Освячення зелених оберегів, меду, маку, води та криниць: давні традиції Першого Спасу
З вересня 2023 року ПЦУ переходить на новий церковний календар, тому наступного разу віряни зможуть святкувати Спаси на 13 днів раніше (кожна парафія самостійно визначається й обирає старі або нові правила) — дата Маковія припадатиме на 1 серпня, Преображення Господнього (Другий Спас) — на 6 серпня, Успіння Пресвятої Богородиці переноситься на 15 серпня, тобто Третій Спас прийде вже 16 серпня.
В Україні на Спаса здавна справляли свято врожаю, а в храмах освячували воду, квіти та мак, а подекуди — свіжий мед. В цей день освячували також відкриті водойми й колодязі. Свято Першого Спаса в народі називають ще Маковія, Маковея, Макотруса, рідше — Медовий, а також Спаса на воді, або Мокрий спас. З його традиціями знайомить читачів «ФАКТІВ» Лариса Полуянова, етнографиня, наукова співробітниця відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури і побуту України (Пирогів).
Чому на Маковія залишилась традиція освячувати воду
- Ще в цьому році Маковій припадає на 14 серпня, а з наступного його можна відмічати 1 серпня за новим церковним календарем, — уточнює Лариса Полуянова. - В народі побутувала приказка: «В Перший Спас на воді стоять, в Другий — яблука їдять, в Третій — на горі полотна продають». Саме слово Спас походить від Спаситель — Ісус, Бог, Син (відображений на іконі «Спас нерукотворний» лик іменували саме так). Перший Спас має декілька назв: церковна назва — Маковія, Маковея, а в народі — Макотруса, Спас на воді, або Мокрий, рідше — Медовий. За біблійними розповідями, Маковія назвали в пам’ять про братів Маккавеїв (Авім, Адім, Антонін, Гурій, Євсенон, Єлеазар, Маркелл), їхньої матері Соломонії, учителя Єлеазара. Вони в 166 року до н. е. прийняли смерть за свою віру в Христа.
В західних українських регіонах свято відзначали не так урочисто, як в інших місцях, але всюди на Маковія залишилась традиція освячувати воду (звідси назва — Спас на воді, або Мокрий). Так повелося з тих часів, як свідчать легенди, коли у Константинополі сталася епідемія через воду, і тоді частка дерев’яного Животворчого Хреста допомогла людям. По місту два тижні носили Святиню, щоб «відвернути хвороби» і очистити місто від духів, які викликати епідемії (і зараз під час богослужінні хрест виносять на середину храму і поклоняються йому). За допомогою залишків хреста (на якому був розіп’ятий Ісус) освячують в місті водойми. Так і повелося: на Спаса освячували і очищували воду, чекали, щоб в спеку пішли дощі.
Ще з прадавніх часів в Україні зберігся звичай освячувати воду в відкритих водоймах, пізніше організовували хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Водойми очищували, а потім святили, там купалися люди, купали й худобу, щоб не хворіла. За переказами, цього дня хрестився і сам князь Володимир. Свято поєднало християнські легенди і народні українські традиції. Донині до церкви несуть глечики і баночки з чистою водою. Після божої служби воду треба було попити, а потім зберігати за іконами і постійно використовували як помічну.
На Маковія подекуди збирали вже мед. В цей день іноді в храмах могли освячувати цей солодкий продукт, пригощаючи ним дітей і бідних. Завдяки цій традиції свято отримало ще одну назву — Медовий Спас. Але, як стверджують дослідники, масово освячували продукцію бджільництва саме на Яблучний Спас, який відмічають 19 серпня. А подекуди мед освячували у церкві на обидва Спаси. Тому назва «Медовий Спас» підходить для обох свят. До речі, вважалось, що повинно збуватися бажання, загадане з першою ложкою освяченого меду.
«Маковійчики» з різнотрав’я обв’язували червоною стрічкою
— В народі вірили, що рослини на свято набували магічних якостей, тому мами для своїх дітей плели віночки-обереги з чебрецю, льону, календули, приговорюючи: «Рости, льоне, вище, по коліна, щоб ні в кого з нас голова не боліла», — продовжує Лариса Полуянова. — Трав’яні обереги збирали ще в дохристиянські часи, щоб заручитися силами природи: спочатку підносили данину богам, а ті дарували захист від біди й лиха та благополуччя для родини.
В християнську епоху обереги стали святити у храмах. Там освячували рослинні обереги-букети з різнотрав’я — «маковійчики», куди входили васильки, материнка, рута, маленькі соняшники, цілі маківки, чорнобривці, колоски, кудрявці, ласкавці, настурції, нагідки, польові сокирки, айстри, барвінок, полин, любисток тощо. Все це обв’язувалося червоною стрічкою чи загорталося у святковий рушник, і так «маковійчик» (або «маковейка», «маковійська квітка») несли до церкви.
Взагалі кожний власник складав і прикрашав особистий трав’яний оберіг за своїми вподобаннями. Після освячення рослини разом з маком клали під образи. Освячену «маковейку» батьки могли вручати молодій дівчині з побажаннями бути гарною і пригожою, багатою, «щоб хлопці любили, як люблять люди квіти». Букети підвішували в хаті, лікарські рослини використовували при потребі, клали, наприклад, в купель дитині.
В народі дуже шанували мак, який раніше сіяли обов’язково на городі, милувалися його цвітом («Цей світ, як маків цвіт»), приписували і захисні властивості. Пізніше, як відомо, на цю рослину почалось гоніння. А раніше сухі квітки (після освячення їх зберігали за образами разом з головками маку), дівчата вплітали в коси на Благовіщення (7 квітня), щоб волосся не випадало. А мак-ведюк знахарі використовували як засіб проти чародійства (обсипали ним дім, стайні з худобою тощо). Для діточок робили полотняну «соску-смоктушку» з розтертим маком — для кращого сну малечі. Свяченим маком обсипали худобу, щоб хвороба не чіплялась і відьми їй не зашкодили. В народі вірили в силу освячених лікарських трав, а маківками прикрашали оселю, і навесні цей мак обов'язково висівали на городі. В церкву на Маковія обов’язково несли пироги з маком, пригощали сиріт, немічних, родичів, дітей. Вважалось: як не почастувати пирогами, то про добробут можна не мріяти.
Успенський піст: що приготувати на святковий стіл
З Маковієм приходить Успенський піст, який закінчується 27 серпня. Під час двотижневого утримання не можна вживати м'ясні, молочні продукти, яйця та алкоголь, а дозволяється їсти переважно фрукти, овочі, сухофрукти, горіхи, мед, хліб. Успенський піст належить до категорії суворих, тому до святкового столу 14 серпня готували все без масла. До столу подавали пісний борщ з грибами, пекли паляниці, але королем столу був мак. Розповсюджені були по країні різні вироби з тіста: рулети, струделі, книші, галушки з медом, вареники, пироги, калачі з маком… Традиційно на Перший Спас готували «шулики» — коржики з пісного тіста (на соді), які ламали і заливали медовою ситою — медом з водою і маковою затиркою (терли мак до «макового молочка»). Піст, присвячений Пресвятій Богородиці і її Успінню (28 серпня), називають «Спасiвка-ласiвка», тому що проходить в період Спасів.
В дні посту не проводять вінчання, дуже важливе тілесне та духовне стримання. На Спас не можна прибирати, займатися рукоділлям, робити ремонти, прати, працювати в саду та городі, пліткувати, сваритися, а вже з Другого Спасу — купатися з цього дня в водоймі. І до 19 серпня треба завершити збір зерна з нив, бо пізніше воно вже може погано зберігатися. До Спасу востаннє за рік купали худобу, щоб не захворіла.
В кінці літа святкували збір врожаю, що свідчить про дохристиянське коріння свята. За народними прикметами, якщо цього дня піде дрібний-дрібний дощ, то наступного року слід чекати доброго врожаю. В народі приказували: «На Маковія літо закінчується, осінь починається», «У Спаса всього в запасі: і дощ, і вітер, і відро, і різна погода», «Після Першого спасу в воду не заходять», «Дощ на Маковея — мало пожеж буває», «На Перший спас і жебрак медку спробує». Здавна примітили, що після Першого Спасу може наступити часткове похолодання. Тому вважали, як «Прийшов Спас — пішло літо від нас», а після Другого — «Прийшов Спас, готуй рукавички про запас»…
Раніше «ФАКТИ» розповідали, як в давнину українці відзначали Яблучний Спас.
660Читайте також: Преображення Господнє: що категорично заборонено робити на Яблучний Спас
Читайте нас у Facebook
