Мені важко пояснити, чому саме цю історію називають однією з найзнаменитіших загадок ХІХ століття, але факт залишається фактом. Каспара Хаузера (так пізніше назве себе дивний юнак 16−17 років, що з'явився в Нюрнберзі, в центральній частині Баварії, в Трійцин день в 1828 році) історики досі продовжують називати найзагадковішою людиною, випадково знайденою в центрі Європи в позаминулому столітті. 49 томів кримінальної справи, які зберігаються в німецьких архівах, так і не змогли пролити світло на його несподівану появу і таку ж несподівану смерть,

Нікому не знайомого юнака виявили рано-вранці біля Нових Воріт у Нюрнберзі. Він ледве тримався на ногах і практично не міг говорити. При ньому був лист, адресований командиру міського кавалерійського полку. Спроби дізнатися, хто він і звідки прибув, не принесли успіху. Незнайомець повторював лише кілька фраз: «Не знаю» і «Хочу бути кавалеристом, як мій батько».

Відомості про дивну молоду людину, котра називала себе Каспар Хаузер, були зафіксовані його першим біографом Анзельмом фон Фейєрбахом, відомим кримінологом свого часу. Фейєрбах познайомився з Каспаром через два місяці після його появи у Нюрнберзі. За цей час Хаузера багато разів допитували у поліцейській дільниці, але нічого, окрім вищезгаданих фраз, від нього почути не вдалося. Коли йому дали папір, він написав два слова — Каспар Хаузер.

Юнак не усвідомлював, де він знаходився, не висловлював осмислених почуттів, а погляд його був розсіяним і байдужим, як у недоумкуватих. Він не міг ні їсти, ні пити нічого, окрім чорного хліба та води. Будь-які спроби нагодувати його м'ясом чи іншими продуктами викликали різке неприйняття. Крім того, Каспар практично не міг користуватися руками, погано ходив, а ноги його були сильно викривлені. Все це поставило в глухий кут міську владу і поліцейських. Спочатку хлопчика помістили до тюремної камери, проте незабаром його забрав до себе наглядач міської в'язниці Андреас Хільтель.

Каспара почали відвідувати відомі лікарі. У місцевих газетах зчинився такий галас, що буквально всі заголовки рясніли ім'ям загадкового юнака. Коли про нього дізнався Анзельм фон Фейєрбах, Каспар був уже на межі нервового зриву, спричиненого надлишком нових вражень. У результаті вдалося встановити, що хлопчик провів весь час у ув'язненні в якомусь замку. Його «кімната» була вузькою, з низькою стелею, тому Каспар міг тільки сидіти чи повзати (через що сталося викривлення колінних та кульшових суглобів). Хлопчика практично не випускали з цієї комірчини, в яку навіть не пробивалося денне світло. Але його хтось «доглядав», регулярно приносячи чорний хліб і воду, та зрідка змінюючи його одяг. Каспар ніколи не бачив цієї людини. Він також абсолютно не знав про існування зовнішнього світу та інших живих істот. Але потім (за його плутаними розповідями) з'явився якийсь чоловік, який почав вчити його писати і читати. Одного разу вночі вивів його з підземелля і вирушив з ним у дорогу, навчивши Каспара ходити. Підвівши юнака до міських воріт Нюрнберга, той чоловік зник.

Каспара Хаузера взяв професор Георг Даумер, який був філософом і поетом. Він навчив юнака читати, писати та малювати. При цьому Даумер вів щоденник, у якому наголошував на надзвичайно швидкому розвитку свого підопічного. У цій сім'ї Каспар вперше відчув себе краще, почав їсти інші продукти, навчився висловлюватися, навчився гарним манерам і почав цікавитися минулим.

Все було добре, але вже через рік після своєї появи в місті на Каспара було скоєно замах. Хлопець вижив, а нападника так і не вдалося знайти. Пізніше, у грудні 1833 року, коли життя Каспара вже мало чим відрізнялося від життя звичайного жителя міста, під час прогулянки в парку невідомий завдав йому поранення, внаслідок якого Каспар за кілька днів помер.

За півроку до цієї трагічної події за загадкових обставин помер і Фейєрбах, який займався розслідуванням справи Каспара Хаузера. Історики пізніше зазначили, що, швидше за все, його отруїли. Стверджувалося, що за час розслідування Фейєрбаху вдалося вийти на слід змови, яка вела до баденської королівської родини. Основною була версія, що Каспар Хаузер був єдиним наслідним принцом, сином Стефанії і Карла Богарне, герцогів Баденських. Його нібито викрали з колиски і замінили на хвору дитину, яка незабаром померла. Але замість того, щоб убити єдиного спадкоємця, його якимось чином уберегли та сховали. У результаті трон узурпував Людвіг I, яке спільницею було названо Луїза-Кароліна фон Хохберг.

Новий спалах суперечок про загадкову історію Каспара Хаузера з'явився після того, як у 2002 році було проведено тест ДНК із шести зразків, що належали Каспару (пасмо його волосся, зразки генетичного матеріалу з його капелюха та штанів). Результат порівняли з генетичним матеріалом нащадків Стефанії Богарне по жіночій лінії: подібність склала 95%, що багато в чому підтверджує версію про королівське походження одного з найзагадковіших людей, несподівано виявлених у центрі Європи.

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.