Часто від людей, навчених життєвим досвідом, доводиться чути, що зло, скоєне навмисно, має властивість згодом повертатися до того, хто його робить. Напевно так воно і є. Чому багато разів кожному з нас доводилося бути свідком. Але у зв'язку з цим хотів би помітити, що так само назад повертається і добро. Просто люди, що його творять, часто роблять це, зовсім не замислюючись і тим більше не розраховуючи на компенсацію.

Якось юнак, який оплачував своє навчання в медичному інституті за рахунок випадкових підробітків вантажником, залишився зовсім без грошей. Він відчував такий сильний голод, що вирішив придушити сором і попросити щось поїсти в найближчому будинку, в двері якого постукає. Але він розгубив усю свою рішучість, коли двері йому відчинила гарна дівчина. Замість їжі молодик попросив склянку води. Вона ж, наче відчувши щось, принесла склянку теплого молока.

Жадібно випивши молоко, він, соромлячись, з поваги (адже грошей все одно не було) запитав: «Скільки я вам винен?». «Ви мені нічого не винні», — відповіла дівчина. — Моя мама нас навчила не приймати плату, якщо хтось потребує допомоги". «Тоді дозвольте мені подякувати вам від щирого серця!» — випалив юнак і квапливо пішов.

Через багато років ця дівчина, вийшовши заміж і ставib матір'ю двох чарівних дітей, серйозно захворіла. Місцеві лікарі були стурбовані станом її здоров'я та відправили до столичної лікарні. Саме в ту лікарню, головним лікарем якої працював той самий юнак, який став уже відомим професором.

Коли до нього потрапила медична карта жінки і він побачив її ім'я та назву міста, в якому колись навчався, одразу пішов побачити пацієнтку. І миттєво впізнав у ній дівчину, забути яку не міг усі ці роки. Вивчивши історію її хвороби, професор зробив усе можливе (і навіть неможливе), щоб урятувати пацієнтку від тяжких наслідків рідкісного захворювання. На щастя, зробити йому це в результаті вдалося.

У свою чергу, жінка, що одужала, сильно переживала в очікуванні рахунку за перебування в лікарні. Сума, за її припущеннями, мала бути просто астрономічною. Коли, нарешті, їй принесли рахунок і вона відкрила його, очікуючи побачити непідйомну для її сім'ї суму, очі наповнилися сльозами. На казенному аркуші паперу було написано лише кілька слів: «Ваше лікування оплачено раніше. Склянкою теплого молока…»

Усім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра та щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.