Коли польські актори вчили текст вистави «Гаага», то не вірили, що таку маячню може говорити вище керівництво великої країни
Прем'єра вистави «Гаага» українки Саші Денисової відбулась у польській Познані в роковини російського нападу на Україну. Далі «Гаагу» поставлять у Бостоні.
Іноді задля терапії ми уявляємо собі судилище над тими, хто придумав, розпочав і веде війну в Україні. Слово «Гаага» є втіленням надії на справедливість, без якої наші глибокі рани не загояться ще довго. Українка Саша Денисова поставила на сцені Польського театру в Познані виставу, в якій уявила, яким може бути гаазький суд.
Дві години на сцені триває судовий процес над десяткою воєнних злочинців (шойгу, матвієнко, суровікін, симоньян, патрушев, ковальчук, сурков, пригожин, кадиров і, безумовно, путін). Є прокурор і адвокат, а от судити це кодло за сценарієм відведено дівчинці, в якої війна забрала батьків (вона наче та Аліса у задзеркаллі серед цих босхівських монстрів). Хоча не лише їй — звичайно, ще нам, глядачам. І незважаючи на те, що режисер, висміюючи, намагається показати божевілля та тупість цих підсудних псевдофілософів, присяжні-глядачі непохитні: усі ці клоуни несмішні і заслуговують на вищу міру.
Хтозна, як будуть поводитись на справжньому суді у Гаазі згадані гади, але у виставі вони наслідують поведінку нацистських злочинців у Нюрнберзі: визнають свою провину, як архітектор Гітлера Альберт Шпеер; вдають втрату пам'яті, як комендант Аушвіца Рудольф Гесс; кричать під час допиту, мов Герман Герінг. А ще вони благають випустити їх, а дівчинка-суддя слухає цей колективний лемент і коментує: «Люди, яких завалило плитами будинків, зруйнованих вашими ракетами, теж благали їх дістати і випустити. Вони кричали і плакали, аж поки не замовкли назавжди».
У кожного з підсудних якась власна абсурдна ідея на кшталт біолабораторій з гусями, призначеними для знищення росіян, а цитати персонажів, які звучать для багатьох глядачів як нереальний ідіотизм, взяті з реальності. Польські актори, коли вчили текст п'єси, не вірили, що таку маячню говорять перед камерами можновладці великої країни. На жаль, не тільки говорять, а ще й всією країною у свої агресивні ідеї вірять. Примушуючи страждати невинних.
Головного злочинця путіна грає жінка. Аби уникнути порівнянь з оригіналом та провести аналогію з самою «росією-матушкою»: страшною, тиранічною, закомплексованою, параноїдальною.
«Гаага» справляє враження на європейських глядачів, більшість з яких не знає нюансів того, що зараз відбувається в росіїї та Україні. «Мене втисло в крісло і не відпускало до кінця вистави, — ділиться враженнями полька Тереза. — І хоча місцями персонажі виглядають комічними, післясмак залишається гнітючий».
.jpg "Похорон путіна")
Отож, вирок більшості згаданих злочинців автор дозволяє винести глядачеві самому. Тож цілком вірогідно, що кожен з них помре в улюбленому своєму стилі: кадиров від катувань, суровікін від бомб, патрушев від новичка, симоньян від брехні, а путіна спочатку всі зрадять, а далі замочать у сортирі. Адже єдиний можливий катарсис — це справедливе покарання для них усіх. Дуже хочеться дожити до цього Судного дня…
Нагадаємо, що у Варшаві влітку відбулася прем’єра вистави про українських біженок. Декілька варшавських вечорів поляки та українці, не ховаючись, витирали сльози та сміялися на прем'єрних показах вистави «Шість ребер гніву», створеної на основі реальних історій біженок з України.
Фото Magda Hueckel
879Читайте нас у Facebook
