Проєкт постанови КМ запроваджує нерівні умов господарювання для комунальних і приватних медзакладів, — експертка
Проєкт урядової постанови про рівень заробітної плати ставить в нерівні економічні умови комунальні медичні підприємства та не відповідає законодавству. Таку заяву зробили представники КНП «Бориспільський стоматологічний центр» під час обговорення громадського проєкту постанови Кабміну «Про встановлення гарантій оплати праці медичних та фармацевтичних працівників», опублікованої на офіційному сайті Міністерства охорони здоров’я України.
Відповідні листи із зауваженнями, були спрямовані прем’єр-міністру України, міністру охорони здоров’я України та голові Національної служби здоров’я України.
«На превеликий жаль, слід констатувати, що, попри достойну мету означеного документа — забезпечення високих соціальних гарантій медичних працівників та адекватний рівень оплати їхньої нелегкої праці, його зміст суперечить численним нормам чинного законодавства та духу медичної реформи», — говорить директорка КНП «Бориспільський стоматологічний центр» Ксенія Паук.
За її словами, керівництво стоматологічного центру вболіває за високий та достойний рівень оплати праці. Для цього, як розповіла Паук, колективним договором підприємства впроваджено відрядно-преміальну систему оплати праці лікарів, яка прямо залежить від обсягу та якості виконаної роботи. Відповідно, при належній організації своєї роботи, лікарі КНП «Бориспільський стоматологічний центр» забезпечені можливістю отримувати заробітну плату, котра перевищує 20 тис. грн.
«Водночас проєктом постанови влада не створює гарантії, а, навпаки, без належного економічного обґрунтування свідомо ставить медичні підприємства в економічно невигідні та нерівні умови з підприємствами інших (крім державної) форм власності. Як наслідок, за умови виконання економічно непрорахованого рішення уряду для комунальних медичних закладів охорони здоров’я виникає безліч ризиків з соціально негативними наслідками — аж до банкрутства», — відмітила директорка, наголосивсши, що цей проєкт постанови КМ України прямо зазіхає на статус господарської автономності комунальних некомерційних закладів охорони здоров’я, тяжко, але вже втілений у більшості територіальних громад.
Вона підкреслила, що основою медичної реформи за духом було саме створення медичних підприємств, які самостійно або поряд із засновником — відповідною територіальною громадою в особі місцевої ради та її виконавчого органу — визначають напрям діяльності, обсяг послуг і структуру, виходячи з потреб населення та обсягів фінансування, зокрема коштів, отриманих від власної господарської діяльності.
Відповідно до відомостей офіційного сайту Національної служби здоров’я України nszu.gov.ua, у 2021 році укладено договори з 3 408 надавачами послуг, з яких майже третина, 925 надавачів медичних послуг, — приватної форми власності.
«Таким чином, надавачі медичних послуг приватної форми власності у випадку ухвалення проєкту постанови отримають конкурентні переваги у вигляді можливості вільного регулювання витрат на оплату праці, в той час як комунальні заклади охорони здоров’я підзаконним нормативним актом — постановою Кабінету Міністрів України, котрий має меншу юридичну силуЮ ніж встановлені КЗпП України, Господарським кодексом України, Законами України „Про оплату праці“, „Про колективні договори і угоди“ гарантії договірного регулювання умов та рівня оплати праці, будуть позбавлені таких можливостей», — підкреслила Паук.
Окремих зауважень, за її словами, заслуговує питання обсягу фінансування пакету медичних послуг за програмою медичних гарантій «Стоматологічна допомога дорослим і дітям», де вартість одного пролікованого випадку визначена на рівні 123 гривень при значно вищій собівартості послуги.
Вона також нагадала, що завдяки принциповій позиції КНП «Бориспільський стоматологічний центр» рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від
«Позов КНП „Бориспільський стоматологічний центр“ фактично став підставою для внесення відповідної зміни до Постанови Кабміну № 133 від 15.02.2021, тобто усунення прав Підприємства у позасудовий спосіб, про що зазначено в рішенні суду», — сказала Паук та додала, що з урахуванням цього досвіду, підприємство залишає за собою право оскаржити її в суді, як таку, що порушує їхні права.
Варто зазначити, що 15 грудня проєкт закону про внесення відповідних змін на пленарному засіданні ВР не пройшов й першого читання.
600Читайте нас у Facebook
