповалют відбуватиметься на фіатні валюти, тобто гривні, долари, євро, як це має місце і зараз. Але цифрова гривня тут ні до чого. Коли введуть цифрову гривню, за неї також можна буде купувати криптовалюту, як за безготівкову або готівкову гривню.
«Цифрова гривня є такою ж за усіма функціями, як звичайна готівкова або безготівкова гривня»
— І все ж уточніть, у чому полягає головна відмінність е-гривні і операцій з нею від нинішніх готівкових та безготівкових грошових одиниць?
— Цифрові гривні це просто нова форма звичайних грошей, які абсолютно ідентичні купівельній спроможності готівки або безготівкових гривень. Давайте розберемося, в чому основна відмінність цифрових грошей від існуючих безготівкових та готівкових грошей.
Безготівковий платіж неможливо зробити без банку. Виключно банк може здійснити платіж, виконуючи платіжне розпорядження свого клієнта. Готівкові гроші можуть бути оплачені їхніми власниками без будь-якого контролю, абсолютно конфіденційно, без участі банку і будь-якого іншого посередника, як, наприклад, платіжна система. Цифрові ж гроші центрального банку також можуть бути перераховані клієнтами один одному без участі банків в якості посередника. Питання конфіденційності є дискусійним, тому, зупинимося тільки на головній відмінності цифрових грошей від безготівкових, — це можливість їхнього перерахування без посередників. Наприклад, з одного мобільного телефону на інший, або з одного комп'ютера на інший. Це робиться за допомогою платіжної технології, коли центральний банк повністю контролює випуск цифрових грошей, а перерахування робляться клієнтами самостійно.
Що ж це дає користувачам фінансових послуг? Перш за все, свободу платежів, які неможливо, наприклад, блокувати з тих чи інших причин, зручність, доступ до своїх коштів в будь-який момент, цілодобово. Тому цифрові гроші центробанків ще називають цифровою готівкою, так як вони мають властивості готівки, а перераховувати можна в будь-яких сумах в будь-яку точку світу. Якщо вам потрібно розрахуватися з партнером в іншій країні, ви можете зробити це без будь-яких контрактів, як це необхідно при безготівкових перерахуваннях.
Я можу повторити і підкреслити, що цифрова гривня є такою ж за усіма функціями, як звичайна готівкова або безготівкова гривня і повинна мати можливість легко, швидко і з мінімальною комісією або безкоштовно бути переведеною у готівку або безготівкові гривні, точно так само, як гроші з банківської картки можуть бути зняті в банкоматі банку емітента без комісії або навпаки, готівкою поповнити рахунок карти. А ось обмінні операції цифрової гривні на готівкові або безготівкові гроші повинні проводиться уповноваженими фінансовими організаціями, що забезпечить контроль за грошовим обігом, протидію неправомірним операціями і дотримання фінансового законодавства таким чином, як це здійснюється сьогодні, коли цифрові гроші поки не введені в обіг.
— В уряді заявляють, що е-гривні використовуватимуть для соціальних виплат населенню, у тому числі субсидій. Як це може бути реалізовано і у чому плюси і мінуси переведення таких виплат у цифрову валюту?
— Одержувачам соціальних виплат буде абсолютно без різниці у якій формі вони отримують належні їм виплати. Якщо це буде у цифровий гривні, то одержувачі зможу її легко, і швидше за все безкоштовно, перевести в бзнал, готівку або розраховуватися цифровими грошима у торговій мережі, яка буде зобов'язана приймати цифрову гривню для оплати, як готівкові або безготівкові гроші.
«Ніде у світі не стягується ПДВ з операцій у криптовалюті»
— У вересні уряд готується подати до Верховної Ради проект закону щодо врегулювання оподаткування операцій з криптовалютою. Яким чином і за якими ставками держава може оподатковувати такі операції? Як працює оподаткування криптовалюти у розвинених країнах?
— Ніде у світі не стягується ПДВ з операцій у криптовалюта. Найбільш загальний підхід оподаткування полягає в тому, що податки сплачуються за тією ж схемою, як і з іншими активами подібного характеру, без будь-яких відмінностей. Наприклад, якщо ви приватна особа, займаєтеся трейдингом криптовалюти і отримуєте від цього дохід, то ставка буде як податок на доходи громадян, відповідно до декларування. Якщо ж ви продаєте товар або послуги за криптовалюту, податок такий же, як за вашу торговельну діяльність, якби ви брали платежі в національній платіжній одиниці. Але стягується цей податок після того, як ви міняєте криптовалюту на фіатну валюту, тобто національні гроші є законним платіжним засобом в конкретній державі.
Наприклад у Німеччині або Японії, в ряді штатів США, і інших розвинених державах, кілька років офіційно дозволено приймати платежі у криптовалюті. Жодних проблем з оподаткуванням це не створює. Податкова політика держави не змінюється.
Весь світ чув заяви Ілона Маска, який віддавав перевагу то біткоїну, то догікоїну у якості платежу в його компанії «Тесла». Це викликало великі коливання курсу цих криптовалют і весь світ розумів, що Маск займається маніпуляціями з метою отримання спекулятивного доходу, дуже вміло використовуючи свою репутацію і популярність на фінансових ринках. Але ні у кого не виникло питань, пов'язаних з оподаткуванням, тому що з економічної точки зору цих питань просто немає, або вони не представляють будь-яких складнощів.
Для України проблему становить відсутність закону «Про віртуальні активи», як ми зазначили вище. Але будемо сподіватися, що даний закон буде прийнятий найближчим часом і дасть нові можливості як користувачам фінансових послуг — приватним особам і компаніям, так і фінансовим організаціям і іншим потенційним постачальникам послуг з віртуальними активами. А податкових надходжень буде тільки більше, при цьому тінізація і доларізаціія економіки навпаки мають потенціал для зменшення. Але повторюся, всі інструменти для зменшення тінізації знаходяться в руках парламенту, уряду і НБУ, які вони чомусь не поспішають задіяти, а навпаки, сприяють підвищенню тінізації і доларизації, а значить корупції, підвищуючи податки, рівень мінімальної зарплати, підвищуючи облікову ставку НБУ, обмежуючи всякими способами розвиток малого і середнього бізнесу. Така політика шкодить державі і суспільству, яке поки не навчилося належним чином контролювати владу і вимагати відповідальності з тих, кого вибирає.
До речі, нещодавно вступив з силу Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» .Тепер коллекторські компанії не мають права застосовувати до боржників і їхніх родичів заходи жорсткого психологічного впливу. Скарги про зловживання колекторів приймає Нацбанк.
Фото: https://ua.depositphotos.com.
1706Читайте нас у Facebook
