Вертоліт самотужки склали на Рівненщині батько з сином
Олександр та Володимир Войтовичі з Рафалівки на Рівненщині дивують користувачів інтернету відеороликами з власноруч зібраним гелікоптером. Над ним батько та син працювали два роки, а вперше злетіли у небо навесні минулого року…
«Я змалечку мріяв літати, у шкільних зошитах малював вертольоти та уявляв себе за штурвалом, — розповів «ФАКТАМ» 39-річний Олександр Войтович, винахідник. — Та професію обрав приземлену — вступив до рівненського «водника» на інженера-механіка, пішов за стопами батька — Володимира Макаровича. Ми з ним ще той тандем! Можемо весь день не виходити з майстерні. Якось тато самостійно склав великого трактора, аби поратись на городі. А я після нього — меншого, щоб було зручно зорати землю між яблуньками. Якось переробили старого «Запорожця», встановивши всередину потужний двигун, ззовні його зробив привабливішим. То все село ходило фотографуватись поряд із машиною. Склали велосипеда, мотоцикла.
На літальні апарати зважились два роки тому, хоча то була давня мрія. Хотілось довести, що щось можемо. Батько — це мій перший помічник. Не приховую — було складно, адже одне діло, готова конструкція, яка у нас зібрана за рік, а ще ж рік тривало тестування й робилось все, аби гвинтокрил полетів".
Читайте також: Рівно 90 років тому Ігор Сікорський запатентував перший вертоліт: як це було
Повністю креслення гелікоптера винахідники не робили, більшу частину інформації тримали в голові. Розрахунки провели у зошиті. Допомогла стара радянська книга 1960 випуску з проєктування вертольотів. Обрали класичну одногвинтову схему вертолітобудування, але із поперечним розміщенням двигуна та з пасовою передачею.
«Ми ж інженери-механіки, було б соромно, якби щось не вийшло, — продовжує співрозмовник. — Хоча зробити гвинтокрил — дороге задоволення. Спочатку ми придбали дешеві підшипники, але зрозуміли, що вони неякісні, тому замінили. Небо не терпить помилок, все має бути якісним. Ми поставили потужний двигун від машини Honda Civic, має 80 кінських сіл, редуктор — від Ford Sierra, але перероблений, носійний вал — точився, радіатор — від «Газелі». Рама зварена з різних труб. Штулка носійного гвинта повністю робилась нами, шківи всі не лише виточувались, ще й відливались. Для цього плавили газовою лампою алюміній. Вдома маємо токарний верстат, то ж це полегшувало роботу.
Дуже важко було знайти справжні лопаті від справжнього вертольота. Але ми дістали «списані» композитні модифіковані лопаті від радянського вертольота КА-26, але трохи їх обрізали в довжину. Сидіння пілота — офісне крісло, побачив його коло магазину, воно нікому вже не було потрібне. Загалом вага гвинтокрила 300 кілограмів. Довжина -7,80 метра. Працює гелікоптер на бензині А-95. Спочатку брав 30−35 літрів за годину, в горизонтальному польоті при наборі швидкості — менше, до 20. Двигун має систему спеціальних механізмів та ременів, через які передає потужність на носійний гвинт та хвостовий. А щоб полетіти, й ручки «газ» та «крок». Ручка циклічного кроку дозволяє керувати вправо-вліво. Загалом гвинтокрил — це досить складний апарат. Вертикально та у безповітряну погоду він підніметься на одну висоту, якщо його розігнати до певної швидкості, то на горизонтальному польоті потребується менша потужність і можна вище його підняти. Нам поки що вдалось максимально здолати 3−5 кілометрів у висоту. А щодо відстані, то літаємо над полем біля села подалі від будинків. У межах поля до пів кілометра. Далі не можна згідно з законодавством. Адже в мене нема посвідчення пілота, а в апарата — льотного терміну. Я б хотів, але в Україні оформити мій гелікоптер буде коштувати так само, як величезний «Боїнг».
У скільки ж обійшовся наш гелікоптер? Ми не рахували. Якби довелось купувати кожну деталь, влетіли б у гарну копійку. А так багато запчастин та металу було вдома. Той самий алюміній, який ми плавили, знайшли у гаражі".
Винахідники зізнаються, злетіти вдалось не відразу, були певні технічні невдачі, тому їх довелось усувати. Навесні 2021 року Олександр нарешті підкорив небо.
«Як перший раз злетів — відчув ейфорію. Односельці приїхали, щоби глянути, знімали винахід. Дехто злякався, бо гул досить суттєвий. У серпні я повіз свій гвинтокрил у Черкаси на виставку і посів перше місце у номінації «вертольоти», — сказав Олександр Войтович.
Поки гвинтокрил Войтовичів проходить випробування, вони вже почали роботу над другим — серйознішим. Він буде потужнішим і не одномісний.
До речі, як повідомляли «ФАКТИ», на двадцять п’яту добу героїчного протистояння російському воєнному вторгненню Повітряні сили ЗСУ збили ще три російських бойових вертольоти. Загалом знищено вже понад сотню гелікоптерів ворога.
1455Читайте нас у Facebook
