«Спостерігаємо прояв не лише економічного, а й людського патріотизму»: експертка про те, що чекає споживачів молочного ринку України

За понад рік великої війни переробка молока в країні скоротилась майже на 15%. Крім того, чимало фермерів змушені були продавати або залишати свою худобу в окупації чи в зоні бойових дій. Відповідно погіршився стан здоров’я тварин, що призводило до зниження продуктивності та вимушеного вибракування. То ж, прогнозують експерти, Україна може стати імпортозалежною в молочній галузі.

- Нині у нас левова частка імпортної молочної продукції — польська. У 2022 році з усього обсягу молочної продукції, яку Польща експортувала, 6% - це сирна продукція, 17% - йогурти, — розповіла «ФАКТАМ» гендиректорка Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк. — Тобто для країни-сусідки український ринок дуже важливий у зовнішній торгівлі. Саме тому переробні підприємства та асоціації виробників-переробників Польщі, такі як «Молочна палата» та інші, дуже стурбовані недружніми кроками з польської сторони по обмеженню імпорту українського зерна. Вони закликають вирішувати дане питання окремо, але молочні продукти залишити у спокої та вивести з поля зору торгових обмежень. Поляки переживають, що Україна може прийняти дзеркальні заходи (нормальна практика), і це похитне їхню молочну галузь, яка за останній рік мала доволі суттєве перевиробництво, профіцит.

Читайте також: «Знищили, бо ферма рятувала дітей»: на Харківщині рашисти застрелили декілька десятків елітних корів

На зовнішньому ринку загалом попит на молочну продукцію зараз суттєво просів через події в Китаї, який є найбільшим імпортером біржових молочних продуктів, зокрема, сухого молока. Після епідемії коронавірусу і карантинних обмежень Китай так і не відновив свої об’єми закупівель молочної продукції у світі, проте нарощує внутрішнє виробництво. Тому сподівання експортерів, які працюють на зовнішньому китайському ринку, не виправдались. Зараз на зовнішньому ринку ми спостерігаємо, як великі надлишки біржових продуктів з запасами на складах тиснуть на всіх учасників ринку. Ціни на молочну продукцію у світі дуже просіли, зокрема на молоко як сировину. Тому це й викликає хвилювання з боку Польщі.

— Яка ситуація на внутрішньому ринку України? В яких областях вона найгірша?

- За попередніми розрахунками Держстату, станом на 1 квітня 2023 року в присадибному і промисловому секторі Україні утримується 2 млн 494,4 тис голів великої рогатої худоби (ВРХ), у тому числі 1 млн 350,5 тис корів. В порівнянні з минулим роком Україна втратила 264,4 тис голів ВРХ і 138,4 тис корів. За кількістю поголів’я в господарствах усіх категорій станом на 1 квітня лідирують: Хмельницька область — 232,2 тис голів; Вінницька область — 200,8 тис голів; Полтавська область — 190,2 тис голів. Головна причина падіння поголів’я — розв’язана росією війна. Найбільші втрати — в господарствах населення. Ми не дорахувались за рік війни одного мільйона тонн молока, переробна галузь втратила близько 15% надходжень молока. З позитивного — стримане зростання кількості корів та ВРХ у промислових господарствах. Відбувається це за рахунок стабілізації ситуації на відносно безпечних територіях — західній та центральній частині України. Але є в нас великі побоювання щодо східної та південної частини країни — зокрема Херсонської, Харківської, Чернігівської та Сумської областей, які постійно обстрілюються на прикордонні. Й ми маємо чимало запитів від господарств щодо релокації поголів’я на більш спокійні території.

Читайте також: Керівник групи саперів загинув на Харківщині під час розмінування території, — ДСНС

РЕКЛАМА

Серйозна проблема нині із розмінуванням у Херсонській та Харківській областях, остання, до слова, є однією з лідерів щодо виробництва та переробки молока. На сьогодні Міністерства економіки та аграрної політики України звертаються до країн-партнерів з проханням прискорити виробництво автономних машин для розмінування. Проте це крапля в морі в порівнянні з тим, що потрібно. Згідно запитів, які залишали нам аграрні підприємства, потенційного огляду потребують 2,5 мільйони гектарів, від 800 тисяч до мільйона гектарів потребуватимуть гуманітарного розмінування. В першу чергу ми наполягаємо на розмінуванні земель, які використовуються у тваринництві, бо господарства просто не зможуть зберегти свої стада. Щоби прогодувати одну корову, фермеру потрібно засіяти кормовими культурами не менше одного гектара. Й у разі неможливості засіяти поля фермери змушені будуть скорочувати поголів’я.

— Чи є вже певні підстави для хвилювання?

- Якщо аграрії скорочуватимуть поголів’я, то відповідно скорочуватимуться обсяги виробництва молока. Також може виникнути соціальна дестабілізація. Якщо не буде роботи та соціальної стабільності, то люди просто не матимуть куди повернутись. Крім того, внутрішній ринок втратив значну частину споживачів — це жінки із дітьми, котрі через війну змушені були виїхати з України.

— Як працюєте над вирішенням проблеми?

- Зараз із профільними міністерствами працюємо над тим, аби зменшити кількість негативних факторів. Хоча варто віддати належне нашим виробникам. Жоден із них не сказав, що покидає справу. Незважаючи на всі ті втрати, які пережили. Й це прояв не лише економічного, а й людського патріотизму. Проте, на жаль, фермерів, які працюють в окупації, можуть назвати колаборантами. Тому у Верховній Раді зареєстрували законопроект, який підтримує вся аграрна спільнота. Суть полягає в тому, аби сільськогосподарські підприємства не прирівнювати до колаборантів. Тому що тваринництво — це не те, що можна закрити на ключ і покинути.

Раніше «ФАКТИ» писали, що за даними ЗМІ уряд Шмигаля «виніс вирок» галузі сільського господарства.

522

Читайте нас у Facebook