Більшість наказів Мінспорту — це радянські бюрократичні процедури, що порушують міжнародні принципи автономії спорту, — експерти
В Україні досі діє та ж сама радянська система спорту, як і в росії: спортивні організації мають обмежені можливості діяти незалежно від органів державної влади та не мають свободи приймати рішення, повʼязані з управлінням та розвитком спорту. Це суперечить Олімпійській хартії, яка визнає права спортивних організацій керувати своїми справами без втручання урядів чи інших організацій, призводить до непрозорого й неефективного витрачання коштів платників податків і гальмує розвиток спорту в Україні.
Експерти у сфері організації спорту під егідою ГО Sports context презентували 31 травня концепцію законодавчих ініціатив з дерадянізації системи спорту. Першою з цих ініціатив стане система державних грантів на підтримку спорту, яку планується запровадити до кінця поточного року, заявив народний депутат України, заступник голови комітету Верховної Ради з питань молоді та спорту Жан Беленюк. Впровадження системи державних грантів стане першим кроком для реальної автономії національних спортивних федерацій, які відповідно закону стануть розпорядниками коштів на розвиток виду спорту.
Як пояснив експерт у сфері організації та управління спортом, засновник ГО Sports context Олександр Ларін, рудименти радянської епохи в системі спорту сьогодні проявляються в жорсткій централізації управління з боку Мінспорту, формалізмі, і фінансовій та організаційній залежності спортивних федерацій від свавілля чиновників. Зокрема, без погодження міністерства неможливо з точки зору закону, сформувати національні збірні команди, визначати тренерів та склад делегацій на змагання, терміни та місце змагань чи спортивних зборів.
— У 2022 році Мінмолодьспорту видало 5477 документів, з яких 3144 (57%) це накази: про склад делегацій, навчально-тренувальні збори, склади команд, зміни в попередні накази, внесення прізвищ. І на кожен такий документ треба отримати 10−11 підписів, перш ніж його підпише міністр. Уявіть, чим завантажено роботу державного органу навіть у часи війни — люди цілими днями рухають папери! В той час як на європейському та світовому рівні функція держави — створювати умови для розвитку, а не намагатись управляти спортом. Спортивна спільнота має знати, що нею досі керують за радянською системою і що цього не повинно відбуватися, — заявив Олександр Ларін.
Член правління Європейської федерації карате, співзасновник ГО Sports context Сергій Левчук акцентував, що нагальна необхідність дерадянізації системи спорту в часи війни зумовлена потребою звільнити сферу спорту від радянських практик і цінностей, які також притаманні й російській системі спорту.
— Коли, як не сьогодні, на часі остаточно відірватися від авторитарної системи, в якій колись ми жили, і в яку нас сьогодні хочуть затягти назад силою зброї? — зазначає Сергій Левчук.
Суть закону про систему державних грантів підтримки спорту розкрив народний депутат України, заступник голови комітету Верховної Ради з питань молоді та спорту Жан Беленюк.
— Від впровадження системи державних грантів виграють і держава, і федерації, тренери та спортсмени. Держава тому, що Міністерство замість перенесення паперів з одного кабінету в інший, стане займатись створенням умов для розвитку спорту. Спортивні федерації -, тому що професійна спільнота отримає незалежність у прийнятті рішень та свободу від бюрократичних обмежень. Тренер — тому що працюватиме в системі завдань федерації, і взаємодіятиме з фахівцями, яких призначає федерація, а не міністерство. Спортсмен — тому що не залежатиме від залаштункових впливів людей, які не мають відношення до спорту. Будуть чітко зрозумілі завдання, виконавці та відповідальність. Розміри гранту визначатимуться формулою. Держава контролюватиме цільове використання коштів, — пояснив Жан Беленюк.
300Читайте нас у Facebook
