Потиснути руку Ользі Харлан: зірка подарує майстер-клас з фехтування за вдалий донат на реабілітацію поранених бійців
«Черга до травматолога щодня складалась з приблизно 100 поранених. Лікарі встигали за зміну прийняти половину»
Серед поранених воїнів, які пройшли реабілітацію в клініці Сергія Крижановського, — майор Олександр Гудімов (на фото в заголовку ліворуч, поряд з Ольгою Харлан та Сергієм Крижановським).
— Поранення я отримав в травні минулого року в районі Бахмуту біля села Яковлівка: ми облаштовували позиції, і під час мінометного обстрілу мені в ноги влучили уламки, — розповів «ФАКТАМ» майор Олександр Гудімов. — Свідомості не втратив, сам собі наклав турнікети, щоб зупинити втрату крові. Хлопці евакуювали мене під обстрілами.
— Кому з рідних першому повідомили про поранення?
— Вирішив нікому з них про це не говорити — щоб не переживали. А от товаришам розповів. Правда, через три тижні мама (вона зараз в Німеччині) випадково дізналася про моє поранення: ми з нею розмовляли телефоном, коли поруч зі мною один з хлопців вигукнув: «Сестра!» Мама все зрозуміла. Я тоді лежав в хірургічному відділенні.
— Вам зробили декілька операцій?
— Так, дві. Одна нога по всій довжині (від п’яти до стегна) три місяці була в гіпсі. Попервах пересувався на інвалідному візку. Потім — деякий час на милицях.
— Біль переслідував вас тривалий час?
— Перший тиждень після поранення був змушений вживати знеболювальні. Потім біль став слабшим і я вирішив, що зможу його терпіти.
В процесі лікування требу було приходити на прийоми до травматолога у військовому шпиталі. Через велику кількість поранених черга щодня була десь 100 осіб. Лікарі встигали за зміну прийняти приблизно половину з них. Тож щоб потрапити на прийом, треба було приїздити о шостій ранку, записатись в чергу і вистояти її. Фактично не мало значення, яке в кого поранення — всі в тій черзі рівні. До того ж під час лікування мене вимотували бюрократичні процедури отримання різноманітних направлень (на рентген, обстеження тощо) і черги до лікарів.
Але врешті мені поталанило: за допомогою волонтерів і спонсорів я потрапив на реабілітацію в приватну клініку, яку очолює Сергій Крижановський. Там увесь день з 9 до 15 розписаний по хвилинах. Все продумано, добре організовано. До того ж дієву підтримку надає психолог — налаштовує на оптимістичний конструктивний лад.
— Ви лишилися в війську?
— Так, лишився. Але, зважаючи на те, що я отримав важке поранення, яке не дозволяє виконувати обов’язки командира роти, мені запропонували пройти двотижневе навчання у Великій Британії, щоб потім створити в Україні разом з групою інших офіцерів курс «Вишкіл капітанів». Це програма, що навчає планування та аналізу боїв командирів взводів, рот, заступників командирів батальйонів та офіцерів відділів планування. Курс триває два місяці. Ми використовуємо натівські методики планування й аналізу бою. Зараз впроваджуємо їх в підрозділи територіальної оборони ЗСУ. А перед цим курс у нас пройшли офіцери Десантно-штурмових військ та Національної гвардії України.
— Який зараз у вас стан здоров’я?
— З кожним днем стає все краще (посміхається). Займаюсь фізкультурою. До речі, на курсі «Вишкіл капітанів» зі слухачами та інструкторами працюють спортивні тренери: перший день у нас тренажерний зал, другий — стретчинг, третій — футбол, четвертий — мультифункціональна терапія (масаж м’язів роликами та м’ячами), потім — футбол. І все це потім повторюється. Адже одна зі складових курсів «Вишкіл капітанів» — фізична підготовка. Проходимо її щодня після основних занять.
«За донати плануємо провести реабілітацію не менше 100 бійців з пораненнями»
— Реабілітацію у нас успішно пройшли вже 65 військовослужбовців, — каже головний лікар реабілітаційної клініки Сергій Крижановський. — Коштує це досить дорого. На безкоштовну роботу з більшою кількістю поранених бійців треба зібрати гроші. Тому разом з небайдужими людьми з громадської організації N-Help, започаткували проєкт «Лоти турботи». В ньому візьмуть участь біля 50 відомих в Україні людей. Вони надають свої лоти. Перший лот — від Ольги Харлан. Його виставлено 8 серпня.
Кожен з лотів має зібрати не менше 50 тисяч гривень. Реабілітація одного пораненого коштує 26 тисяч гривень. Таким чином, в рамках проєкту «Лоти турботи» плануємо залучити суму достатню для реабілітації не менше, ніж 100 поранених. Тобто за один лот хочемо зібрати гроші на проходження курсу відновлення як мінімум двох бійців.
Процедура участі в розіграші лотів така: на спеціально відкритий для цього проєкту рахунок в monobank люди зможуть перераховувати кошти (не менше 100 гривень) на той лот, який вони хочуть отримати. Посилання на рахунок в monobank на лот Ольги Харлан вже розміщено на її сторінках в інтернеті, нашої «Бодро клініки» та благодійного фонду N-Help. Скрін переказу грошей слід направити на сторінку @nhelp.wd в Instagram (там можна вказати своє ім’я та номер телефону, власне і сам банк бачить, хто конкретно задонатив). Таким чином, ми створимо список людей, які прислали гроші на той чи інший лот. Присилати донати можна протягом двох тижнів після того, як виставлено лот. Потім за допомогою рандомайзера (генератора випадкових чисел) в прямому ефірі на каналі @nhelp.wd в Instagram розіграємо, кому дістанеться кожний з лотів.
Ми співпрацюємо з декількома підрозділами Сил оборони України, які направляють нам на реабілітацію своїх поранених бійців. Готові до співпраці й з іншими підрозділами.
— Скільки в середньому триває реабілітація в вашій клініці?
— Згідно з державними програмами, курс реабілітації має проводитись протягом трьох тижнів. Але наш досвід показав, що можемо вкластися у два тижні. Тому у нас — саме два тижні. Це дуже насичена програма. Якщо тому чи іншому військовому не вистачить одного курсу, то можемо провести повторний. Тут слід сказати, що є випадки, коли пацієнтам не достатньо стандартного циклу реабілітації. Тож їм не вистачить ані двох, ані трьох тижнів — треба більше.
— При яких конкретно пораненнях берете на реабілітацію?
— Легких і середньої важкості пораненнях кінцівок і голови. Кожний конкретний випадок ми розглядаємо індивідуально (аналізуємо медичні документи, щоб було зрозуміло, які поранення і яке лікування проведено). Беремося за реабілітацію, коли розуміємо, що нам під силу допомогти.
— З власного досвіду знаю, що для спортсменки реабілітація дуже важлива як у фізичному, так і психологічному планах, бо за свою кар’єру я мала багато усіляких травм, — сказала на презентації проєкту «Лоти турботи» Ольга Харлан. — Військовим реабілітація потрібна в рази більше, ніж спортсменам. Той, кому дістанеться мій лот, отримає від мене майстер-клас, візьме участь в тренуванні зі мною і, можливо, з усією збірною України з фехтування. Буде можливість побачити, як ми готуємося до Олімпіади в Парижі, яка відбудеться наступного року.
Фото автора
1254Читайте нас у Facebook
