«Через тіло пропускали електричний струм»: студент з Маріуполя розповів про пекельний полон у рашистів

20-річний азербайджанець Гусейн Абдуллаєв є студентом 3 курсу Маріупольського державного університету. 17 березня під час евакуації з міста, яке окупанти піддають постійним бомбардуванням, його було взято в полон російськими військовими. 12 квітня після довгих переговорів та завдяки зусиллям друзів-азербайджанців, які проживають в Україні, хлопця вдалося визволити. Про пережите він поділився з азербайджанським виданням Media.Az.

«Я студент третього курсу Маріупольського державного університету, — розповів Гусейн Абдуллаєв. — Вперше приїхав до України у 2019 році, саме тоді я вступив до університету. Перші два роки навчався заочно через пандемію. Коли почалась війна 24 лютого, я надавав підтримку волонтерам у центрі допомоги у Маріуполі: носив продукти, облаштовував бомбосховища… 17 березня, коли ситуація дуже погіршилася, стало зрозуміло, що треба евакуюватись. Люди виїжджали на своїх автомобілях, оскільки в мене його не було, мене покликав хтось із місцевих.

Проїхавши кілька блокпостів, неподалік Бердянська, нас затримали російські військовослужбовці. Наказали роздягнутися до спідньої білизни. Дивилися на татуювання. У водія нашої машини на руці був набитий рак. Це навіть не військова та не патріотична наколка, але їм вона не сподобалася. Вони стали бити нас прикладом автомата, не дозволяючи одягатися. Незважаючи на морозну погоду, ми стояли повністю роздягнені, не розуміючи, що з нами буде. Через деякий час вони наказали нам одягтися, потім під'їхав КамАЗ із військовими, всі були у формі та чорних масках. Вони заломили нам руки, одягли кайданки та запхали в машину. Завезли у СІЗО".

За словами полоненого, орки з ним спілкувалися ламаною російською мовою:

«Якось до мене підійшов командир — чеченець. Він оглянув мої руки та заявив, що я військовий. Я не зрозумів спочатку, чому він зробив такий висновок і почав пояснювати, що у мене бруд під нігтями через те, що в Маріуполі немає води й жодних умов дотримуватися гігієни. Він навіть не став мене слухати та відправив у камеру. А тоді знову змусив роздягнутися до спідньої білизни, знову шукав татуювання… Я простояв роздягненим 15−20 хвилин. Було дуже холодно… Потім він дозволив одягнутися та пішов.

За годину вони повернулися і забрали мене в камеру тортур. Це маленька кімната, там стоїть залізний стілець та апарат для тортур електричним струмом. Вони мене посадили та зав'язали руки. Стали ставити запитання, спочатку чинили моральний тиск, намагаючись змусити мене зізнатися, що я солдат полку «Азова». Я наполягав, що я студент. Після того, як я зрозумів, що не можу їм нічого довести і дуже погано їх розумію через погане знання російської мови, я попросив привести перекладача. Покликали азербайджанця, якому я все розповів, але вони не повірили мені. Вони приєднали апарат до пальців моїх ніг і почали пускати розряди струмом. Вони хотіли, щоб я зізнався, що є військовим. Але мені не було чого сказати, я їм не брехав, адже я просто студент…

Орки катували щодня… 21 березня у мене був день народження і мене весь день катували. Катування призупинили лише за 5−6 днів до того, як було досягнуто домовленості і мене відпустили. Більше не пускали розряди струму, але продовжували бити… Як правило, били по 10−15 людей одразу. Але це не найстрашніше, електричного струму я боявся більше".

12 квітня вранці до Гусейна прийшов охоронець, він відвів його до начальника, який повідомив, що хлопця випускають з нагоди святого місяця Рамазан. Військові довезли студента до блокпоста, того, де 17 березня затримали. Потім зупинили машину, у ній їхала українська родина. Вони підвезли до Токмака. Оскільки настала комендантська година, місцеві жителі прихистили Гусейна. Зараз він вдома, але щиро бажає, аби Україна виграла війну. Якщо це станеться, повернеться і продовжить своє навчання в Маріуполі.

Нагадаємо, у місті Мангуш під Маріуполем рашисти у братській могилі захоронили від 3 до 9 тисяч маріупольців.

Читайте також: «Були випадки, коли люди вішалися в укриттях»: страшні хроніки з блокадного Маріуполя

1030

Читайте нас у Facebook