Чи має право безробітний відмовитися від запропонованих суспільно-корисних робіт і як це позначиться на виплаті допомоги

За даними Державної служби зайнятості, наразі на одну вакансію претендує до 8 осіб. З огляду на це уряд запропонував механізм залучення всіх, хто тимчасово втратив роботу, до «Армії відновлення» країни через виконання ними суспільно-корисних робіт.

Як повідомляють у Кабміні, оплата за такі роботи здійснюватиметься державою на рівні мінімальної зарплати — з жовтня це 6700 грн.

«Перші 30 днів в статусі безробітного людині шукають роботу за її спеціальністю. І лише якщо за цей час людині не вдалось знайти роботу, підходящою роботою для неї буде вважатися будь-яка, яка не потребує кваліфікації, професійної підготовки. Також такій людині можуть запропонувати роботу, що потребує первинної професійної підготовки, зокрема безпосередньо на робочому місці», — відзначили в Кабміні та додали, що безробітних не обов’язково будуть залучати до таких робіт, адже кількість офіційно зареєстрованих в центрах зайнятості осіб складає близько 250 тисяч.

Наразі суспільно-корисні роботи вже запроваджені в Сумській та Чернігівській областях, на яких працевлаштовано майже 400 та 78 безробітних відповідно.

До таких робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, які не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров'я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану.

Разом з офіційно зареєстрованими безробітними на таких роботах можуть працювати:

• незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;
• працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об'єктових формувань цивільного захисту, — у порядку переведення;
• особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
• студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
• особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Такі роботи можуть носити оборонний характер, стосуватися ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, бути спрямованими на задоволення потреб військових формувань та сил цивільного захисту, на забезпечення загальних потреб функціонування економіки та життєдіяльності населення.

До таких робіт, зокрема, відносять:

• облаштування та укріплення блок-постів, вирубка дерев для формування окопів;
• заготівля дров для військових та населення;
• розбір завалів та відновлення житлових будинків, інших приміщень, пошкоджених у результаті бойових дій;
• укріплення дамб;
• розчищення автомобільних доріг від завалів;
• розвантаження гуманітарної допомоги;
• облаштування підвальних приміщень у багатоповерхових будинках, школах під укриття;
• ремонтно-відновлювальні роботи у приміщеннях соціальної сфери;
• надання допомоги внутрішньо переміщеним особам, людям з інвалідністю, людям літнього віку.

Вид робіт залежить від потреб регіону, йдеться не лише про важку фізичну працю. Зокрема, це може бути пленіння маскувальних сіток, фасування гуманітарної допомоги, приготування їжі військовим.

«З учасниками таких робіт укладатимуться строкові трудові договори відповідно до Кодексу законів про працю України. Вони отримуватимуть оплату за роботу в розмірі не нижче мінімальної зарплати, що в багатьох випадках є вищим, ніж допомога з безробіття. При цьому місцева влада за рахунок коштів обласного бюджету може збільшити оплату за таку роботу — співфінансування може бути і 50% на 50%, і 60% на 40%. Виплата з фонду на випадок безробіття (6700 грн) — це гарантована частина оплати», — додали в Кабміні.

Окремо наголошується, що людина може відмовитися від участі в таких роботах, проте згідно з Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, відмова від виконання суспільно-корисних робіт в умовах воєнного стану є підставою для припинення центром зайнятості реєстрації безробітного та відповідно скасування права отримання виплат за цим видом страхування.

Виплата допомоги з безробіття призупиняється на період участі в громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру або в умовах воєнного стану — у суспільно корисних роботах, і поновлюється після припинення участі безробітного у таких роботах.

Нагадаємо, що цієї осені Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості та соціального страхування на випадок безробіття. Згідно з документом, тривалість виплати та обсяги допомоги безробітним визначається залежно від страхового стажу. Так, до 3 років — 180 календарних днів; від 3 до 6 років — 210 календарних днів; від 12 до 18 років — 270 календарних днів; від 18 до 24 років — 300 календарних днів. Якщо страховий стаж безробітного перевищує 30 років, він може отримати допомогу з безробіття протягом 360 днів.

Також безробітні, які офіційно зареєстровані, мають право на отримання субсидії для оплати послуг ЖКХ.

Ілюстративне фото зі сторінки ДСНС у соцмережах

508

Читайте нас у Facebook