ПОИСК
Історія сучасності

Найбільша на материковій території України колекція кримськотатарського золота та срібла: в Києві відкрилась унікальна виставка

17:10 7 листопада 2022
Олексій Савченко

У Скарбниці Національного музею історії України (знаходиться на території Києво-Печерської лаври) відкрилася виставка «MIRAS. Спадщина», на якій вперше публічно демонструється найбільша на материковій частині України колекція речей кримськотатарського ювелірного мистецтва та побуту. Зокрема, представлено багато витончених жіночих прикрас, зроблених в унікальній кримськотатарській техніці скані.

«В кримськотатарську культуру проникало багато європейських віянь, навіть мода версальського двору»

— У кримських татар є прислів’я, зміст якого можна перекласти так: дівчина починає вишивати придане, коли ще сидить у свого батька на руках, тобто змалечку, — розповів «ФАКТАМ» співкуратор виставки Олексій Савченко. - Тож до свого весілля кримськотатарська дівчина вишивала кілька сотень речей. В них вона мовою символів повідомляла майбутньому чоловіку про свої бажання та прагнення, наприклад, скільки хоче мати дітей. Відвідувачі виставки мають змогу побачити цілий набір таких вишитих дівчатами речей. Ось кісе (кисети, в яких чоловіки носили тютюн, монети, шило, кресало). Це подарунок дівчини майбутньому чоловіку. На всіх цих речах чимало знаків-оберегів.

Дівчата змалечку починали вишивати придане (фото автора)

Цікаво, що під час різних свят, зокрема весілля, влаштовували змагання з традиційної кримськотатарської боротьби куреш (учасники борються, хапаючи один одного за пояси). Ми тут показуємо старовинну літографію, на якій зображені ці змагання.

Змагання з боротьби куреш влаштовували на різні свята, зокрема на весіллях (фото автора)

— Зазвичай в окремих вітринах демонструють особливо цінні експонати. На цій виставці ви окремо від інших показуєте посудину з металу. Що це за річ?

— Казанок Матері Марії (Мар'ям). В кримськотатарських родинах в такому посуді жінці перші 40 днів після пологів приносили їжу. В ісламській традиції Мар’ям (мати Іси) дуже шанується вірянами. Адже Іса — один з пророків, який доносив волю Аллаха, поки не з’явився Магомет.

Казанок Матері Марії (фото автора)

— На виставці чимало дуже красивих прикрас з золота. Це традиційні кримськотатарські ювелірні вироби?

— Так. Їх носили жінки, зокрема на головних уборах (фесах) та на поясах. В кримськотатарському суспільстві починаючи з XVII століття оздоблення жіночого феса стало одною з основаних ознак соціального статусу його власниці. Зверху на фесі розміщали тонкої роботи золотий топелік — навершя. Найвишуканіші топеліки виготовлялися з золотого дроту за допомоги унікальної ювелірної техніки скані, якою володіли кримськотатарські майстри.

Пояс і пряжка до нього (фото автора)

Фес також прикрашали справжніми та декоративними монетами, підвісками, скроневими прикрасами. Коли дівчина виходила заміж, у неї відстригали невеличкий локон. Місце, де він звисав, прикривали скроневою прикрасою, на якій зображали орнаменти та писали молитви або заклик до молитви. Відвідувачі виставки побачать декілька типів прикрас для феса.

Одні топеліки зроблені з золотого дроту в техніці скані, інші – з золотого листа за допомогою карбування (фото автора)

Також про соціальний статус жінки свідчив її пояс — к’юшак. Він важив разом з прикрасами від 300 до 500 грамів. Ясна річ, центральним елементом в оздобленні поясу є пряжка (к'юшак баш). Ми демонструємо декілька к’юшак баш витонченої роботи.

Читайте також: Скелет, в якому росіяни «розгледіли» рештки засновника москви, певно, належав жінці: несподіваний поворот в історії княжого саркофага, знайденого в Києві

Слід сказати, що в ханські часи місцеві ювеліри обслуговували передусім еліту та працювали на експорт в країни ісламського світу. При цьому в кримськотатарську культуру проникало багато європейських віянь, навіть мода версальського двору.

«Традиційні дахи будинків кримських татар буди земляні — являли собою тераси. Сидячи на них, господарі пили каву, милувалися природою»

— Що ювеліри виготовляли для чоловіків?

— Багато чого, зокрема, витончені футляри для Корану, які ми демонструємо на виставці. Взагалі переписування та оздоблення Корану — це ціле мистецтво. Ми показуємо Книгу тлумачень Корану, написану в Криму в ХІХ столітті з помітками переписувача, — він навів перелік книг, які йому дали на зберігання в медресе, та вказав імена своїх дітей і дати їхнього народження.

Срібні обкладинки до Корану (фото автора)

На листах рукописного тлумачення Корану переписувач зазначив імена своїх дітей та дати їхнього народження (фото автора)

— Яким був традиційний побут кримських татар?

— Кримські татари з особливою шаною ставляться до води, не дивно, що на півострові була величезна кількість фонтанів. Ми показуємо тут відповідний посуд: гугум — глек, з яким ходили набирати воду до фонтану, та тази для обмивання — ель-леген та к’уман. До речі, в минулі часи в кримськотатарському суспільстві чоловічий та жіночий простори були розділені. Тому у молодих хлопців та дівчат було не багато нагод бачитись, знайомитись. Одна з таких можливостей — саме зустріч біля фонтанів або природних джерел, де люди набирали воду для своїх потреб.

Читайте також: «Музей порцеляни створювали під завивання сирен повітряної тривоги і під вибухи крилатих ракет», — Олександр Швець

— Який улюблений напій кримських татар?

— Кава. Вона з'явилася в Криму на початку XVI століття та стала не тільки атрибутом повсякденного життя простих людей, але й частиною палацового етикету. Деякі кримські хани не починали робочий день, поки не випивали філіжанку кави. Це стосується й хана Менґлі Гірея, який був союзником багатьох українських гетьманів. Він прославився, зокрема, як відданий шанувальник кави.

Кав'ярні були ознакою цивілізованості міст і в Османській імперії, і в Кримському ханаті. Але кав'ярні відвідували тільки чоловіки, жінки пили каву вдома. Ми показуємо традиційний набір предметів для кавової церемонії: млинок для перемелювання зерня кави, джезву для заварювання, філіжанки, ібрики (посуд, в якому каву подавали на стіл) та зарфи — підставки для кавових філіжанок. Ці підставки були різних форм і з різних матеріалів — мідні, срібні, бронзові, навіть дерев'яні. Але найпрестижніші — срібні. Разом з кавою гостю також пропонували довгу люльку з мундштуком. Тож ми демонструємо її як ще один атрибут кавової церемонії.

До набору для кавової церемонії входила довга люлька (фото автора)

В Криму послів іноземних держав зустрічали за певним протоколом, який включав пригощання кавою. При ханському дворі користувалися кавовими сумками (по суті скатертинами), які зав'язували шкіряним шнуром. Іноземному посланцю виносили в них кавовий набір. Гість їв курав'є — пісочне печиво, цукор і пив каву. Після частування набір збирали в сумку та уносили. А посла вели на аудієнцію до кримського хана.

Досі кавова традиція лишається частиною повсякденної культури кримських татар. Для різних подій існують свої окремі рецепти заварювання кави. Скажімо, на свято Байрам п’ють не дуже міцну. Бо людині треба зустрітися з багатьма родичами, з кожним випити каву.

Читайте також: Московити сприймали українську політичну культуру як незвичну і незрозумілу їм: відкрилась виставка «Європейська Україна. Доба Мазепи»

— Яка страва традиційної кухні найпопулярніша серед кримських татар?

— Чебуреки. У кримських татар навіть існує стародавня традиція — приготувати чебурек для новонародженої дитини. Ясна річ, що немовля його не їстиме, з’їсть мама. Але важливо, що родина таким чином неначе пригощає дитинку.

Те, наскільки смачні вийшли чебуреки, було свого роду візитівкою кримськотатарської господині — ханум. Знаю, готуючи цю страву, слід, зокрема, вміти заливати бульйон в «конвертик» з тіста так, щоб чебурек не потік. Якщо бульйон почне просочуватися назовні, гостям таку страву не запропонуєш.

Смажать чебуреки 120 секунд: 60 з одного боку й 60 — з іншого. М’ясо фактично тушкується в бульйоні. Виходить здорова їжа. Важливий момент: чебуреки не заведено зберігати. Тобто приготували — та одразу подавайте на стіл. Для подачі чебуреків використовували спеціальну опуклу посудину — саам. Цікаво, що хоча кримські татари їли багато чебуреків, але зазвичай не гладшали від них.

Читайте також: «Наша суперзнахідка у Києво-Печерській лаврі пов’язана з детективною історією»: археологи про своє несподіване відкриття

У кримськотатарській кухні є й страва, яка дещо нагадує пельмені, — татараш. Вони дуже маленькі — як ніготь. Уявляєте, якою майстерною мала бути господиня, щоб робити велику кількість мініатюрних «конвертиків» з тіста для татарашу. Взагалі, кримськотатарська кухня дуже різноманітна. Це обумовлено щедрістю кримської природи, яка дає людям можливість вирощувати велику кількість різної сільськогосподарської продукції.

До речі, щодо ведення кримськими татарами господарства. Вони гармонійно вписували свої садиби в навколишню природу. Показовими щодо цього є чаїри. Це інтеграція саду з фруктовими деревами в дикорослий ліс. Виходило так: людина йшла лісовими стежками та раптом опинялася в саду, де росли десятки видів яблунь, слив, груш. А поруч — дім. У XIX столітті син німецького колоніста Фрідріх Гросс, який народився та жив в Криму, створив низку гравюр з видами півострова. На одній з них зображено кримськотатарське селище Сімеїз. На цій гравюрі багато деталей, які художник добре знав. Наприклад, він намалював на землі колесо, за допомогою якого місцеві трамбували дахи своїх будинків. Річ у тім, що традиційні дахи в кримських татар були земляні — фактично це були тераси. Сидячи на них, господарі пили каву, милувалися заходом сонця або світанком. Ці дахи-тераси потребували догляду. І для цього використовували спеціальний інструмент, який ми бачимо на гравюрі.

Гравюра ХІХ століття із зображенням селища Сімеїз (фото автора)

В окремому залі ми представили колекції гравюр Фрідріха Гросса про Крим. Це винятково важливі художні роботи, адже на них зображено багато пам’яток, які до наших днів не збереглися.

На фото у заголовку: Олексій Савченко: «Кримські татари їли багато чебуреків, але зазвичай не гладшали від них» (фото автора)

Читайте також: Розгромив вдвічі більше військо Московії: в Києві відкрилась виставка про видатного полководця князя Костянтина Острозького та його рід

513

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Instagram

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів