ПОИСК
8 грудня 2021
ЦИРКОВИЙ ПАРАД
ЦИРКОВИЙ ПАРАД

Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 1989
Скульптор: Regino Torrijos
Розмір: 36×72 cm
Лімітований випуск 1000 виробів

Із майбутньої
київської експозиції
приватної колекції
«Shvets Museum»

Розповіді про циркову династію Дурових за радянських часів були дуже популярними. Дурових було так багато, що коли вони один за одним приїжджали на гастролі у Київський цирк, ми, хлопчаки, навіть не намагалися їх розрізнити між собою, а просто казали: «О, Дурови знову приїхали! Напевно, буде цікаво…»

Та й як могло бути інакше, якщо відмінною рисою їхніх виступів на манежі були гуси, забавні поросята і на диво розумні коні, які за наказом клоуна Дурова творили справжні дива.

Так от, де нам було знати про те, що біографія того, хто став першим у цій цирковій династії, безпосередньо була пов'язана з Україною.

Народився Анатолій Дуров у Москві 8 грудня 1864 року в родині поліцейського пристава. Після ранньої смерті батьків хлопчика та його брата Володимира взяв на виховання хрещений батько, адвокат Микола Захаров.

Він був людиною досить суворою. І тому вирішив відправити хлопців на навчання до кадетського корпусу. Але не так склалося, як гадалося. Невдовзі Толя Дуров був відрахований із нього «за нездатність до наук і схильність до акробатства».

Хресний нізащо не хотів миритися з мрією Анатолія працювати у цирку. І 16-річному хлопцеві довелося втекти з дому для того, щоб вступити до відомого балагану Вайнштока, який роз'їжджав всією царською Росією, включаючи, звісно, й українські міста. Дуров не одразу став клоуном. Починав він у цирку як канатоходець та акробат на трапеції. І лише згодом вирішив виступати з тваринами, ставлячи за їхньою участю окремі сцени, байки, а потім й цілі п'єси. До Дурова нікому з клоунів і на думку не спадало виступати у цирку без гриму і під своїм прізвищем. Він зробив це першим, і треба сказати, що, побачивши його ім'я на афішах, публіка частенько йшла на виставу Анатолія Дурова, після закінчення якої просто йшла геть.

Його виступи нерідко були гострими і актуальними, за що до багатьох російських міст в'їзд йому було заборонено категорично. Наприклад, Дуров міг запрошувати на арену глядачів, пропонуючи їм за винагороду у 100 рублів (величезні на ті часи гроші!) розламати срібну монету із зображенням царя. А коли у людини нічого не виходило, Дуров голосно говорив: «Ну, гаразд. Кидай вже уже ламати дурня!»

Варто зазначити, що Дурова з його дресованими поросятами, «вченими» собаками, конячками та гусями шалено любили не тільки у Росії, а й у багатьох європейських країнах, де він бував з гастролями. В Австро-Угорщині на його виступи приходив імператор із сім'єю. У Парижі на честь знаменитого клоуна викарбували спеціальний пам'ятний жетон. А у «Загальній енциклопедії циркового мистецтва», що вийшла в Дюссельдорфі, великому артисту було присвячено велику окрему статтю.

Славився Анатолій Дуров не лише своїм цирковим талантом. Літературні критики позитивно відгукувалися про його вірші. А художники відзначали рідкісне вміння Дурова створювати картини на склі: задній план він робив на звороті скла, а ближчі предмети зображував на передньому плані. Зараз це назвали б 3D-форматом. А ще він захоплювався авіацією, зйомками у кіно та музейною творчістю. І навіть у своєму маєтку під Воронежем улаштував справжній музей, у якому особисто проводив екскурсії.

Помер Анатолій Дуров несподівано. На гастролях у Маріуполі підхопив запалення легенів і протягом кількох днів, не впоравшись із хворобою, тихо відійшов у інший світ.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.

Олександр ШВЕЦЬ
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2022 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.