«Притча про клоуна не може не зворушити», — колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк
Цирк «Фернандо», що відкрився у Парижі у 1873 році, був одним з улюблених місць дозвілля французької аристократії. Серед завсідників був відомий художник. Він ходив на вистави фактично заради єдиного номера, коли дівчина на тросі з канатом у зубах злітала до купола цирку та балансувала як птах. Це було неймовірне видовище.
Митець вдивлявся в кожну деталь, адже писав винятково по пам’яті. Це був легендарний Едгар Дега. Цирку, який він дуже любив, художник присвятив, як не дивно, лише одну картину. Вона називається «Міс Ла-Ла у цирку Фернандо». Так зобразити акробатку у русі — справжнє мистецтво! Глядач неначе опиняється під куполом цирку та спостерігає виступ дівчини.
У мистецтві тема цирку — одна з улюблених…
У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк, яка раніше розкрила тему моди в порцеляні, розповіла про втілення циркової теми у роботах українських фарфористів.
«Одна з найкращих робіт Владислава Щербини — «Серце клоуна»
— Цирк дарує глядачам яскраві емоції, радість та сміх, і тому його так люблять дорослі та діти, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Циркова тема була однією з улюблених і в українських митців-фарфористів. В 1960 роки, коли було створено чимало робіт на цю тему, приїзд цирку у місто був подією з подій, адже не у кожній оселі тоді був телевізор. Нові враження переповнювали глядачів. Отож, і фігурки клоуна, акробата, фокусника ще довго нагадували про циркову виставу. «Цирк — це те, яким має бути справжнє життя, — якось відзначила принцеса Монако Стефанія, під патронажем якої проходить найпрестижніший у світі Міжнародний цирковий фестиваль у Монте-Карло й збирає найкращих циркових артистів з різних країн. — Це щирість, почуття, емоції… У цирку немає брехні. Там артисти працюють разом, щоб дарувати посмішку. Це світ, де люди допомагають одне одному. Це єдине шоу, де сім'я, всі — від дітей до їхніх бабусь та дідусів — можуть сидіти разом і розважатися тим самим».
— Справді. Вона і до Києва приїжджала та була в захопленні від київського цирку. А хто з українських фарфористів розробляв цю тему у своїй творчості?
— Це і Владислав Щербина, і Оксана Жникруп, і Ольга Рапай… Владислав Щербина говорив, що цирк — його улюблена тема.
Наприклад, у його серії «Бірюзовий цирк» бачимо артистів різних жанрів. Є у Владислава Щербини й глибокі філософські роботи — наприклад, «Серце клоуна». Щоразу виходячи на манеж, клоун дарує своє серце глядачам. На сцені він сміється та смішить. Та чи таке вже веселе життя у нього самого? Що відчуває він за лаштунками театру, залишаючись наодинці із собою?
— Існує притча. До кабінету відомого психіатра завітав чоловік. Пацієнт скаржився на депресію. Лікар порадив ввечері піти до цирку на виставу знаменитого клоуна. «Настрій точно зміниться, ось побачите», — сказав психіатр. «Так я і є той клоун», — сумно відповів пацієнт…
— Ця притча про клоуна не може не зворушувати. До речі, серед колекціонерів фігурок клоунів чимало акторів. І не тільки комедійного жанру. Адже ця професія дуже схожа на клоунську: який настрій ти б не мав, які б події не відбувались у твоєму житті, мусиш виходити на театральну сцену або майданчик, де знімається фільм, і посміхатися та жартувати, навіть якщо душа плаче.
— Тема цирку сповнена філософії. Наприклад, американський сценарист Бен Хект, першим у світі нагороджений премією «Оскар», писав: «Час — це цирк, який завжди збирає речі та йде геть»…
— Справді. А от фігурка клоуна скульпторки Городницького фарфорового заводу Раїси Марчук. Романтичний комірець, яскраві щоки, на голові — ковпак з кісточкою. Раїса Марчук відтворила образ клоуна в момент завершення сценічного номера. Відставлена гітара, у відповідь на аплодисменти з вдячністю притиснута до серця долоня… На обличчі клоуна ми бачимо емоції хвилювання та радості. Визнання публіки і є секрет щастя артиста. Ця статуетка була дуже популярною протягом багатьох років.
Тема цирку знайшла втілення й у розписі посуду. От настінна тарілочка «Мім» Олександра Шевченка. Мім з парасолькою — яскравий образ. Дуже популярний був і дитячий сервіз «Цирк» Тетяни Дрозд.
«У творчому доробку Ольги Рапай є фігурки, присвячені відомим акторам»
— Тема цирку, наскільки відомо, була однією з улюблених і в Оксани Жникруп та Ольги Рапай.
— Так. Їхні роботи відрізнялися граціозністю і пластикою. Скульпторки створили чимало колоритних образів циркових артистів. Чарівний світ цирку нікого не залишав та не залишає байдужим. Триптих Оксани Жникруп «Клоунада» (фото у заголовку) — це клоун, що сидить; клоун, що лежить; клоун, що жонглює стоячи. Кожен з них виконує свою задачу, але всіх трьох об’єднує спільне дійство. При спогляданні композиція викликає щиру посмішку. Робота є рідкісною. Справжній витвір мистецтва являє собою і скульптурна композиція Оксани Жникруп «Цирк», створена нею у 1965 році. До композиції увійшли три мініатюрні скульптурки. Одна з них — акробатка на кулі.
Мініатюрні фігурки вирізняються граційністю, а розпис «легко дихає» на білому фарфорі. Композиція створює атмосферу затишку, додає настрою, наповнює простір радістю буття. Ці статуетки приємно потримати в руках. Скульптурний ансамбль сприймається як єдине ціле. Робота є рідкісною та існує в одному варіанті розпису. У творчому доробку Ольги Рапай є фігурки, присвячені відомим акторам. Один з них — легендарний французький мім Марсель Марсо. Його називали «майстром тиші». Він був відомий своїм незрівнянним стилем пантоміми. Марсель Марсо вмів торкатися людських душ, не вимовляючи жодного слова. Це принесло йому всесвітню славу. Робота Ольги Рапай у тонкощах передає стан актора. Марсель Марсо, до речі, приїздив і до України.
— Цікаво.
— З Ольгою Рапай мені пощастило спілкуватись особисто. То був 2011 рік. Я зателефонувала їй. Художниця була не проти розповісти про свої роботи. В останні роки життя вона тяжко хворіла. Проживала в Ізраїлі. До останнього дня вона продовжувала створювати нові роботи…
Раніше дослідниця історії українського фарфору Людмила Карпінська-Романюк розповіла про виставку «Біла магія. Порцеляна», де можна побачити роботи зіркових вітчизняних митців.
Читайте також: «Ця дивовижна порода собак названа порцеляновою невипадково», — колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк
Фото з альбому Людмили Карпінської_Романюк
Фото у заголовку: Триптих «Клоунада. Клоун, що сидить. Жонглер. Клоун, що лежить». КЕКХЗ. 1967
119Читайте нас у Facebook
