Рятуючи ІТ-сферу, чи не потопимо власну економіку?
8 липня відбулося перше читання Законопроєкту 7484−1 від
У чому небезпека законопроєкту?
Як тільки у мережі з’явилась перша інформація про нововведення щодо переліку категорій осіб, що можуть виїжджати закордон під час війни, це стало черговим приводом для розколу у суспільстві. Одні зраділи перспективі возз’єднатись із сім’ями або просто втекти від військкомату, інші обурились майбутній наявності таких привілеїв для айтівців. І, схоже, що у Верховній Раді розуміють, що у такому вигляді законопроєкт викличе лише ще більшу хвилю критики, тому його було відправлено на доопрацювання. Щоправда, наразі невідомо, що саме депутати мають допрацювати. На офіційному вебпорталі парламенту України наразі вказано лише, що «Головне управління висловлює зауваження до поданого законопроєкту».
Скорочення податків до держбюджету
Сьогодні компанії сфери ІТ в Україні забезпечують стабільне надходження податків до бюджету країни. За перший квартал цього року, попри шок війни, $ 2 млрд експортних надходжень в країну прийшло саме завдяки ІТ індустрії. На березень 2022 року українська ІТ-галузь зберегла 96% обсягу експорту своїх послуг, якщо порівнювати з тим же періодом минулого року.
Наразі ІТ-сфера забезпечує стале надходження коштів до державного бюджету в умовах, коли багато бізнесів просто не в змозі це гарантувати. І це відбувається не лише шляхом прямої сплати податків, а й опосередковано — завдяки продажу продукції, яку купували ІТ фахівці в Україні, сплати оренди чи появи нових робочих місць у сфері послуг. І хоча не можна вважати ІТ-сферу китом, на якому тримається економіка країни, у час війни, коли більшість підприємств та виробництв на сході та півдні України зруйновано або зупинено, це — суттєва складова бюджету. Проте, коли частина ІТ фахівців почне масово виїжджати закордон, то й доходи бюджету країни почнуть стрімко скорочуватись.
Співробітники ІТ компаній, які ще на початку повномасштабної війни евакуювались до інших країн, незабаром будуть змушені сплачувати податки у бюджет тієї держави, де вони перебувають. Іншими словами, назріває проблема податкового резидентства.
Після шести місяців перебування в країнах ЄС, існує ризик визнання 5 мільйонів українців закордоном, податковими резидентами у країнах довготривалого перебування. І, якщо ті, хто отримують заробітну плату як наймані працівники, підпадатимуть під домовленості про уникнення подвійного оподаткування між Україною та більшістю західних країн, то з ФОП ситуація не настільки проста. Враховуючи те, як сильно власники ФОП чинили опір підвищенню 5% ставки єдиного податку в Україні, малоймовірно, що люди будуть готові платити податки в обох країнах. І для них логічно буде обрати резидентство в країні проживання, хай і тимчасового.
Втрата спеціалістів та переїзд компаній закордон
Не менш важливою причиною невдоволення свідомого суспільства такою ініціативою є ризик відтоку «мізків» з України, хоч і нестачу спеціалістів ми відчуємо не відразу. Проте, вже зараз назріває проблема релокації ІТ спеціалістів та навіть окремих компаній у європейські країни.
Компанія 3DLook прийняла рішення про відкриття офісу у Польщі, вони вже почали активно перевозити туди співробітників та, очевидно, легалізувати їх там. Серед інших компаній, Eleks, Intellias, Innovecs, Parimatch Tech, Genesis, Ciklum, SoftServe вже відкрили офіси у Польщі, Чехії, Румунії, Хорватії та Болгарії. І це попри заборону виїзду чоловікам закордон. Тож після того, як законопроєкт набере чинності, можна очікувати на різке підвищення темпів релокації спеціалістів.
Наразі понад 150 компаній вже релокувалися тією чи меншої мірою, із них 49 ІТ-компаній — до Польщі. Загалом, нові офіси закордоном планують відкрити всі великі компанії та 64% компаній із 200−1200 працівників.
Відомий навіть механізм реєстрації співробітників закордоном. Наприклад, компанія Intellias допомагає своїм співробітникам офіційно отримати дозвіл на працевлаштування у Польщі та навіть відкривати місцевий ФОП. Sigma Software розглядають можливість офіційного оформлення своїх спеціалістів на базі місцевої юридичної особи та згідно з місцевим оподаткування. І це далеко не єдині компанії, що відкрито підтримують намір працівників переїхати до інших країн. А в Україні ці компанії та їх співробітники категорично виступали проти підвищення податкової ставки та проти працевлаштування на загальних умовах.
У цій ситуації, Україна залишається в абсолютному програші. Країна втрачає не лише ті податки, ініціаторами яких ставали ІТ фахівці, але і прямі податки від айтівців та компаній, в яких вони працюють. Адже податки компанії сплачуватимуть у тих країнах, де будуть їх нові офіси.
Тож виникає логічне запитання, чи діє новий законопроєкт на користь українській економіці чи лише відстоює інтереси окремих ІТ компаній? Схоже, що у спробі догодити ІТ ринку, ми втратимо вагому частку молодих, амбітних та перспективних людей, які надалі будуть поповнювати бюджети Польщі, Румунії, Чехії чи будь-якої іншої країни, замість того, щоб працювати на благо України.
1114Читайте нас у Facebook
