Рівно 60 років тому в одному з невеликих, але затишних пабів англійського Шеффілда розпочав свою музичну кар'єру хлопець, якого через кілька десятиліть назвуть одним із найпопулярніших виконавців другої половини ХХ століття, а авторитетний американський журнал Rolling Stone включить до списку «100 найбільших співаків в історії». Звали цього хлопця Джо Кокер. У його рідному робочому районі Шеффілда він був більше відомий як помічник газозварювальника. Джо рано покинув школу через фінансові проблеми в сім'ї і мріяв стати класним барабанщиком у створеній ним же рок-групі. Усім подобалося прагнення молодого роботяги зробити музичну кар'єру і нарешті вибратися з бідності, в якій волею долі виявилися його близькі і він сам. Але повірити в те, що це йому вдасться, було досить важко. Адже у Джо не було ні спеціальної освіти, ні грошей на розкрутку, ні професійних продюсерів, готових попрацювати з виконавцем-початківцем. Тільки старший брат Віктор, який переконав Джо в тому, що його хриплуватий голос може стати візитною карткою групи, вірив у те, що у молодшого все вийде. І він мав рацію.

У 1963 році Джо Кокер з його командою запросили виступити перед концертом The Rolling Stones. Його нарешті помітили. Його нарешті почали запрошувати на гастролі. Спочатку по півночі Англії, потім по всій Великій Британії, потім по Америці. Grease Band на чолі з Кокером після першого ж свого турне США зайняв 35-й рядок в американських чартах. А потім слава буквально впала на Джо та його хлопців. Вже під час других гастролей він об'їхав 48 міст і дав 56 концертів. Його хрипкий баритон через пристрасть до алкоголю і наркотиків став ще більш хриплим, але це не заважало збирати повні стадіони та зали затятих шанувальників блюз-року та софт-року, які стали називати свого кумира «білим майстром чорного блюзу».

Незабаром для популярного виконавця настає період офіційного визнання його видатних заслуг у музиці. Пісня Up Where We Belong, яка прозвучала у фільмі «Офіцер та джентльмен», приносить Джо Кокеру премію «Оскар». У 1992 році на церемонії вручення «Греммі» він виконує композицію Trust In Me, яка увійшла до саундтреку до фільму «Охоронець». Пісню Кокера Woman to Woman, перероблену реп-продюсером Dr. Dre для Тупака Шакура на хіт California Love, включають до списку «500 найвидатніших пісень усіх часів». А стриптиз, виконаний Кім Бессінджер у фільмі «9 ½ тижнів» під пісню Кокера You Can Leave You Hat On, стає настільки відомим, що після цього не було, мабуть, жодної танцівниці стриптизу, яка хоча б раз не повторила цієї композиції .

Іноді, щоправда, Джо Кокерові дорікали, що він переспівує на свій лад чужі відомі хіти. При цьому визнавали, що часом це виходило краще, ніж у авторів композицій. Відомо, наприклад, що після виконання бітлівської With a Little Help From My Friends на адресу Кокера прийшла телеграма: «Дякую. Абсолютно казково. Джон та Пол».

Джо Кокер помер 22 грудня 2014 року в Кроуфорді (штат Колорадо, США) від раку легенів. Прощаючись із ним, агент співака Баррі Маршалл сказав: «Він, будучи справжньою зіркою, залишався доброю і скромною людиною, яка любила виступати… Кожен, хто його знав, не забуде його ніколи…».

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.