- 17:15 Загруз у позовах: принц Гаррі програв суд у справі про його поліцейський захист у Великій Британії
- 17:10 Чавунні ванни відмивайте від нальоту тільки так: лайфхак для домогосподарок
- 16:47 «Бомба!»: Наталка Карпа разом з популярною блогеркою переспівали народний хіт
- 16:33 Число потерпілих від ракетного удару по Дніпру зростає, 20 квітня у місті буде жалоба
- 15:51 Якщо сковорідка пригорає: три способи вирішити проблему
- 15:26 Циклон із Чорного моря несе в Україну сильні дощі та потепління
- 15:04 Тільки світле та нефільтроване: чому корисно іноді «балувати» пивом рослини в саду та на городі
- 14:42 Відомий український співак потрапив до лікарні
- 14:16 Новий смак звичних продуктів: салат «не для вечері» від дієтологині Світлани Фус
- 13:52 Окупанти вдарили по Білопіллю на Сумщині: лікарі рятують поранених
- 13:52 Для кількох категорій українців скасували плату за доставку газу: чому це неправда
- 13:29 «Більшості доведеться забути про свою освіту»: у Швейцарії хочуть, щоб українські біженці працювали
Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 2014
Скульптор: Francisco Polope
Розмір: 74×70 cm
Лімітована серія 300 виробів Із експозиції «Shvets Museum»
У Міжнародний день боротьби з корупцією, що відзначається 9 грудня у багатьох країнах світу, розповім вам, друзі мої, історію, яку не раз чув під час поїздок до Китаю. Вона дуже повчальна і для нас, зокрема. Було б лише бажання вчитися на чужих помилках.
У жовтні 1491 року у сім'ї китайського імператора Чжу Ютана та імператриці Чень народився хлопчик, якому судилося стати десятим імператором династії Мін. Хлопчика назвали Чжу Хоучжао. Він здобув хорошу конфуціанську освіту. Але імператором, чесно кажучи, не був ніяким. Державні відносини його мало хвилювали. Куди більше йому подобалося вчити іноземні мови (наприклад, монгольську, арабську та санскрит) і вдаватися до гучних гулянь.
У червні 1505 року після смерті батька 14-річний Чжу зайняв імператорський престол під тронним ім'ям Чженде (перекладається як «Істинна Доброчесність»). Але оскільки вирішувати державні проблеми йому не подобалося, вирішив Чженде наблизити до себе євнуха на ім'я Лю Цзінь, якому і передав управління справами імперії. А сам весь вільний час проводив у прогулянках по столиці та зустрічах з жінками легкої поведінки, яких міг навіть приводити до палацу, щоб уразити їх придворною розкішшю.
Євнух Лю Цзінь був далеко не дурень. Він швидко збагнув, що, оточивши безвольного імператора брехливими доповідями і зануривши його, як заведено зараз говорити, у «теплу ванну», можна робити все, що завгодно. За лише можливість зустрітися з імператором Лю брав хабарі, обчислювані тисячами золотих монет. Лю Цзінь створив та очолив кліку з палацових євнухів під назвою «Вісім тигрів». Заправляючи всіма справами у державі, вони сприяли процвітанню корупції, беззаконня та руйнації судової системи. Дійшло до того, що після усунення з посад тих, хто намагався донести до імператора тривогу щодо реального стану справ, і фактичного розвалу адміністративної системи в країні почали виникати масові повстання.
Коли нарешті вдалося звернути на це увагу імператора, він наказав провести обшуки у членів кліки «Восьми тигрів». У палаці Лю Цзіня, який, на думку сучасників, ні в чому не поступався палацу імператора, було вилучено 36 мільйонів (!) фунтів золота та срібла, а також дорогу зброю та імператорський одяг. Євнух, який фактично керував країною, був страчений. Але справа його процвітає й досі. І не тільки в самому Китаї, де не знайшли більш ефективного методу боротьби з корупцією, як смертна кара. Але і в інших країнах, у тому числі й у нашій, де з корупцією продовжують боротися, голосно вимовляючи грізні промови, створюючи безліч антикорупційних органів, і при цьому тихо мирячись з ганебним явищем, яке, як і раніше, очевидно влаштовує можновладців.
Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.