Помер легендарний динамівець, який працював із Валерієм Лобановським

На 81-му році життя перестало битися серце лікаря київського «Динамо» Володимира Малюти.

Володимир Ігорович прийшов до команди в 1975-му, ще до завоювання «біло-синіми» першого в історії «Динамо» Кубка володарів кубків. З того часу протягом майже півстоліття Володимир Ігорович працював на благо динамівського клубу, медичною службою якого завідував понад 40 років, та всього українського футболу, працюючи в тому числі й у збірній України. Унікальні здобутки Володимира Ігоровича в галузі медицини вилилися в півтора десятки запатентованих відкриттів, п'ять книг, кілька статей в авторитетних закордонних виданнях та цілу низку високих державних нагород — серед них Ордена «За заслуги» трьох ступенів та Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня.

За час, який лікар працював у «Динамо», зокрема й пліч-о-пліч із легендарним Валерієм Лобановським, клуб досяг найгучніших успіхів в історії. Двічі, у 1975-му та 1986-му, «біло-сині» здобули Кубок кубків, у 1975-му стали володарями Суперкубка Європи, обігравши у двох матчах мюнхенську «Баварію», а також домінували у футболі незалежної України у 90-х, дійшовши навіть до півфіналу Ліги чемпіонів у 1999-му.

«Лобановський довіряв мені, прислухався до моїх рекомендацій, хоч догмою вони для нього не були, — згадував спільну роботу із Метром радянського та українського футболу Володимир Малюта в інтерв'ю офіційному сайту «Динамо». — Щодня я знайомив його з поточною ситуацією у команді — з усім, що стосувалося травм, хвороб, готовності футболістів до роботи тощо. На підставі цієї інформації тренер приймав рішення, але покладався, зокрема, на свій ігровий досвід та власні знання.

Пам'ятаю, в якомусь із перших моїх динамівських сезонів, надаючи результати обстеження команди та свої коментарі, я звернув увагу Валерія Васильовича на дуже неважливий стан одного гравця. Але починається матч, і, дивлюся, цей хлопець — у стартовому складі! Я по молодості розлютився: мовляв, я доповів, ви проігнорували, надалі взагалі нічого робити не буду. Дитячий садок, загалом.

Лобановський відреагував спокійно. «Ви, — ​​каже, — виходите із суто медичних фактів, але забуваєте про ігровий аспект. Футболіст, якого ви радили не ставити на гру, навіть у своєму поганому стані принесе більше користі, аніж той, якого ви рекомендували. Надавати дані про готовність команди та робити свої висновки — ваш обов'язок. А моє право вирішувати, як усім цим розпорядитися».

Був випадок, коли Валерій Васильович навіть випустив на поле травмованого гравця — я знову не стримався і так би мовити, висловив своє здивування. Але «травмований» провів матч чудово, що, як зауважив тренер, мало стати для мене уроком. «Якби я послухав вас, — сказав він, — ми цілком могли б не дорахуватися важливих очок. Ваша думка цінна для мене, але я також знаю своїх футболістів та їхні можливості».

Останнім часом Володимир Ігорович продовжував працювати на благо рідного клубу, займаючись переважно дослідницькою роботою. Помер лікар також на робочому місці — він прийняв чергового пацієнта на базі «Динамо» у Кончі-Заспі, після чого його серце зупинилося…

Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що помер знаменитий олімпійський чемпіон зі спортивної ходьби Володимир Голубничий.

Фото ФК «Динамо»

930

Читайте нас у Facebook