- 06.05 22:30 Дуже барвистий салат: ситний і смачний
- 06.05 22:03 Наомі Кемпбелл показала рідкісний знімок із дітьми на розкішному весіллі
- 06.05 21:55 Тисячі ботів та агентів впливу: росія реалізує масштабну операцію щодо впровадження пропаганди серед ізраїльтян
- 06.05 21:37 Не любить нестачі сонячного світла: як правильно вирощувати розмарин
- 06.05 21:10 Як переселенцям з дітьми продовжити отримання виплат ще на пів року: юристи пояснили нюанси
- 06.05 20:43 Синочку всього 5 місяців: воїн із Сумщини віддав життя за Україну
- 06.05 20:35 «У майбутньому ні в кого не буде однієї роботи, як це було раніше», — всесвітньо відомий шведський тренд-аналітик Стефан Нільсон
- 06.05 20:19 Салат з огірків, помідорів та з часником: швидкий, смачний та корисний
- 06.05 20:04 Стали відомі подробиці нового набору «гарматного м’яса» в Криму
- 06.05 19:54 Чемпіонат України з футболу, 27-й тур, 4—6 травня: результати та відеоогляди матчів, турнірна таблиця
- 06.05 19:50 Дехто добавляє маленьку рибку: що покласти на дно лунки, щоб томати виросли розміром з голову
- 06.05 19:46 Зробіть так, як китайці, і таргани кулею покинуть ваш дім
Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Рік створення: 1992
Скульптор: Francisco Polope
Розмір: 46×83 cm
Лімітований випуск Із експозиції «Shvets Museum»
Ця гучна історія сталася у 1983 році. Двоє закоханих у морську стихію молодих людей, Тамі Ешкрафт та Річард Шарп, зголосилися перегнати невелику яхту з Таїті до Сан-Дієго. Передбачалося, що вони впораються з цим за місяць. І він, і вона були досвідченими яхтсменами. Але на середині шляху їхнє маленьке суденце потрапило у страшний ураган.
Річард відіслав Тамі під якимось приводом у трюм, а сам до останнього біля штурвала намагався утримати яхту кілем униз.
На жаль, шторм виявився сильнішим за людину. Яхту перевернуло. З Річарда поривом вітру зірвало рятувальний жилет і незабаром він потонув. Тамі, вдарившись головою, на деякий час знепритомніла. Прокинувшись, вона зрозуміла, що знаходиться всередині судна, що перекинулося, і що Річард загинув. Щогла зламалася. Двигун вийшов з ладу. Радіо мовчало. У Тамі були тільки секстант і зовсім небагато запасів, що було б марно, якби дівчині не вдалося перевернути яхту.
Тамі довго перетягувала весь вантаж на один бік трюму, сподіваючись, що яхту, що стала нестійкою, не переверне хвилею знову. Потім вона спорудила хисткі і не дуже надійні щоглу і вітрило. Секстантом, намагаючись лавірувати за допомогою саморобного вітрила, вона вперто йшла до суші.
Щоб пити, дівчина натягла тент і вранці збирала з нього росу. Іншого джерела прісної води вона не мала. А ще вона пробувала рибалити. Так пливла, сподіваючись, що її шукають і що вона побачить допомогу раніше, ніж берег. Адже вона не знала про те, що їх з Річардом вже визнали загиблими…
Рівно через сорок днів, що минули з моменту лиха, що звалилося на молодих людей, мешканці гавайського порту збіглися, щоб побачити дивний кораблик, що наближався до берега з відкритого океану. У нього були саморобні щогла і вітрило, і біля штурвала стояла дуже худа дівчина в сильно пошарпаному одязі. Це була Тамі Ешкрафт.
Вона не лише вижила, а й після пережитого випробування не покинула свого улюбленого виду спорту. Продовжувала й надалі ходити під вітрилом. Щасливо вийшла заміж. А про ті сорока днів написала книгу — «Червоне небо зранку». Не для того, щоби прославитися. А просто для того, щоб, як вона сама зізналася, перемогти найважчу депресію.
Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.