У день святого Луки поминали померлих родичів, а жебракам роздавали цибульні пироги: народні традиції та заборони 20 лютого
Місяць лютий багатий на православні свята. Так, 20 лютого відзначають День Луки. Православна церква цього дня вшановує пам'ять преподобного Луки Елладського.
Друга назва свята — Могущниця пішла від трави-перстачу з хрестоподібними листочками. Вважалося, що 20 лютого вона набуває незвичайної сили і є більш дієвою.
Преподобний Лука (896−953 рр.) був родом із Касторії. Він дотримувався суворого аскетизму у всьому, що стосувалося особисто його, а також виявляв щедру доброзичливість до оточуючих. Був відомий як духовний наставник, хоч і не мав духовного сану.
Лука народився у бідній сім'ї і був змушений багато працювати з дитинства. У юнацькі роки багато молився. Після смерті батька пішов у монастир до Афін, не сказавши про це матері. Там він прийняв постриг і став ченцем. Господь, за молитвою тужливої матері, повернув Луку до рідного дому. Через 4 місяці, вже з її благословення, він вирушив на Іванову гору, до церкви Косьми та Даміана, щоб знайти усамітнення. Там прийняв чернечий постриг, і Господь наділив його даром прозріння та зцілення душевних та фізичних хвороб.
Через 7 років святий Лука покинув Іванову гору і вирушив до Коринфу. Протягом 10 років покірно і смиренно служив подвижнику у Патрах. Потім знову повернувся на батьківщину. Разом зі своїм учнем він оселився в Каоавії, а через 3 роки — на острові Ампіль.
Спокій Лука знайшов лише у Стирії (Стирида). Тут, разом із своєю братією, він збудував невеликий монастир. У своїй обителі займався добрими справами — зцілював хворих від душевних та тілесних мук. Помер у своїй келії. Його мощі мироточили і зціляли хворих.
На місці поховання преподобного Луки в 974 році почалося будівництво церкви (будівля збереглася до наших днів).
У це свято прийнято поминати померлих родичів. У цей день печуть пироги з цибулею. Декілька штук залишають за порогом — для покійних родичів. Також у День Луки прийнято відвідувати могили близьких, ходити до церкви та молитися за них. Декілька цибульних пирогів за традицією віддають жебракам. Вважається, що це на щастя.
Знахарі та травники присвячують цей день відварам, зіллям та настоям. Приготовлені у свято, вони набувають незвичайної сили і вважаються більш дієвими. Особливо це стосується перстачу. Їй приписують виняткові цілющі властивості. За повір'ям, у ній міститься сила Животворящого Хреста Господнього.
Зазначимо, що на День Луки не грають весілля — це поминальний день.
Наші пращури помітили, якщо у цей день погода буде непогожою, то весна буде холодною. Якщо тепло прийшло з півночі, то влітку стоятиме тепла погода. Грім віщує поганий сіножат цього року.
Також вважається, що народжена у цей день людина розумітиме мову рослин.
На 20 лютого також припадає друга з чотирьох неділь підготовки до Великого посту в Православних церквах (Неділя про блудного сина), який слідує після Неділі про митаря і фарисея і до Неділі про Страшний Суд. Її метою вважається нагадування християнам про те, що Всевишній Бог завжди простить і прийме будь-яку розкаяну душу, де б вона не перебувала.
В Україні 20 лютого також відзначають День Героїв Небесної сотні.
Як писали «ФАКТИ», 19 лютого православні християни вшановували пам'ять Святого Вукола.
1274Читайте нас у Facebook
