ПОИСК
Інтерв'ю

«Справжня історія України може розвалити росію»: документаліст Акім Галімов про реальну історію Криму

12:20 18 червня 2024
документаліст та продюсер Акім Галімов

Відомий український журналіст, документаліст та продюсер Акім Галімов, який у своїх проєктах розвінчує російські міфи, зняв цикл документальних програм «Справжня історія» (2+2), присвячених дослідженню достеменної історії Донбасу, Півдня України та Криму. Всі вони доводять, що росіяни століттями створювали фейки, готуючи інформаційний плацдарм для війни проти України.

В ексклюзивному інтерв’ю «ФАКТАМ» Акім Галімов згадав дитинство в Криму, навчання в московському університеті та дім, який знищили росіяни.

«росія в Севастополі була скрізь»

— Акім, ви переїхали до Криму, коли вам було 9 років. Що найбільше запам'яталося з тих часів?

Читайте також: «Без України росія перестає бути імперією. От вони й бісяться»: Руслан Шаріпов про причини ненависті росіян до українців

- Наша родина переїхала до Криму в 1994 році, я пішов в третій клас. Звісно, що тоді мене вражало все, що могло вразити дитину. Я вперше в своєму житті побачив море, пляжі, величезні гори. Адже Крим з його неймовірною природою, сильно відрізнявся від Узбекистану, де ми з батьками жили раніше. В Криму було багато наших родичів, які переїхали сюди раніше з різних куточків Узбекистану, усі спілкувалися, дружили. З’явилося відчуття великої родини, яка нарешті возз’єдналася.

РЕКЛАМА

— Яким було тоді ставлення до кримських татар?

- Різним. Мені в школі пощастило, я не відчував якихось утисків за національною ознакою, в нас навіть проводили конкурси, де я грав на скрипці в кримськотатарському національному костюмі… Але разом з тим, я бачив, що показують по телебаченню.

РЕКЛАМА

Кримчанам десятиліттями насаджувалися негативні наративи щодо кримських татар. В новинах, в день депортації траурні мітинги показували як щось небезпечне. Були маніпулятивні сюжети, як кримські татари зносять православні хрести на в’їздах в їхні села. Інформація подавалася вирваною з контексту, щоб загострити негативне ставлення до кримських татар.

Акім Галімов із сім'єю

— Ви вчилися в філії Московського державного університету у Севастополі. Що тоді насаджували студентам?

РЕКЛАМА

- Це була переважно російська програма навчання. Російська мова, російська література, російська історія, яка там називалася «історія Отєчєства». Розповідали, що Севастополь — місто російської слави і так далі.

Частим гостем в університеті був колишній мер москви Юрій Лужков, він був кимось на кшталт амбасадора Чорноморської філії МДУ. Нам постійно казали, що цей університет побудований за кошти мерії москви. Тоді я на такі речі навіть не звертав увагу. Тому що в ті роки росія в Севастополі була скрізь і це сприймалось як даність.

Це зараз, коли розумієш, що вже тоді вони готували плацдарм для майбутнього захоплення. В Криму було чимало російських вишів, всі вони працювали легально, тобто отримували акредитацію в Києві. Коли я в 2006 році переїхав до Києва, і почав працювати на каналі Інтер, мій диплом МДУ вважався тут дуже крутим. Зараз, звісно, хочеться викреслити цей пункт про свою освіту з біографії.

«Люди виявлялися безправними»

— І все ж таки, після закінчення університету ви обрали Київ, а не москву. Чому?

- В університеті нам завжди казали, що в москві більше перспектив: стажування, практики, обміни студентами. Але попри те, що я був російськомовним кримчанином, я не відчував якогось зв'язку з росією. Так, я народився в росії, бо тато тоді служив на Далекому Сході, прожив на кордоні з Китаєм до 2 років, потім пару років у москві, бо знову ж таки тата перевели по службі туди, але потім моя родина повернулася до Узбекистану і згодом — до Криму.

Читайте також: «Для підриву Кримського мосту було зроблено човен з інноваційних матеріалів»: відомий документаліст про секретні зйомки спецоперацій

Коли я вже був підлітком, кінець 90-х, на телебаченні почали з'являтися популярні серіали «Беверлі Хіллз», «Район Мелроуз» та інші українською. Це було так цікаво, занурювало в інший світ. Саме через україномовний контент по ТБ чимало молоді в Криму в той час відкривали для себе українське. З того періоду, кінець 90-х початок 2000-х, Київ став для мене ближчим ніж москва.

— На жаль, не для всіх кримчан так було.

— Так, старше населення все одно віддавало перевагу російським каналам. Це був основний канал пропаганди. Там київські події завжди подавалися через антиукраїнську призму: «бандеровці», «нацисти». Завжди був такий ракурс, що от в Україні вічно якийсь бардак, а в росії все чудово. Місцеві кримські видання натомість часто плекали ностальгію за усім совєцьким.

— Відомо, що для фільму «Справжня історія Криму» ви працювали в архівах СБУ.

— Звичайно. І спілкувалися з істориками. Вони відзначають цікавий акцент. Коли після смерті Сталіна кримським татарам дозволили повернутися в Крим, фактично люди не могли цього зробити. На всіх рівнях ставилися негласні перепони: не продавали житло, не приписували, не брали на роботу. Відповідно в таких умовах люди виявлялися безправними. Як кажуть історики, значною мірою це робилося з подачі кримських комуністів, які після розпаду союзу пригрілися у Криму.

Читайте також: «Мій світ вмить рухнув»: зірка серіалу «Окуповані» про випробування під час великої війни

«Найскладніше — відчуття втрати свого дому»

— Ви робили спецрепортаж про окупацію Криму 2014 року. Що тоді було найскладніше?

- Найскладніше — відчуття втрати свого дому. Коли не відчуваєш себе захищеним у рідному будинку. Скрізь були російські козаки, сили, типу тітушок. Вони влаштовували акції, були агресивними, а міліція з українськими шевронами МВС нічого не робила. Здавалось, що тебе тут зараз просто приб'ють, а все, що зроблять правоохоронці — відведуть очі. «Беркут» вже повернувся з Майдану, і вони почали облаштовувати КПП на в'їзді до Криму. Це був відвертий саботаж кримських сил правозахисту, які давали присягу Україні, а підтримали іншу сторону.

— Чи очікували, що рф може так швидко захопити Крим?

— Я в це не вірив. Ситуація нагадує події перед вторгненням: всі закордонні партнери казали нам, що буде війна, але хто з нас у це вірив? Ми їздили тоді в Криму нашими військовими частинами, я цілу ніч провів в частині наших морпіхів у Феодосії, ми були там заблоковані росіянами… До останнього моменту здавалось, що зараз ситуація вирішиться і все буде нормально.

— Це вже не вперше в історії росія обманами, маніпуляціями загарбує півострів. Чому насправді Крим — не «ісконно руський»?

— Росіяни прийшли в Крим лише в 1783 році. До 18 століття там не було жодного росіянина. Про це свідчать зокрема і переписи населення. Вони там всього 200 років, що в розумінні тисячолітньої історії — одна мить. Про яку «ісконноруськість» можна говорити? При чому, ці 200 років в Криму сповнені крові та страждань через росіян. «Ісконоруськість» це — черговий російський, навіть, не брехливий, а абсурдний наратив.

Читайте також: Найбільша бійка виникла біля дверей Верховної Ради Криму: 10 років тому кримські татари спробували завадити російській окупації півострова

— Як ваші батьки сприйняли окупацію Криму?

- Вони це не приймають. Після анексії вони ще кілька років мешкали там, але згодом перебралися в Ірпінь. Але через війну знову були змушені залишити домівку. Рік жили в Ужгороді, місті, яке їх дуже добре прийняло. Моя родина також певний час там перебувала, там у нас народилася третя дитина — син. Але, як і всім українцям, завжди хочеться додому, тож вони повернулися.

— Вони відновили свою кав'ярню, яка була знищена під час війни?

— До війни вони відкрили кіоск з кавою і випічкою в Ірпені, його розбомбили росіяни, потім вони відкрили нову кав'ярню в Ужгороді і дуже добре там працювали. Тепер знову відкрили кіоск в Ірпені. Але справи йдуть поки так собі. Не можуть отримати дозвіл від місцевої влади на встановлення трейлера, який тато зробив в Ужгороді. Поки що працюють в невеликому кіоску в міському парку.

«Але справи йдуть поки так собі. Не можуть отримати дозвіл від місцевої влади на встановлення трейлера, який тато зробив в Ужгороді», - каже Акім

— За чим в Криму ви сумуєте найбільше?

- За своїм домом, де я виріс. За городом, з якого відкривається мальовничий краєвид на гору поруч, це під Сімферополем. Дуже хотів би туди повернутися. І, звісно, за своїми рідними, у мене чимало родичів там залишилося. Моїй старшій доньці, яка народилася в Києві, скоро буде 8 років, вона була в Криму всього пару разів, коли була зовсім малою. Молодші взагалі не були, середній був раз здається, але немовлям. Але ми говоримо вдома про Крим постійно, вони знають, що це моя батьківщина, бабусі з дідусем, знають, що це наша земля.

— Чому росія так старанно викривлює нашу історію?

- Вони щиро вважають нас одним народом і це ключова проблема. Коли вони знаходять докази, що ми — не росіяни, не можуть це прийняти. Тому просто знищують докази того, що ми — не один народ, що у нас різні історичні шляхи, культура, мова. Ми еволюціонуємо, а вони деградують. Через 20 років, я впевнений, ми будемо жити в успішній європейській країні, а вони й далі залишатимуться в болоті з дерев’яними туалетами, і люди нарешті можуть запитати: «Чому Україна може, а ми ні?» От цього кремль боїться. Бо справжня історія України може розвалити росію і вони це знають.

Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» Григорій Герман висловлював думку, що на нас чекає черговий розвал російської імперії.

1209

Читайте нас у Facebook

РЕКЛАМА
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів