Я, звичайно, перепрошую за пікантність теми, яку сьогодні збираюся з вами, друзі мої, обговорити. Але для цього є кілька дуже вагомих причин, які мене напевно виправдають у ваших очах. Отже, великий мислитель епохи Відродження Еразм Роттердамський писав: «В шапку або в рукав сякається селюк. Об передпліччя або вигин ліктя витирають ніс кондитери. І висякатися в долоню, навіть якщо ти в ту ж мить витреш її об одяг, не набагато більш виховано. Але доброчесна поведінка означає зібрати виділення носа в хустку, злегка відвернувшись при цьому від поважних людей».

Ще римські патриції користувалися носовою хусткою. Правда, вона називалася тоді мусцініумом для витирання носа і часом її плутали з судоріумом, яка служила для промокання поту з обличчя. У Стародавньому Китаї витирати ніс хусткою почали на багато століть раніше, ніж це сталося в Європі, — у другому столітті нашої ери. Китайські носові хустки робилися з паперу, який поряд з компасом, порохом і книгодрукуванням вважають найбільшими китайськими винаходами. В Японії в Х столітті почали користуватися «Канага», так званим папером для чхання. Він виготовлявся з рисової соломки, і для пом'якшення доводилося його попередньо розминати. В Англії впровадження носової хустки приписують королю Річарду II, що правив країною в кінці 14-го століття. Він дуже переживав, спостерігаючи за тим, як його піддані сякалися у поли верхнього одягу або рукав. І одного разу на балу демонстративно витер носа спеціальним шматком тканини, як би закликаючи всіх наслідувати його приклад.

Інший англійський монарх Яків I, теж вельми болісно ставився до порушень правил світського етикету, навіть видав спеціальний указ, який наказував сякатися в один хустку не більше 12 разів. Оскільки форма носової хустки довго змінювалася залежно від віянь моди і особистих переваг людини, довелося і французькому королю Людовику XVI (тому самому, якого ще називали король Сонце) видавати свій указ, що стосувався тепер уже форми хустки. В указі, підписаному королем в цей день, 23 вересня 1784 року було наказано: «Довжина носової хустки повинна строго дорівнювати її ширині». З тих пір і практично до наших днів всі користувалися носовими хустками квадратної форми.

Слід зауважити, що носові хустки в багатьох випадках відігравали важливу для їхніх власників роль. Наприклад, дружина Наполеона Бонапарта імператриця Жозефіна, постійно підносячи при розмові хустку до рота, намагалася таким чином приховати кривизну передніх зубів. Великий англійський поет Джордж Гордон Байрон вважав, що у будь-якого поважаючого себе джентльмена в гардеробі має бути не менше 150 носових хусток. Футбольні судді до появи свистка знаки футболістам подавали все тою ж носовою хусткою … Як би там не було, але в останні роки людство все частіше почало користуватися хустками, винайденими китайцями. Що не кажіть, а паперові серветки куди зручніше в користуванні, ніж носові хустки з тканини.

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.