Про героя нашої розповіді, який народився в цей день, 11 квітня 1755 року, в Лондоні, відомо дуже мало. І це при тому, що його прізвище знайоме кожному медику-початківцю. Та що там медику — мабуть, кожній дорослій людині, яка досягла 60-річного віку і ретельно стежить за своїм здоров'ям. Мова у нас сьогодні піде про видатного англійського вченого Джеймса Паркінсона. Майже 2 відсотки людей похилого віку страждають на захворювання, яке носить ім'я цієї людини. І в той же час мало хто знає, що до своїх відкриттів в області медицини він прийшов, ставши вже широко відомим в областях знань, які до медицини ніякого відношення не мають.

Довгоочікуваному первістку лондонського хірурга Джона Паркінсона, здавалося б, від народження була уготована доля лікаря. Тим більше, що батько його не просто очолював професійне співтовариство англійських хірургів, але мав ще й успішну приватну практику в клініці, що носила назву «Паркінсон і син». Так що було цілком природним те, що, отримавши медичну освіту, Джеймс продовжив 80-річну лікарську практику чотирьох поколінь Паркінсона. Однак спочатку він все-таки прославився аж ніяк не своїми медичними успіхами. Публікуючи в лондонських газетах під псевдонімом Старий Х'юберт яскраві політичні памфлети, Джеймс став настільки популярним, що до його думки все частіше почали прислухатися впливові політики. Потім він захопився геологією і палеонтологією. Причому, так захопився, що незабаром став членом Геологічного товариства Лондона, видав книгу «Органічні залишки Минулого світу» і за видатний внесок в науку удостоївся рідкісної честі — його ім'ям назвали один з видів вимерлих черепах.

Однак основним його заняттям все ж залишалася медицина. Джеймса Паркінсона зараховують до засновників дитячої медицини і вважають одним з батьків сучасної теорії виховання дітей. У своїй практиці він описував виникнення гідроцефалії, вивчав патологію дитячого апендициту і, сам страждаючи від подагри, випустив книгу, присвячену цьому захворюванню. Однак по-справжньому знаменитим його зробила видане в 1817 році 66-сторінкове «Есе про дрижаковий параліч». Приголомшлива спостережливість доктора Паркінсона дозволила йому описати симптоми цієї хвороби, помічені у своїх і чужих пацієнтів, — тремтіння рук, проблеми з мімікою і характерна для хворих поза прохача. Слід зауважити, що спочатку сучасники працю лікаря не оцінили. І тільки через 60 років, «перевідкривши» знахідку Паркінсона, Жан Мартен Шарко опублікував нову працю про це явище, назвавши його «Наполеон неврозів» і запропонувавши присвоїти описаній хворобі ім'я Паркінсона.

Дивна річ — все своє життя Джеймс Паркінсон провів в одному районі Лондона. У 1755 році його похрестили в церкві святого Леонарда, що стояла поруч з його будинком. У 1783 році там же він був повінчаний зі своєю коханою дружиною Мері Дейл, яка подарувала йому потім вісьмох дітей, шестеро з яких вижили. І тут же він був похований в 1824 році …

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.