Не знаю, як ви, друзі мої, а я, тільки-но почувши перші звуки цієї мелодії і м'який, наче вкрадливий голос співачки, що її виконувала, не міг уже думати ні про що інше, крім цієї пісні.

Дурманом сладким веяло,
Когда цвели сады,
Когда однажды вечером
В любви признался ты.
Дурманом сладким веяло
От слова твоего.
Поверила, поверила —
И больше ничего…

Напевно, ви вже здогадалися, що йдеться про відому пісню «Коли цвіли сади», що виконувалася в 1970−80-ті роки шалено популярною тоді співачкою Анною Герман. До речі, народилася вона саме цього дня, 14 лютого 1936 року, у невеликому узбецькому місті Ургенче. Коли Анні виповнилося 10 років, її мама Ірма Мартенс, яка мала голландське коріння, одружилася з польським офіцером Германом Бернером і сім'я переїхала до Польщі. Під час навчання у Вроцлаві Анна у школі, а потім в університеті (на геологічному факультеті!) брала участь у художній самодіяльності. Але намагалася не порушувати мамині та бабусині застереження про те, що, мовляв, співом на життя не заробиш. Втім, одного разу вона таки взяла участь у пісенному конкурсі. І перемогла! Рідні дізналися про це випадково — по телевізору показали сюжет про успіх Ані. Після цього вже ніхто перешкоджати її прагненню потрапити на велику сцену навіть не намагався.

Вона швидко стала популярною співачкою. Її виступи у Польщі, Італії, Радянському Союзі незмінно збирали повні зали. Її унікальне сопрано змушувало слухачів не просто, затамувавши подих, співпереживати кожному слову співачки, а навіть плакати, не соромлячись своїх сліз. Був випадок, коли під час запису на студії пісні «Луна кохання» з оркестром диригентові довелося перервати запис, бо музиканти — люди, які працювали з різними виконавцями — несподівано почали плакати. А на конкурсі «Пісня року» 1977 року стався взагалі унікальний випадок. І слухачі, і члени журі буквально зажадали, щоб Анна Герман «на біс» ще раз виконала пісню «Коли цвіли сади», яка так сподобалася всім.

Щоправда, всього цього могло не бути — ні європейського визнання, ні безлічі престижних призів, ні гучних перемог на міжнародних конкурсах. Під час гастролей в Італії в 1967 році Анна потрапила в жахливу автокатастрофу. Дивом виживши, вона залишилася паралізованою. І лікарі не давали жодних надій на лікування. А вже про співи взагалі не йшлося, оскільки в аварії була сильно пошкоджена грудна клітина. І в цей найважчий у її житті момент Анну врятувало кохання. У прямому сенсі слова. Її нареченому Збігневу Тухольському, якому вона категорично відмовляла у весіллі, боячись стати тягарем, вдалося заново навчити Анну ходити. Вдалося повернути до повноцінного життя. 1972 року вони розписалися. 1975 року в них народився малюк, якого назвали, як і батька, Збігневом. Кар'єра Анни Герман була на самому піку — її піснями «Надія», «Луна кохання», «Коли цвіли сади», «Гори, гори, моя зоря» заслуховувалися мільйони шанувальників.

Біда прийшла несподівано. На початку 1980-х у співачки виявляють рак. Вона намагається боротися з хворобою по-своєму — не перестаючи гастролювати і часом непритомніючи за лаштунками відразу після виступу. У серпні 1982 року у військовому шпиталі у Варшаві серце прекрасної співачки перестало битися.

Один раз в год сады цветут.
Весну любви один раз ждут.
Всего один лишь только раз
Цветут сады в душе у нас.
Один лишь раз. Один лишь раз…

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.