ПОИСК
Суспільство та люди

Московити сприймали українську політичну культуру як незвичну і незрозумілу їм: відкрилась виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи»

12:20 3 липня 2022
Ярослав Затилюк, старший науковий співробітник Національного музею історії України
На території Києво-Печерської лаври у приміщенні Скарбниці Національного музею історії України відкрилася виставка «Європейська Україна. Часи Мазепи». Її експонати наочно ілюструють, що українська нація є частиною сім’ї європейських народів, які мають спільні політичні та суспільні цінності. Це завжди ясно усвідомлювали у країнах Заходу. Наприклад, австрійський історик Йоганн Християн Енгель, який жив у 1770−1814 роках, зазначив у своїй книзі «Історії України та українських козаків»: «Україна — це межа між культурною Європою та нецивілізованою Азією». На виставці представлені скарби, зброя, унікальні документи

«Козацькі гетьмани присягали, як і королі Речі Посполитої — брали на себе зобов'язання перед суспільством»

- Експонати першої зали мовою документів ілюструють те, що здавен європейські цінності притаманні нашому народу, — розповів «ФАКТАМ» співкуратор виставки, старший науковий співробітник Національного музею історії України Ярослав Затилюк. — Мова йде зокрема про часи, коли Україна входила до складу Речі Посполитої, утвореної в липні 1569 року: тоді було підписано Люблінську унію, за якою відбулося об’єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського (до його складу входили українські землі) в союз держав — Річ Посполиту. На виставці ми розмістили гравюри польського художника Яна Матейки «Люблінська унія»: на ній король Сигізмунд II Август, зображений під час прийняття присяги. Це важливий момент, бо король бере на себе зобов’язання. В практиці тоталітарної Московії такого не було — там цар є по суті авторитарним правителем.

Люблінська унія. Гравюра

До речі, присяга про виконання прийнятих зобов’язань — це те, чого злякалися посланці московського царя під час Переяславської ради в 1654 році: козаки попросили їх присягнути, що Московія буде виконувати договір. Для українців присяга — була одним з ключових моментів правових відносин. Для московитів навпаки вона являлась чимось незвичним і незрозумілим — в їх країні законом була нічим не обмежена воля самодержця, а не норми права.

Для українців московські політичні традиції були чужими. Козацькі гетьмани присягали, як і королі Речі Посполитої — брали на себе зобов"язання перед суспільством.

Багато міст і містечок України в XIV- XVII століттях жили за Магдебурзьким правом — мали широкі права і свободи. В присвяченій цьому вітрині ми демонструємо один з найпопулярніших в ті часи тлумачників про те, як здійснювати судочинство в містах, написаний вченим-правознавцем Бартоломео Гроїцьким, який адаптував західноєвропейські правові норми для міських урядовців Речі Посполитої. Поруч з цим тлумачником ми розмістили особисті речі київських бурмистрів, вироби цехових майстрів і копії цехових печаток. Важливо зазначити, що свободи, якими користувались жителі міст за Магдебурзьким правом, суттєво сприяли розвитку підприємництва.

— В Речі Посполитій був основний закон, за яким жила держава?

- Так, ми його тут демонструємо — друковане видання Литовського статуту. Цей кодекс права був чинним на українських теренах аж до XIX століття (тобто і в часи, коли Україна була поневолена російською імперією). На думку істориків юриспруденції, Литовський статут це один з найкращих правових кодексів, бо в ньому якнайдетальніше прописана процедура доведення провини, правила діяльності адвокатів, тощо. Російські можновладці розуміли, що положення Литовського статуту є чужими для їх авторитарної імперії. Тому у XIX сторіччі цар Микола І своїм указом заборонив використання Литовського статуту в Україні.

В Судовій книзі козацького Полтавського полку, яку ми тут показуємо, можна прочитати, як на практиці (на засіданнях суду) в часи гетьмана Івана Мазепи застосовували положення цього статуту. Поруч ми розмістили добре збережений меч ката — знаряддя виконання найсуровіших покарань.

«Богдан Хмельницький казав, що своя держава козаками здобута правом шаблі»

- Попри досить демократичні порядки в Речі Посполитій гетьман Богдан Хмельницький був змушений в 1648 році розпочати визвольну війну. Що змусило його піти на такий крок?

- В своєму універсалі він чітко вказав причину, через яку розпочав повстання — порушення релігійних прав (православ"я в Речі Посполитій, на жаль, зазнавало утисків). Такий стан речей дав гетьману законні підстави взятися за шаблю. Це дуже важливий момент: Богдан Хмельницький ініціював збройне повстання у відповідності з нормами політичної культури тогочасної Речі Посполитої. Результатом цієї війни стало створення інституцій державної влади козаків, юридично оформлені в 1649 році Зборівським договором. Його було підписано гетьманом Богданом Хмельницьким та королем Яном ІІ Казимиром після успішної для козаків Зборівській битви. Король визнав юрисдикцію гетьмана на території трьох українських воєводств.

— Як називалася ця козацька держава?

- Офіційно вона мала назву Військо Запорозьке. Слід сказати, що юридичні положення Литовського статуту та Магдебурзького права були чинними у Війську Запорозькому.

На виставці ми розмістили граверний портрет Богдана Хмельницького, створений голландським художником Вільгельмом Гондіусом (він був сучасником Хмельницького). Поруч з портретом — шабля. Бо за словами цього видатного гетьмана, «держава здобута правом шаблі».

Після смерті Хмельницького, гетьману козацької держави у Наддніпрянській Україні Івану Виговському (він обіймав цю посаду в 1657—1659 роках) вдалося домовитись з королем Речі Посполитої про дуже важливі юридичні речі, зокрема, щодо правового статусу козацького війська і його земель. Мова йде про підписання між козаками та Річчю Посполитою в 1658 році Гадяцької угоди, примірник якої ми тут демонструємо.

— В чому суть цієї угоди?

- Вона передбачала трансформацію Речі Посполитої з польсько-литовського союзу в державу трьох рівноправних народів — польського, литовського та українського. На жаль, Гадяцьку угоду не було реалізовано на практиці. Але козацька старшина чтила цей документ, бо він надавав всьому козацтву чималих прав та вольностей.

Не дивно, що через 50 років після підписання Гадяцької угоди на її положення спирався гетьман Іван Мазепа, приймаючи рішення про перехід на бік короля Швеції Карла ХІІ (про це писала тогочасна французька преса): в Московії Петра І права автономної Гетьманщини грубо порушувались, тому козацтво мало законні підстави перейти під покровительство шведської корони.

«Автор першої української Конституції Пилип Орлик веде родовід українців від хазар»

— Сподвижник гетьмана Мазепи Пилип Орлик являється автором першої української конституції. Це правда, що вона була першою й в Європі?

- Будемо чесними, ні. В Польщі з кінця XV сторіччя сейм приймав сеймові конституції (правові акти). В тому числі угоди шляхти з новообраними королями (ці документи називаються пакти конвенти польських королів). Відвідувачі нашої виставки побачать книгу з цими пактами, відкриту на присязі Генріха Валуа, яких нетривалий час був королем Польщі. Заголовок цієї присяги перегукується з заголовком латиномовної Конституції Пилипа Орлика. І по своїй формі Конституція Орлика якоюсь мірою запозиченням з польської політичної культури. З іншого боку це продукт політичного мислення козацької еліти, адже в Конституції йдеться про Військо Запорозьке, урядування в ньому, права та обов"язки старшини та гетьмана, права міст.

Два варіанти Конституції Орлика

В положеннях Конституції Орлика також втілені ідеї дуже відомого серед освічених людей тієї епохи голландського гуманіста і філософа Юста Ліпсія, викладені в його трактаті «Політика» (ми його демонструємо на цій виставці). До речі, в 1721 році було зроблено переклад цієї праці. Але його не надрукували.

— Чому?

- У творі чітко написано, що володар має керуватися правом, радитись з підданими, не зловживати владою, не допускати корупції, визнавати право народу на опір свавіллю тощо. Для Московії (згодом Російської імперії) часів Петра І ці ідеї були чужими, неприйнятними.

Один з центральних експонатів виставки примірник «Політики», виданий в 1605 році. Юст Ліпсій був в кожній пристойній бібліотеці представників козацької старшини та представників духовної еліти тогочасної України.

Щодо Конституції Орлика важливо сказати ще таке: в її передмові пояснюється, чому Мазепа і його оточення підняли повстання проти московського тирана — це повстання вільного народу проти ярма. В Конституції також відображена ідея формування козацької нації, коріння якої Орлик веде від хазар. Цим він заперечує зазіхання московитів на Київ.

На виставці представлені копії двох варіантів Конституції Орлика — латиномовний (оригінал зберігається у Швеції, минулого року з нагоди 30-річчя Незалежності України демонструвався в Києві) та староукраїнською мовою (оригінал потрапив в росію після знищення Запорізької Січі за наказом цариці Катерини ІІ в 1775 році).

«Українське бароко прямо вказує на нашу інтегрованість до європейської культури»

- В окремому залі ми представили зброю, якої воювали в XVI-XVIII сторіччях козаки, кримські татари та османи, — продовжує Ярослав Затилюк. — Поруч з рушницями, шаблями, ятаганами — тексти. Зокрема, копія листа турецького паші до Пилипа Орлика, в якому сказано, зокрема, про приязнь кримського хана до козаків. Цей документ виразно перегукується з третьою статтею Конституції Орлика, в якій йдеться про те, що козакам слід мати приязнь та побратимство з Кримським ханством.

— В окремій вітрині демонструється скарб срібних монет. Де його було знайдено?

- На Полтавщині в 2000 році. Це, дійсно, один з найцікавіших експонатів виставки. Скарб датується XVII століттям. Він складається з крупних європейських талерів і дрібненьких російських монеток єфимок. Талери, які були в обігу на українських землях, насильно витискалися російською владою на користь єфимок — вимагали, щоб люди міняли талери на єфімки за курсом 1 до 55-и. Наш народ не любив російські монетки, зокрема через те, що не зручні — легко загубити.

Ми також демонструємо дорогий посуд козацької еліти — кухлі та кубки для напоїв. Найстаріший (зроблений в 1670-х роках) з цих кухлів належав полковнику на прізвище Грицина. Інші сосуди датуються початком XVIII століття.


Цей скарб знайшли на Полтавщині 2000 року

— Які напої були популярні серед старшини?

- Передусім, токайське та рейнське вина. Але не забувайте, що козаки були людьми релігійними (до речі перша стаття Конституції Пилипа Орлика присвячена саме вірі та церкві), тому старалися робити щедрі вклади храмам. Ми демонструємо оригінали вкладів (дарунків) церквам від козацької старшини та духовенства. Зокрема від гетьмана Івана Мазепи Успенському собору Києво-Печерської лаври — майстерної роботи потир та звездицю.

Наступні три вітрини присвячені Вознесенському монастирю, настоятельницею якого була мати Мазепи Марія-Магдалина. До речі, високе соціальне становище Марії-Магдалини не було чимось винятковим — всі що жінки в Україні й в ті часи мали широкі права, зокрема майнові. Це характерно якраз для європейської традиції.

Один з найкрасивіших вкладів, які тут представлені — ікони Христа та Богородиці з іконостаса Хрестовоздвиженської церкви Києво-Печерського монастиря. Вони репрезентують не тільки красу і побожність, але й українське бароко Мазепинської доби. Бароко прямо вказує на нашу інтегрованість до європейської культури.

Читайте також: Жахи підвалу військового містечка в Гостомелі під час окупації: в Києві відкрилась виставка про нинішню війну

На фото в заголовку: Ярослав Затилюк: «Для українців московські політичні традиції були чужими»

Фото автора

843

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів