Першим значним досягненням Наполеона-полководця вважається взяття Тулона 1793 року. Чому французи намагалися взяти французьке ж місто? Все просто. Справа в тому, що за чотири роки до описуваних подій, в 1789, почалася Велика французька революція, а у січні 1793 був страчений король Франції Людовик XVI, після чого почалося правління якобінців. Щоправда, не всіх це влаштовувало, і в країні почали спалахувати заколоти.

Незадоволені станом справ роялісти підняли повстання в Тулоні і після, усвідомивши, що не можуть впоратися самостійно, здали місто Англії, з якою на той момент у Франції була війна. На взяття Тулона, який був важливою військово-морською базою та стоянкою для третини кораблів французького флоту, республіканська влада направила армію під командуванням генерала Жана-Франсуа Карто — колишнього художника, який мало що розумів у військовій справі. І за збігом обставин головою облогової артилерії при ньому виявився 24-річний капітан Наполеон Бонапарт, призначений на цю позицію після поранення свого попередника Доммартена на підході до міста.

У Тулоні на Наполеона чекала сумна ситуація: не було ані достатньої кількості артилерії, ані добре навчених людей. За короткий термін він зміг зібрати близько 100 гармат великого калібру і навіть змусив повернутися на службу кілька відставних офіцерів. У нього був план взяття міста, що полягав у блокуванні підступів до нього з моря, але цей план зіткнувся з невіглаством Карто.

Генерал кинув виконання ідеї Наполеона по захопленню ключової позиції на мисі Кер лише 400 чоловік і відмовлявся відправляти підкріплення, отже чотиритисячний загін противника легко зміг розбити республіканців. Найгірше для французів було те, що після цього інциденту англійці звели на мисі Кер добре укріплений форт Малгрейв, взяти позицію стало важче.

Це була не остання помилка Карто. Командувач постійно діяв контрпродуктивно, а на запитання Наполеона про конкретний план взяття міста відповів таке: начальник артилерії повинен обстрілювати Тулон протягом трьох днів, після чого головнокомандувач атакує фортецю трьома колонами. Такий план здався Наполеону незрозумілим, що він і доповів владі. Після цього Карто зняли з посади. Після того, як командувачем став уже згідливіший Жак Франсуа Дюгом'є, все пішло, як по маслу: Наполеону вдалося здійснити свій план і захопити форти супротивника, що фактично дозволило йому встановити блокаду Тулона з моря — тепер над британськими кораблями біля порту нависла постійна загроза обстрілу. Англійці зрозуміли, що їхній єдиний вихід — покинути Тулон, бо без надходження запасів з моря їм рано чи пізно довелося б капітулювати. А після їхнього відходу здалося і місто.

За взяття Тулона Наполеон отримав звання бригадного генерала.

Але це ще не все. Очевидці розповідали, що молодий Наполеон під час жорстоких битв у Тулоні часом виглядав зляканим. Якось солдат, побачивши його в такому стані, сказав:
- Погляньте на нього — він же боїться смерті.
- Так, боюся, — відповів Наполеон. — Якби ви відчули хоча б краплину страху, який я відчуваю, ви втекли б одразу. А я продовжую боротись.

Один із його сучасників зауважив: «Страх не є ознакою малодушності. Цей страх дозволяє нам бути сміливими та гідними перед лицем життєвих ситуацій. Той, хто відчував страх, і, незважаючи на нього, продовжував діяти, не дозволяючи йому залякати себе, доводить свою хоробрість. Але той, хто у важкій ситуації не зважав на небезпеку, доводить лише свою безвідповідальність».

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.