Часто, готуючи тексти цієї моєї щоденної рубрики, жалкую, що обмежений розміром публікації. Сьогодні це особливо відчутно, оскільки мова піде про людину, названу у 1984 році Книгою рекордів Гіннесса «найбільшим з нині живих дослідників у світі» й таким, що залишається таким і досі.

Цього дня, 11 січня 1981 року, сер Ранульф Файнс, 3-й баронет Твіслтон-Вікем-Файнс, який народився 7 березня 1944 року у Глазго (через кілька днів після загибелі батька у битві під Монте-Кассіно), дитинство своє провів у Південній Африці, а потім повернувся на батьківщину і закінчив знаменитий Ітонський коледж, на чолі команди з 3 людей завершив найдовшу та коротку експедицію по перетину Антарктики.

За 75 днів їм вдалося пройти 2500 миль, досягнувши Скотт-Бейс, новозеландської антарктичної станції на острові Росса. Вже одного цього було б достатньо для того, щоб увійти в історію підкорення людиною цілей, які раніше вважалися неможливими. Але треба було знати Ранульфа Файнса для того, щоб розуміти — на цьому досягненні він не збирається зупинятися.

Пройшовши військовий вишкіл у знаменитому Шотландському полку та у 21-му полку Особливої повітряної служби (SAS), сер Ранульф звільнився з армії і разом з кількома своїми товаришами по службі почав здійснювати одну неймовірну подорож за іншою. У 1969 він брав участь в експедиції до витоків Білого Нілу на судні на повітряній подушці. За рік він досліджував норвезький льодовик Юстедальсбреен. У 1979−1972 роках Трансглобальна експедиція Файнса обійшла Землю по нульовому меридіану, відвідавши спочатку Південний, а потім Північний полюси.

В 1992 експедиція Файнса виявила руїни легендарного загубленого міста Ірам в Омані. У 2000 році Файнс спробував самотужки підкорити Північний полюс, але зазнав невдачі. Його сани провалилися під лід. Витягаючи їх, він обморозив верхню фалангу всіх пальців лівої руки. Болісне лікування тривало кілька місяців, поки Ранульф сам у домашніх умовах не відпилив собі всі обморожені кінцівки.

Восени 2003 року, всього через 4 місяці після інфаркту та операції з шунтування серця, Файнс взяв участь у благодійному заході, пробігши за 7 днів 7 марафонів у 7 частинах світу. У 2007 році він зійшов на Айген, зібравши 1,5 мільйона фунтів для Фонду Марії Склодовської-Кюрі (між іншим, у цей фонд він пожертвував близько 18 мільйонів фунтів стерлінгів). У 2009 році став найстарішим британцем, який підкорив (з третьої спроби!) Еверест. І зараз 77-річний мандрівник та автор 19 книг (вперше, до речі, який став батьком у 62 роки) щодня робить 2-годинні пробіжки і регулярно бере участь у марафонських забігах ветеранів.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.