Нещодавно розговорився з однією чудовою жінкою, яка через обставини, що склалися, була змушена переїхати з Херсонської області, тимчасово захопленої окупантами, до Києва. Вона разом з іншими волонтерами опікується дітлахами з фізичними вадами, крім усього, позбавлених ще й батьківського піклування, оскільки їхні мами та тата, м'яко кажучи, ведуть неправильний спосіб життя.

У розмові прозвучала фраза, яка трохи зачепила мене, що десять років відучився в дитинстві в школі-інтернаті, де більшість вихованців були сиротами або дітьми з неповних (через різні причини) сімей. Таня, а мою співрозмовницю звали Тетяною, помітила, що багато її підопічних дуже непрості за характером хлопчики і дівчатка. І це, мовляв, частково пояснюється тим, за яких умов їм довелося жити з батьками, які зловживали спиртними напоями чи наркотиками. Ось це і позначилося на їхній поведінці.

Не бажаючи наводити приклад себе, я розповів Тані історію, яку часто згадую в подібних ситуаціях. Коли люди намагаються пояснити свої чи чиїсь життєві невдачі тяжким дитинством. Розповім вам її сьогодні.

В одному невеликому провінційному американському місті жили два брати. Перший був процвітаючим бізнесменом, який славився ще й безліччю добрих справ, яким віддавав і сили, і час, ну, і чималі кошти, звичайно. А другий був запеклим негідником, за яким тягнувся довгий шлейф спочатку дрібних правопорушень, а потім уже й відвертих злочинів. І ось, коли після чергового гучного злочину другого з братів доставили під конвоєм до суду, старий сивочолий суддя запитав його, чим він може пояснити таке своє життя.

— Та нічим, власне, — відповів підсудний. — Адже все очевидно. У мене було дуже тяжке дитинство. Виріс я в сім'ї, де батько, напиваючись, постійно бив і матір, і мене, і мого брата. Ким ще я міг, скажіть, стати?

Його брат, що сидів у задньому ряду, почувши це, різко встав і вийшов із зали судових засідань. Репортер місцевої газети наздогнав його вже на вулиці і поставив те саме питання, яке кілька хвилин прозвучало раніше:

— Вибачте, містере, а як ви можете пояснити те, що вам вдалося досягти всього, про що може мріяти звичайна людина?

На якусь мить замислившись, бізнесмен відповів:

— У мене було тяжке дитинство. Постійно напиваючись, батько сильно бив і мене, і мого брата, і нашу маму. Ким же ще, на вашу думку, я міг стати?

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.