ПОИСК
15 листопада 2022
ГАРНА ЦНОТЛИВІСТЬ
ГАРНА ЦНОТЛИВІСТЬ

Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Час випуску: 2009
Скульптор: José Javier Malavia
Розмір: 42×27 cm
Лімітована серія

Із експозиції «Shvets Museum»

У 2008 році парламент Швейцарії ухвалив справді історичне рішення — він визнав судовою помилкою страту Анни Гельді, скоєну понад два століття тому. Так, через 226 років після смерті нещасна жінка була виправдана, а її трагічна доля стала частиною європейської історії. «Ми останніми в Європі стратили жінку за чаклунство. Тепер ми змогли зробити все, щоб стерти цю пляму», — прокоментували незвичайну подію депутати парламенту. Це був той рідкісний випадок, коли законодавчий орган країни реабілітував людину, звинувачену і страчену за чаклунство.

Полювання на відьом по праву вважається одним із найпохмуріших періодів в історії. У країнах Західної Європи переслідування людей за чаклунство тривало з кінця XV до середини XVIII століть. Полювання на відьом, розпочавшись з Великобританії, яка першою запровадила кримінальне покарання за чаклунство, швидко поширилася в інших країнах. Останньою жертвою цього полювання стала Анна Гельді.

Анна народилася у 1734 році у Зеннвальді, швейцарській комуні в кантоні Санкт-Галлен. У 31 рік вона переїхала до містечка Гларус в однойменному кантоні. Протягом кількох років Анна працювала покоївкою. Довгий час — у будинку впливового місцевого лікаря Йоганна Якоба Чуді.

У жовтні 1781 року сталася подія, яка перевернула життя Анни з ніг на голову. Несподівано одна за одною захворіли обидві дочки доктора Чуді. У дівчат піднялася температура, з'явилися судоми. Лікар, недовго думаючи, звинуватив у події покоївку. Він заявив, що бачив, як Анна підмішувала його дочкам у молоко металеві голки та навіть начиняла ними хліб. Чомусь нікому не спало на думку запитати дбайливого тата, чому ж він, побачивши таке, не запобіг небезпечним наслідкам. Покоївку звільнили, а місцеві жителі, не засумнівавшись у її винності, почали Анну переслідувати як відьму. І це незважаючи на те, що обидві дочки Чуді незабаром одужали.

Анну Гельді спочатку не заарештували, але незабаром влада опублікувала в місцевій газеті оголошення з зазначенням нагороди за її затримання. Знайти покоївку не важко, адже вона й не намагалася ховатися. Ще простіше було здобути зізнання у змові з нечистим, нібито являвшимся до неї в образі чорного собаки. Такі зізнання були отримані під страшними тортурами — роздягнуту догола жінку підвішували до стелі лише за пальці рук…

За швейцарськими законами на той час, не можна було страчувати злочинця за отруєння, яке призвело до смертельного результату. Проте Анну Гельді все ж таки обезголовили, пред'явивши їй офіційне звинувачення в отруєнні. До речі, протоколи суду над Гельді були знищені, а під час розслідування не згадувалося навіть слово «чаклунство», але справа все ж таки була визнана «полюванням на відьом». Це викликало громадські обурення у Швейцарії, а й у всій Священної Римської імперії.

Після того, як у 2008 році швейцарський парламент зняв з Гельді всі звинувачення, було видано книгу з детальним описом цієї історії. Її автори дійшли висновку, що Анну Гельді судили незаконно, а звинувачення доктор Чуді висунув лише для того, щоб позбутися небажаної вагітної покоївки, з якою мав любовний зв'язок…

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.

Олександр ШВЕЦЬ
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2022 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.