ПОИСК
23 травня 2021
ГОЛУБИ
ГОЛУБИ
Країна: Іспанія
Мануфактура: Lladro
Час виготовлення: 1977
Скульптор: Salvador Debón
Висота: 52 cm

Із майбутньої
київської експозиції
приватної колекції
«Shvets Museum»

Ви ніколи не звертали уваги на те, як багато останнім часом розвелося людей, які красиво просторікують про благодійність? Вони краще за інших знають про те, кому і яку допомогу потрібно надати. Вони беруть на себе сміливість робити зауваження тим, хто, співчуваючи чужому горю, відриває від себе далеко не зайву копійку і відправляє її адресату свого співчуття: мовляв, не туди і не стільки потрібно було посилати. Ось звернулися б до нас — ми б вам підказали, як в таких випадках слід чинити ПРАВИЛЬНО … Адже їм тільки одним відомо, що вважається правильним, а що ні. І нікому часом невідомо навіть, а роблять вони саме так, як говорять? І взагалі, чи роблять.

У зв'язку з цим пригадується мені одна притча, думаючи про яку, я щоразу уявляю собі героїню однієї з серій старого улюбленого всіма фільму «Один вдома». Пам'ятайте, герой картини зустрічає в Центральному парку Нью-Йорка бідну жінку, яка підгодовує вічно голодних голубів? Коли під час однієї з поїздок ми з синами були в цьому парку і, як нам здалося, на тому ж місці, де проходили зйомки фільму, ми знову і знову згадували запам'ятався сюжет. Але не про цю жінку і не про голубів хотілося мені розповісти. І навіть не про парки, хоча саме сьогодні у багатьох країнах Європи відзначається День парків. А про те, що набагато глибше й важливіше.

Немолода вже жінка щоранку приходила в старий парк, який був розташований неподалік від її будинку. Звичним рухом ламала свіжу булку, куплену в сусідній кондитерської, і розсипала на траві білі крихти, на які тут же злітаються зграя голубів, вже давно привчених до ранкової підгодівлі. Так було і того разу, коли чоловік, який довго спостерігав за всією цією ідилією, не наважився зробити жінці зауваження.

— Що ж ви, шановна, розкидаєтеся наліво і направо хлібом, не думаючи навіть про те, що в цей самий час в Африці тисячі людей пухнуть від голоду ?! Чи ж варто вам так чинити?

— Ні, знаєте, не соромно, — спокійно відповіла жінка, продовжуючи розсипати перед злетілися птахами крихти. — Я ж докинути до Африки цей хліб не зможу …

Всім сьогоднішнім іменинникам дозвольте побажати добра і щастя. А вам, друзі мої, гарного дня. Як завжди, щиро ваш.

Олександр ШВЕЦЬ
Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів
 

© 1997—2021 «Факти та коментарі®»

Усі права на матеріали сайту охороняються у відповідності до законодавства України.

Матеріали під рубриками «Офіційно», «Новини компаній», «На замітку споживачу», «Ініціатива», «Реклама», «Пресреліз», «Новини галузі» а також позначені символом публікуються у якості реклами та мають інформаційно-комерційний характер.