«Фарфорові вази та сервізи з краєвидами Києва — справжні шедеври», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
А ще Київ неможливо уявити без мистецтва. Воно повсюди: у архітектурі, скульптурі, живописі…
Сьогодні ж тема особлива — київські мотиви у творчості українських фарфористів. Про найцікавіші роботи вітчизняних митців у інтерв’ю «ФАКТАМ» розповіла колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк.
— Остання неділя травня для святкування Дня Києва була обрана не випадково, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Адже саме в цей період квітнуть каштани, які є одним із символів столиці України. За однією з версій, цими деревами вирішили прикрасити місто передодні приїзду царя Миколи I у 1842 році. Це була ініціатива тодішнього генерал-губернатора Бібікова. Каштани були завезені з Балкан. Деревами засадили головну алею, якою монарх повинен був в'їхати в місто. Однак імператору каштани не сподобалися. За ніч усі дерева було викорчувано, натомість посадили пірамідальні тополі. А викорчувані каштани кияни висадили у своїх дворах. І таким чином їх зберегли.
За іншою версією, каштани були окрасою київських монастирів ще у XVII-XVIII століттях. Плоди дерев були неїстівні, проте пишна крона давала притулок в літню спеку. Київські каштани надихали митців на створення справжніх шедеврів. Порцелянова чайна пара Баранівського фарфорового заводу з розписом Петра Щербоноса вражає красою. Комплект зберігається в експозиції відділу музейних цінностей фарфору Баранівського історико-краєзнавчого народного музею. Квітучий каштан, зображений у наборі, є символом добробуту, родючості та довголіття. Кажуть, що каштан може бути надійним оберегом. Кольоровими глазурями та ліпними плодами декоровано й унікальні вази Кам’янобрідського фаянсового заводу, створені у тридцятих роках минулого століття.
— Витончена краса!
— Каштани асоціюються із затишком та красою природи. Навесні можна нескінченно милуватися свічками білого і рожевого кольору, а восени — з великим задоволенням збирати блискучі, наче лаковані плоди. Прикладом досконалості розпису є вишуканий малюнок на білих поверхнях чайного сервізу «Каштан», створений художницею Зінаїдою Олексенко.
«Практично всі українські фарфорові мануфактури мали у асортименті вироби, присвячені Києву»
— Порцелянові роботи є справжньою одою Києву…
— Це правда. Наприклад, такими є декоративні вазочки, розписані майстринею петриківського розпису Марією Тимченко. Пластика, соковиті барви, точний мазок — все це перетворювало вироби на справжні мистецькі перлини. Художниця малювала з натхненням, ніби пісню співала. Коли майстриня брала в руки чарівні пензлики, торкалася ними порцелянової поверхні, на ній спалахувала яскрава квітка — така гарна, що очей не відірвати. Проводила ще раз пензликом, і здавалося, що роса скотилася з пелюстки, залишивши вологий слід. А пензель так і танцював, так і кружляв на округлих поверхнях кухля або чайника. Букет казкової краси, присвячений Києву.
Практично всі українські фарфорові мануфактури мали у асортименті вироби, присвячену Києву. Досить часто на них зображені історичні пам'ятки: Софійський собор, Києво-Печерська лавра, Андріївський узвіз, Володимирська гірка…
— Які роботи можна назвати визначними?
— Справжні шедеври — декоративні вази висотою більше метра, створені у тандемі фарфористами Костянтином Олійником та Олександром Шевченком. Цими роботами можна милуватися нескінченно.
Кожна деталь вражає досконалістю виконання. Милуючись пейзажами на вазах, неначе подорожуєш Києвом, який, до речі, неймовірно гарний у всі пори року. Ці вази з ручним розписом виконувались під замовлення.
Автор форми декоративної вази — Костянтин Олійник. Його роботи експонувались на художніх виставках у Німеччині, Аргентині… Твори Костянтина Олійника перебувають на зберіганні в Сумському обласному художньому музеї ім. Н. Онацького, та Музеї образотворчих мистецтв ім. О. Білого м. Чорноморська. Нині він проживає в Коростені.
Художник, що розписав вази, — фахівець широкого творчого діапазону та надзвичайного таланту Олександр Шевченко.
Неймовірні сервіз та ваза «Київ навіки» (фото у заголовку), розписані художницею-іконописицею Оленою Нестеровою. Автор форм — Костянтин Олійник. Олена Нестерова закінчила іконописне відділення духовної семінарії. З 1999 року займається улюбленою справою — іконописом та розписом храмів. У 2018 році пройшла навчання з розпису порцеляни в Італії. Брала участь у багатьох виставках як персональних, так і колективних в Україні, Європі та США. Олену відрізняє висока цілеспрямованість у втіленні ідей та замислів, сучасне розуміння дизайну та декору, а також невичерпна любов до фарфору.
— Яка сувенірна продукція створювалась на фафорових заводах?
— Різноманітні втілення знайшла історія про братів Кия, Щека, Хорива та сестру Либідь. Одна з кращих робіт — фляга «Рельєфна» роботи Оксани Жникруп.
Дуже вишуканий малюнок куполів церков, дзвіниць і Софійського собору на декоративній вазочці «Софія», яку випускав Коростенський фарфоровий завод. На ній виконано напис золотом по кобальтовій стрічці «Софія-Київ». Ця робота Валентини Трегубової просто казкова.
На Довбиському фарфоровому заводі за київським замовленням випускалися невеличкі настінні тарілочки з киянкою серед каштанів.
— Чи є колекціонери, які збирають виключно фарфор з київськими мотивами?
— В основному цими раритетами доповнюють зібрання порцеляни. Роботи, присвячені Києву, користуються великим попитом у поціновувачів краси Києва та фарфору, З кожним роком знайти такі сервізи, вази та статуетки на вторинному ринку все складніше. Зазвичай такі речі є окрасою інтер’єру.
— Цікаво, якому місту в Україні присвячено найбільше робіт у порцеляні?
— Звичайно, Києву — столиці України. Але чимало творів присвячено і іншим містам. Адже кожне місто чудове та неповторне.
Читайте також: «Фазан є символом нових можливостей та успіху», — колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Фото у заголовку: У розпису Олени Нестерової декоративна ваза форми коростенського скульптора Костянтина Олійника в композиції «Київ навіки». Лубни. 2023 — 2024
858Читайте нас у Facebook
