ПОИСК
Україна

Збирання калини та початок сватання: яких традицій дотримувалися в Україні на свято наприкінці літа

19:05 27 серпня 2021
сватання

28 серпня православні та греко-католики відзначать одне з 12 найбільших християнських свят — Успіння Пресвятої Богородиці. В народі кажуть, що наступає Перша Пречиста: віряни святкують возз'єднання Богородиці з Богом і її перехід у вічне життя.

27 серпня закінчується двотижневий Успенський піст, а з Першою Пречистою пов’язано чимало народних традицій, які закріплювалися в побуті українців з покоління в покоління. Про деякі особливості святкування передостаннього свята літа «ФАКТАМ» розповіла Олена Громова, етнограф, завідувачка наукового відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогів).

«В день великого свята люди обов’язково відвідували службу в церкві, молилися за рідних, святили колосся нового врожаю»

— Якщо згадувати історію Успіння Богородиці, то, згідно з неканонічними розповідями, після Вознесіння Христа під час молитви Діві Марії з'явився архангел Гавриїл, який сповістив їй про скору смерть, — розповідає Олена Громова. - Так і сталося: через три дні закінчилось земне життя Богородиці. З нею попрощалися апостоли та праведники, а Спаситель з ангелами зійшов, щоб забрати тіло й душу Матері Божої з собою. Християнство розглядає цю подію не з сумом, а вважає смерть випробуванням кожного, хто має перейти до вічності. Тому церква називає подію цього дня не смертю Пресвятої Богородиці, а її успінням — вона мирно спочила та вознеслася на Небеса до Сина.

В день великого свята люди обов’язково відвідували службу в церкві, молилися за рідних, святили колосся нового врожаю, адже саме завершувалася найгарячіша пора — жнива. Особливо шанували Пречисту ремісники. Ці народні майстри вважали, що після відвідування храму на це свято вироби їх стануть ще кращими і робота піде жвавіше.

З Першої пречистою закінчувався хліборобський літній сезон. Звозили останні снопи, складали їх в стайнях, клунях, коморах, ховалося й зерно на зберігання. Потім знов на деякий час поновлялися польові роботи: землю орали та починали сіяти озимину. Цей важливий процес зазвичай тривав до свята Семена (14 вересня) або максимум до Другої Пречистої, бо вважалося: «Перша пречиста жито засіває, а Друга помагає». В народі казали: «Перша Пречиста жито засіває, Друга — дощем поливає, а Третя — снігом покриває». В церковному календарі Перша Пречиста припадає на 28 серпня, Друга — на 21 вересня (Різдво Богородиці), а Третя (Введення) — на 4 грудня (коли маленьку Марію ввели у храм).

В окремих регіонах проводили урочисту обрядодію — підготовку насіння до засіву. Дехто з літніх людей вимолочували вручну декілька колосків з обжинкового снопа або зі «Спасової бороди» (з нескошеного клаптика зернових, який на Спаса залишався під час жнив), і додавали ці зернята до основного жита, приказуючи: «Роди, Боже, жито-пшеницю й благослови», «Руками діда сіють в мішок, щоб його руками сіяти в полі». Сіячам з дому збирали їжу: варені яйця, сир зі сметаною, коржики з маком, овочі, хлібину з дрібкою солі. До цього набору додавався шматочок паски, яка зберігалася за образами від Великодня, та писанка. Яйце закопувалося в землю, а сухенький кусочок паски перетирали й додавали в зерно. Перед сівбою господар на полі викладав на рушник хлібину, розкладав їжу, розставляв поруч мішки зі збіжжям і присідав. А сівач символічно скроплював ниву свяченою водою (заготовленою з Водохреща, Великодня або з Першого Спаса). Засів починали з кінця поля, примовляючи: «Сійся, родися на щастя, на здоров’я, щоб на новий рік хлібець був краще, ніж цей рік. Боже, благослови ниву мою це насіння прийняти». Землю заволочували боронами, щоб птахи не видзьобали зерно. Його висівали не все — трохи залишали в торбині «для розплоду».

Читайте також: Освячення яблук і меду, свічка-трійця і «Спасова борода»: традиції святкування Яблучного Спасу

До свята Успіння Богоматері годилося зібрати садовину (не пізні сорти): яблука, сливи та інші плоди. Дівчата на Пречисту співали: «Пречиста по груші ходила, Пречиста мішок загубила, а Спас ішов і мішок знайшов». Якраз закінчувався піст, і на Успіння можна було подавати на стіл скоромну їжу разом з освяченим хлібом з борошна нового врожаю. Також готували страви з яблуками, було багато фруктів. Прийнято з цього часу засолювати та маринувати на зиму овочі, робити варення, заготовляти гриби. Наступний піст наступав тільки пізньою осінню.

Чого не можна робити на Успіння

Наші пращури вважали за гріх на Успіння сваритися, ображати один одного, не відповідати на прохання допомогти у якійсь справі.

Щоб не трапилося нещастя, не заведено було ходити босими ногами по росі (бо, начебто, на траві залишилися сльози Пресвятої Діви).

Також люди вірили, якщо взуття цього дня старе й дране, або брудне, то в подальшому слід очікувати труднощів і неприємностей.

Якщо ходили до церкви, то важка робота відмінялася. Не наважувалися також прясти, вишивати, шити, рубати тощо.

За повір'ям, незаміжня дівчина зранку не повинна слово вимовити, доки не вмиється росою або з джерела. Інакше так і залишиться незаміжньою.

Читайте також: Медовий, Яблучний та Горіховий Спаси: коли святкують і що обов'язково потрібно зробити

«Зразу після Пречистої рвали калину цілими кетягами, підвішували під стріхою хати і висушували»

— З Першою Пречистою пов’язували ще один обряд — заготівлю калини, — продовжує Олена Громова. — Ця рослина — гордість і національна емблема України. Тому й кажуть: «Без верби і калини нема України». Раніше кущі висаджували на кожному подвір’ї, і в народі ягоди цінували як сировину для варення, джемів, за лікувальні властивості при застуді. Крім цього, калина виконувала символічну роль в багатьох обрядах. Наприклад, труну на похоронах прикрашали гронами калини. Без цієї рослини не обходились на весіллі: її вплітали у весільний вінок, додавали в коровай. Гілка червоної калини у весільному вінку вказувала на цнотливість нареченої. А у весільних піснях йшлося про вродливу молоду, яку порівнювали з калиною:

«Ой, під лісом битая доріженька,
а серед степу рублена криниченька.
Коло криниці червона калинонька.
Ой, туди їхав Михась з боярами,
Йому калина дорогу заступила.
Вийняв шабельку, став калину рубати.
Та стала йому калина промовляти:
«Ой, не для тебе та калина саджена,
Тільки для тебе Ганнуся наряджена»

Зразу після Пречистої рвали калину цілими кетягами, підвішували під стріхою хати і висушували. Якщо ягоди залишались на кущі до морозів (тоді калина ставала солодшою), китиці лишали на вулиці замороженими.

На Першу Пречисту починали зривати червону калину, без якої не обходились в багатьох обрядах

На Першу Пречисту святково вбрані дівчата після церкви гуртом прямували до лісу або на луг по дику калину (цей похід міг організовуватися й після Успіння). Там вони співали спасівські пісні, шуткували, затівали забави, танцювали потім полуднували та починали зривати калину. Перші дві ягоди кидали в рот і загадували бажання на майбутнє сімейне життя.

Хлопці спочатку в розвагах не брали участі, але на зворотній дорозі намагалися відібрати лісові дари у дівчат, які за перешкоду могли розчавленими ягодами калини «розмальовувати» хлопцям обличчя. Ті теж не залишалися в боргу та потім всі «мирилися» і дружно йшли в село, де їх зустрічали родичі. Пучки калини від донечок приймали мами та приказували: «Ой, доню, будь такою червоною, здоровою, незайманою та чистою до самого вінця, як ця калина». А до калиноньки зверталися зі словами: «Ой, калинонька, будь гожою на коровай, на гільце, на квітки весільні та хрестильні — на здоров’я людям і добро нашому роду». Гілки підвішували під образами, а на вулиці — під стріху, де дівчата на виданні спеціально розміщували калину — це був знак для сватів, щоб не оминали цей дім.

Обряд ходіння по калину на Першу Пречисту було не випадковим, бо від цього дня починалися оглядини: хлопці придивлялися до дівчат і батьки заводили розмови про сватання. Між Першою та Другою Пречистою ходили вже свати (весілля справляли після Покрови, 14 жовтня). Це був дуже вдалий період для такої церемонії. Сватання складалося як мінімум з трьох зустрічей: договір, оглядини, заручини… А як випивали могорич, то дівка вважалась засватаною (і у волосся вплітала спеціальну стрічку). Казали про цей період: «Прийшла Пречиста, сватів несе нечиста», «Як прийде Пречиста, стане дівка речиста», «Старости на Пречисту, в хаті речисто»…

Після всіх етапів сватання призначалася дата весілля, до якого ретельно готувалися

Жіноча святкова атрибутика

Погодні прикмети

28 серпня люди слідкували за погодою, з якою пов'язували і свій добробут, і достаток, і настрій: «Яка Перша Пречиста — така й осінь», «Появився туман — то буде багато грибів», «Побачити веселку в небі — до теплої осені», «З'явився перший іней — скоро наступає холодна осінь», а «Багато літає павутиння — до морозної і малосніжної зими».

Раніше «ФАКТИ» розповідали про свято Преображення Господнього, яке ще називається Спас Яблучний. Про історію, традиції свята, а також як молитися у цей день, читайте тут.

Фото автора та з музею Пирогово

7139

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів