ПОИСК
Суспільство та люди

«Посуд з райським птахом, який приносить удачу, вважається чудовим подарунком», — колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк

20:45 18 квітня 2024
Українська порцеляна
Довгоочікувана весна нарешті прийшла — із зеленою травичкою, сонячними променями, квітами та співочими пташками. Почувши їхній спів, зупиніться, щоб ним насолодитись, бо він — це ода природі, яка відроджує навколишній світ після довгої, тяжкої зими.

Птахи — один з улюблених образів митців усього світу. Зокрема, у порцеляні. Для українських фарфористів ця тема теж є особливою.

У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка, дослідниця історії вітчизняної порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк, яка раніше розповіла про порцелянові писанки та спеціальний посуд для святкового великоднього столу, повідала про найвишуканіший посуд з птахами.

«Вважають, якщо весною дівчина побачить лелеку в небі, то цьогоріч вийде заміж»

— Певно, найпопулярніший у розписі вітчизняних сервізів — казковий райський птах, який є символом щастя й добробуту, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. - Птахи — традиційний мотив внесеного до всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО петриківського розпису, який віддзеркалює духовну єдність людини та природи. Надзвичайно гарні роботи майстрині петриківського розпису Марфи Тимченко, народної художниці України, лауреатки премії імені Катерини Білокур та Національної премії України імені Тараса Шевченка. Близько тридцяти років вона працювала над розписами порцеляни на різних підприємствах України, зокрема з 1954 по 1977 рік на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі. Розписи сервізів, тарелів і різних розмірів ваз — від «монетки» до великих виставкових — займають особливе місце у творчому доробку майстрині.

І. Скицюк, М. Тимченко. Столовий сервіз. Баранівський ФЗ. 1969

І. Скицюк, М. Тимченко. Набір для води. Київський ЕКХЗ. 1971.

РЕКЛАМА

— Краса!

— Райський птах, за повір’ями, приносить удачу, щасливу долю, кохання. Отож посуд з його зображенням вважається чудовим подарунком на новосілля, весілля, день народження. В ньому неначе закладений меседж з побажанням удачі та багатства. Прикладом такого посуду є набір для напоїв керамістки Ангеліни Жданової «Новосілля». Птах зображений з фруктами, що дарують вічну молодість.

РЕКЛАМА
М. Трегубов, А. Жданова. Набір «Новосілля», малюнок «Жар-птиця». Коростенський ФЗ. 1970. НМУНДМ.

Також нею був виконаний декор графина для лікеру. Чарівний райський птах став і окрасою тарелі, розписаної Аллою Хитько.

РЕКЛАМА
А. Хитько. Декоративне блюдо «Чарівний птах». Д. 35. Коростенський ФЗ. 1968.

Не можна не замилуватися сервізом, створеним у тандемі фарфористами Коростенського фарфорового заводу Василем Ущаповським та Аллою Хитько. Він так і називається «Чарівний».

В. Ущаповський, А. Хитько. Столовий сервіз «Чарівний». КФЗ. 1968. Коростенський краєзнавчий музей

А от жар-птиця у розписі набору чайників, створеного майстрами Довбиського фарфорового заводу Миколою Коломійцем та Анастасією Медведковою-Панчук.

М. Коломиєць, А. Медведкова-Панчук. Набір чайників "Жар-птиця". Довбиський ФЗ. 1974

— Що символізують різні птахи?

— В українському мистецтві здавна зображували птахів як символів долі. Наприклад, лелеку вважали покровителем дітей та в цілому родини. Ця пташка символ сімейного благополуччя та любові до рідної землі. Щасливий той дім, де на подвір’ї оселились лелеки. Вважають, якщо весною дівчина побачить лелеку в небі, то цьогоріч вийде заміж, а якщо в гнізді — то ще принаймні рік залишатиметься в батьківському домі.

М. Тимченко. Декоративне блюдо. Баранівський ФЗ. 1969

Жайворонок — символ єдності землі й неба, хліборобського поля і небесної блакиті… Він приносить весну.

У розпису М. Тимченко предмети чайного сервізу «Блакитні птахи». Автор форми М. Назаренко. Київський ЕКХЗ. 1971 - 1972

— Як вважаєте, чому птахи такі популярні у декорі сервізів у всьому світі?

— Їхній спів підіймає настрій. Вони віщують весну, оспівують прекрасне літо… А ще яскраві птахи гарні, як квіти. Саме тому вони такі популярні у розписі посуду. Птахи споглядають на нас не тільки з сервізів та ваз, але й з оббивок меблів, текстилю, предметів декору…

М. Трегубов, А. Хитько. Столовий сервіз «Веснянка». Коростенський ФЗ. 1970

— Чи створювали українські майстри посуд у вигляді птахів?

— У 1980 році мисткиня розпису порцеляни Ганна Погрібна виконала у вигляді птахів сільниці «Красуня», «Нова», «Пташка». Такі місткості для солі не тільки зручні у повсякденному використанні, а й стають окрасою столу.

Г. Погрібна. Сільничка «Красуня». Полонський ЗХК. 1986

— Який ваш улюблений посуд з птахами?

— Мені подобається сервіз для кави «Снігурі», створений на Полонському фарфоровому заводі. Він дуже вишуканий та гарний. Витонченої краси сервіз для кави «Снігурі» колись я подарувала мамі на день народження. Роки він стояв у неї в серванті. Зараз він в моєму домі і є моїм улюбленим. Автор форми — відомий художник порцеляни Віталій Овчаренко, який розробляв нові зразки вжиткового посуду та їх поліхромного декорування для масового виробництва. Його твори зберігаються у Національному музеї декоративного мистецтва України (Київ), Сумському художньому музеї, Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї, Полонському історичному музеї, Канівському музеї народного декоративного мистецтва, Миргородському художньо-промисловому коледжі ім. М. Гоголя. Розписав сервіз Леонід Потравний.

В. Овчаренко, Л. Потравний. Сервіз для кави «Снігурі». Полонський ФЗ. 1988

— Які українські заводи та фарфористи були провідними у цій темі?

— Провідним у темі декору сервізів птахами, певно, був Коростенський фарфоровий завод. Майстрам мануфактури вдалося зробити справжній переворот у мистецтві художньої порцеляни, вивести завод на рівень одного з найкращих у Європі та утримувати пальму першості в Україні протягом тривалого періоду, аж до закриття підприємства у 2008 році. Нині рідкісний коростенський фарфор експонується в найвідоміших музейних колекціях світу. Серед коростенських художників виділяється в цій тематиці поміж талановитих скульпторів та художників, які довгий час працювали в художній лабораторії підприємства, створили на його ресурсній й технологічній базі знакові для українського декоративного прикладного мистецтва високохудожні твори, — Ніна Пилипчук.

М. та Н. Пилипчуки. Кавовий сервіз «Лісовий». Коростенський ФЗ. 1984

М. та _Н. Пилипчуки. Набір для компота «Птахи». Коростенський ФЗ.1996.

— Коли дивишся на ці роботи, подумки переносишся у ліс та чуєш спів птахів.

- Ніна та Микола Пилипчуки — подружжя, яке об’єднала любов до один одного та до мистецтва. Микола Максимович (1951−1991) народився в місті Луцьку. А Ніна Іванівна (нар. 1949) — у відомих своїм народним мистецтвом Петриківцях Дніпропетровської області. Базові знання з живопису, композиції, скульптури, історії мистецтв він здобув у Луцькій художній школі, вона — у філії Дніпропетровської, у Петриківці. Петриківку можна назвати селищем художників, адже малюють тут усі — по дереву, розмальовують стіни, печі, меблі, посуд. Після закінчення школи Ніна під керівництвом заслуженого майстра народної творчості Федора Панка працювала майстром петриківського розпису на фабриці підлакового розпису «Дружба», де створювала композиції декору. Злітали з лакованих тарелів, шкатулок, панно та листівок казкові жар-птиці, достигала червона калина, розквітала купальським цвітом буйна папороть. Саме тут вона пізнала справжні таємниці петриківського розпису.

Навчалися Микола та Ніна в Національній Львівській академії мистецтв, а дипломні роботи виконували на Коростенському фарфоровому заводі під керівництвом відомих фарфористів Миколи та Валентини Трегубових. Валентина Михайлівна й запросила молодих фахівців до роботи в художній лабораторії на підприємстві. Березові гаї, сосни, струмочки з прозорою студеною водою, мальовничі сонячні галявини з травами й квітами, багатоголосий і злагоджений пташиний спів: солов'їні трелі, шлюбний переклик дятлів, флейтовий посвист іволги — все це надихало митців. Тут на повну силу розкрився творчий хист подружжя Пилипчуків. Їхні роботи відомі не тільки в Україні, а й в інших країнах світу.

М. та Н. Пилипчуки. Чайний сервіз «Павич». Коростенський ФЗ. 1986.

Раніше колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк розповіла про найкрасивіший посуд для варення та про самі вишукані фарфорові туалетні набори

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

У заголовку: Я. Козлова, М. Тимченко. Чайник доливний. Київський ЕКХЗ. 1972

599

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів