Один бурят, який повернувся з війни в Україні без лівої ноги і лівої руки (але з «бойовими» трофеями у вигляді електрочайника без підставки та мікрохвильової печі без передніх дверей!), попросив дружину приготувати його улюблену страву з горіхами. Горіхи він зберігав у великій посудині з горлом настільки вузьким, що єдина рука бурята туди ледве проходила.

Коротше кажучи, вирішивши набрати горіхів, засунув він руку всередину, схопив жменю і спробував витягнути її назовні, але рука не проходила. Він потяг сильніше — рука не проходить! Тоді він люто почав трясти глек. Але рука, як і раніше, не проходила, і все!

На його прокляття та голосіння прибігла перелякана дружина. Вона спробувала зняти посудину з руки пораненого «добувача», але безуспішно, хоч і тягла, як тільки могла.

Остаточно вибившись із сил, чоловік і дружина посідали на землю, оголошуючи околиці стогонами та скаргами. Повз проходив колишній однокласник нещасного. Він мав славу найрозумнішим учнем у школі, і завдяки цьому зумів свого часу «відкосити» від армії, переконавши бурятського військкома в тому, що при перезарядці зброї починає страшно чхати, на кілометр розлякуючи всіх навколо. Так ось, побачивши нещасного подружжя, що потрапило в біду, він сказав:

— Я можу звільнити тебе, якщо ти будеш виконувати точно те, що я скажу.

— Я готовий коритися тобі, тільки звільни мою руку! — благав однорукий.

— Добре. Насамперед просунь руку глибше в цей горщик.

Здивувавшись такій дивній пораді, недоумок беззаперечно виконав її.

— Тепер відпусти горіхи, склади долоню човником уже — і спробуй витягнути її звідти.

Одноногий витяг руку, чим чимало порадував свою дружину, але сам при цьому щасливим не виглядав.

— Ну, гаразд, рука в мене вільна, але ж вона пуста! А як же горіхи та моя улюблена страва?

Взяв тоді гучний однокласник посудину, велів підставити долоню і насипав у неї стільки горіхів, скільки було потрібно.

Однорукий (він же й одноногий) подивився на товариша із захопленням і вигукнув:

— Та ти ж просто чарівник!

З тих пір улюбленою темою оповідань ветерана російської армії були вже не історії про те, як у жорстокому бою з «бендерівцями» він добував трофейний електрочайник без шнура, а спогади про звільнення єдиної руки від злісних волоських горіхів.

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, доброго дня. Як завжди, щиро ваш.