- 18:49 У Києві під час пожежі у квартирі загинуло дві людини
- 18:43 Зняття грошей — не частіше 3 разів на місяць: за що українцям почнуть блокувати картки
- 18:15 «Все будет «хорошо»: Вєрка Сердючка показала, як під її пісні зустрічали Новий рік в окупованому Криму
- 17:43 Новий тиждень озолотить: кому зірки обіцяють багатство та удачу після 6 січня
- 17:29 Дубайські канікули з путіністами: українська дизайнерка засвітилася на концерті Басти
- 17:20 Принц Гаррі та Меган Маркл зіткнулися з кризою популярності
- 16:46 «Казанова» майже готовий: Леонтьєв назвав умови, за яких готовий їхати у світовий тур
- 16:25 Ситуація складна: аналітик про плани рф йти на Дніпропетровщину
- 16:10 «Генералка» для пралки: Марина Жукова розповіла, як очистити пральну машину від запахів, плісняви та бруду
- 15:45 Може стати «новим коронавірусом»: в Китаї поширюється нове захворювання
- 15:22 Навряд чи путін відмовиться від своїх амбіцій: Блінкен про необхідність підтримки України
- 14:54 Діти втратять право на престол: навколо Меган Марл розгортається скандал через «заморожені яйцеклітини»
Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Час виготовлення: 1977
Скульптор: Salvador Debón
Висота: 52 cm
Із експозиції «Shvets Museum»
Ви ніколи не звертали уваги на те, як багато останнім часом розвелося людей, які красиво просторікують про благодійність? Вони краще за інших знають про те, кому і яку допомогу потрібно надати. Вони беруть на себе сміливість робити зауваження тим, хто, співчуваючи чужому горю, відриває від себе далеко не зайву копійку і відправляє її адресату свого співчуття: мовляв, не туди і не стільки потрібно було посилати. Ось звернулися б до нас — ми б вам підказали, як в таких випадках слід чинити ПРАВИЛЬНО … Адже їм тільки одним відомо, що вважається правильним, а що ні. І нікому часом невідомо навіть, а роблять вони саме так, як говорять? І взагалі, чи роблять.
У зв'язку з цим пригадується мені одна притча, думаючи про яку, я щоразу уявляю собі героїню однієї з серій старого улюбленого всіма фільму «Один вдома». Пам'ятайте, герой картини зустрічає в Центральному парку Нью-Йорка бідну жінку, яка підгодовує вічно голодних голубів? Коли під час однієї з поїздок ми з синами були в цьому парку і, як нам здалося, на тому ж місці, де проходили зйомки фільму, ми знову і знову згадували запам'ятався сюжет. Але не про цю жінку і не про голубів хотілося мені розповісти. І навіть не про парки, хоча саме сьогодні у багатьох країнах Європи відзначається День парків. А про те, що набагато глибше й важливіше.
Немолода вже жінка щоранку приходила в старий парк, який був розташований неподалік від її будинку. Звичним рухом ламала свіжу булку, куплену в сусідній кондитерської, і розсипала на траві білі крихти, на які тут же злітаються зграя голубів, вже давно привчених до ранкової підгодівлі. Так було і того разу, коли чоловік, який довго спостерігав за всією цією ідилією, не наважився зробити жінці зауваження.
— Що ж ви, шановна, розкидаєтеся наліво і направо хлібом, не думаючи навіть про те, що в цей самий час в Африці тисячі людей пухнуть від голоду ?! Чи ж варто вам так чинити?
— Ні, знаєте, не соромно, — спокійно відповіла жінка, продовжуючи розсипати перед злетілися птахами крихти. — Я ж докинути до Африки цей хліб не зможу …
Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.
вологість:
тиск:
вітер: