- 11:59 Час туманів: синоптики обіцяють українцям наступного тижня «грибну» погоду
- 11:41 Пенсійний фонд вимагає повернути субсидію: як треба діяти
- 11:15 Анна Кошмал не відмовиться від веганських звичок, незважаючи на вагітність
- 10:51 В Україні відзначають День учителя: як гарно привітати зі святом
- 10:24 Понад 80 дронів атакували Україну вночі: в Одесі гасять пожежу після «прильоту»
- 10:01 Де дивитись сьогодні онлайн Україна — Франція: розклад трансляцій та ставки букмекерів на матч за «бронзу» ЧС-2024 з футзалу
- 09:36 Мобілізація 20-річних: Залужний пояснив, чому він проти
- 09:08 «Київгаз» попередив споживачів про аферистів, які діють від його імені
- 08:44 До правоохоронців потрапили списки ухилянтів, які платили голові Хмельницької МСЕК: що їм загрожує
- 08:21 Тельцям — відповіді на важливі питання, Рибам — несподіваний дохід: гороскоп на неділю, 6 жовтня
- 05.10 22:27 Оладки на жовтках з конфітюром із винограду: найкраща ідея для недільного сніданку
- 05.10 21:58 «Він у мене молодець»: відома артистка про 69-річного батька, який служить в ЗСУ
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 1974
Скульптор: Сальвадор Furió
Розмір: 28×15 cm
Із експозиції «Shvets Museum»
Багато років тому під час поїздки Китаєм нас із двома колегами запросили на невелику фабрику в провінції Гуаньчжоу. Вона здавна славилася тим, що місцеві майстрині навчилися створювати унікальні картини, вишиті шовковими нитками незвичайним чином. З двох сторін роботи, створеної без жодного вузлика (!), можна було бачити дві різні картини. Декілька таких виробів мені вдалося тоді привезти до Києва. І зараз стоять вони у мене вдома, притиснуті з обох боків скляними пластинами у спеціальних рамах.
Хтось може запитати себе: до чого тут цей спогад? А ось до чого. Зараз, коли в нашій країні триває запекла війна з російськими окупантами, багато хто все частіше запитує себе, та часом і оточуючих: а ми чим можемо допомогти? У силу похилого віку, не маючи за плечима спеціальної підготовки, навіть за всього бажання зброю в руки взяти не зможеш і в тероборону тебе ніхто не візьме. І в пошуках своєї корисності в цей важкий час люди починають губитися в здогадах і сумнівах: чи моя скромна участь, наприклад, у благодійних акціях, хоч якось вплине на результат спільної справи?
Мене, зізнаюся, потрясла розказана днями у «ФАКТАХ» історія 82-річного пенсіонера, який на старенькій швейній машинці померлої дружини день у день шиє різні корисні речі для бійців української армії і щасливий тим, що теж бере участь у боротьбі нашого народу. ворогом. Ця історія несподівано викликала тисячі захоплених коментарів.
І нагадала мені давню притчу. Одному бельгійському ченцю було доручено брати участь у підготовці великого гобелена, яке збиралися до свята повісити на стіні місцевого храму. Щоранку, приймаючись за роботу — йому відвели для ручної вишивки скромний фрагмент загальної картини, — чернець під керівництвом настоятеля храму виконував те ж саме занудне і одноманітне завдання. Нарешті, коли сумніви щодо ефективності його роботи буквально захлеснули ченця, він підійшов до настоятеля і запитав: а чи справді комусь може стати в нагоді те, що він змушений робити?
Замість відповіді настоятель мовчки взяв ченця за руку і відвів його з іншого боку великого гобелена. І коли перед ними відкрилася загальна картина Різдва Христового, чернець зрозумів, що без його багатоденної участі німб над головою маленького Ісуса не вийшов би таким гарним і витонченим. Та ще й таким, що органічно вписався в підходив до завершення твір, створений безліччю рук.
Мені дуже подобається висловлення Дейла Карнегі про те, що більшість великих справ було скоєно людьми, які продовжували свої спроби навіть у тих умовах, коли здавалося, що жодної надії на успіх уже немає. Це про нашу з вами ситуацію.
Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.
вологість:
тиск:
вітер: