НАТО має проблеми з ресурсами: аналітики про те, чи потрібно змінювати доктрину Альянсу
Війна в Україні показала, що теорія, яка лежить в основі бойової доктрини НАТО, є правильною. Проблема полягає в тому, що Великій Британії і багатьом іншим членам НАТО бракує ресурсів для її реалізації, стверджується в новому аналітичному звіті, пише httpsbusinessinsider.com.
Не існує «переконливих доказів того, що війна вимагає фундаментальних змін ключових ідей і термінів у спільній доктрині оперативного рівня Великої Британії або країн — членів Альянсу, таких як маневрений підхід, комплексний підхід або командування місіями», — стверджує аналітичний центр RAND Europe, який на замовлення Міністерства оборони Великої Британії проаналізував літературу з відкритих джерел про війну в Україні. Звіт суперечить думці інших експертів, які стверджують, що маневрена стратегія Заходу в наземних бойових діях стикається зі зростаючими загрозами.
Але для перемоги у такій війні, яка точиться в Україні, НАТО не має достатньої кількості обладнання та боєприпасів. Війна в Україні ознаменувалася великими втратами бронетехніки та артилерії, а також величезними витратами на боєприпаси, що призвело до напруження в економіці воюючих сторін. Запаси й виробничі потужності НАТО вже скоротилися після закінчення холодної війни: забезпечення стабільних поставок озброєнь в Україну з одночасним поповненням своїх запасів виявилося надзвичайно складним завданням, йдеться у статті.
«Опублікована література про Україну свідчить про те, що найбільш нагальним питанням є не те, чи є спільна доктрина НАТО і Великої Британії доцільною, а скоріше те, чи є достатні ресурси для надійної реалізації цих ідей і принципів, особливо протягом тривалої війни, — попереджають в RAND. — Наприклад, яким є майбутнє військово-повітряних сил? Пілотовані літаки мали напрочуд обмежений вплив на війну в Україні, так само, як і гелікоптери. Розгортання наземних засобів ППО підкреслило низьку живучість гвинтокрилих засобів з обох сторін, а також зменшення використання платформ, в тому числі гелікоптерів, для тактичних маневрів повітряної мобільності і евакуації поранених порівняно з операціями в Афганістані та Іраку. Величезна кількість і точність засобів протиповітряної оборони, змушують літаки літати на великій відстані від поля бою, що є однією з причин того, що лінії фронту значною мірою залишаються статичними».
Ці питання навряд чи є академічними для військових НАТО. Вони оперують найчисленнішими і найсучаснішими ВПС у світі, які стали наслідком стратегії часів холодної війни, коли тактична авіація використовувалась для того, щоб затримати й розбити чисельно переважаючі сухопутні війська Радянського Союзу. Якщо їх застосування зараз суттєво обмежене, це означає, що армії НАТО зіткнуться з набагато складнішими наземними боями.
Безпілотники значною мірою замінили пілотовані літаки для розвідувальних і ударних місій. Крім того, невеликі дрони замінили великі БПЛА, такі як ударний безпілотник турецького виробництва Bayraktar 2, який Україна використовувала з руйнівним ефектом у перші дні війни. Проте масове використання безпілотників не принесло перемоги жодній зі сторін.
Україна намагалася відмовитися від доктрини радянських часів на користь маневреної війни західного зразка з обмеженим, але не вирішальним успіхом. росія використовувала масовані артилерійські обстріли й штурми людськими хвилями — ту саму тактику, яку Червона армія застосовувала проти німців у Другій світовій війні — для досягнення стабільних, але поступових перемог жорстокою ціною. За однією з оцінок, листопад був на першому місці за кількістю вбитих і поранених російських солдатів за всю війну.
«Без військово-повітряних сил ні маневреність, ні позиційна війна не призвели до вирішального стратегічного результату, але твердження в літературі про занепад таких підходів є передчасними», — зазначає RAND.
Аналітики бачать кілька важливих уроків війни в Україні для НАТО. Одним з них є наявність достатньої кількості особового складу й матеріальних засобів для поглинання і поповнення постійних бойових втрат під час тривалої війни.
«Хоча ефективність, яку забезпечують нові технології, може компенсувати потребу в кількості військових в певних ситуаціях, вона не може замінити загальну потребу в масі. Ми ще не спостерігали жодної технології чи тактики, яка б змінила правила гри й заперечувала потребу в критичній масі особового складу, інфраструктури, матеріальних засобів і запасів», — пише RAND.
У дослідженні RAND також розглядається, як військова міць виникає не лише завдяки озброєнню та стратегії. Наприклад, найбільшою помилкою кремля була недооцінка рішучості українського народу й уряду зберегти свою незалежність як нації.
«Війна ще раз підкреслила важливість наративу та підходів, орієнтованих на аудиторію. Це включає в себе вирішальну, але часто ігноровану роль національної волі до боротьби — тему, яка детально проаналізована в RAND, але часто ігнорується, особливо в західних оборонних установах».
Можливо, найбільшим уроком війни в Україні є важливість адаптивності. Україна та росія виявилися жорсткими в одних питаннях, але досить адаптивними в інших, наприклад, в освоєнні використання безпілотників.
Раніше експерт з питань інформаційних воєн та конкурентної розвідки Дмитро Золотухін, говорячи про ймовірність війни путіна з НАТО на території Європи, зазначив, що «росія перемагає Захід прямо в даний конкретний момент».
89Читайте нас у Facebook
