Вік — не підстава: перераховані випадки, коли роботодавець може звільнити працівника пенсійного віку
Досягнення пенсійного віку не є підставою для звільнення працівника з ініціативи роботодавця. Про це йдеться в роз'ясненнях Головного управління Держпраці в Одеській області.
Так, статтею 24 Конституції України закріплено принцип рівності прав і свобод незалежно від будь-яких обставин, зокрема, і віку людини.
Гарантії соціального захисту пенсіонерів передбачені Законом № 3721. Ст. 11 Закону № 3721 забороняється відмова в прийнятті на роботу та звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку. Посадових осіб, які порушують ці гарантії, притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Щодо звільнення зазначених осіб, основним законодавчим актом України, котрий регулює питання захисту трудових прав громадян, є Кодекс законів про працю (далі — КЗпП). Ст. 2−1 КЗпП забороняє дискримінацію працівників за віком: «Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема, порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси… возраста…»
Також в КЗпП не передбачено особливостей звільнення працівників, які досягли пенсійного віку. Отже КЗпП забороняє звільняти працівників саме на підставі досягнення ними пенсійного віку. Втім, це правило не забороняє роботодавцю звільнити такого працівника на загальних підставах, передбачених в КЗпП.
Якщо працівник, котрий досяг пенсійного віку, бажає і надалі працювати, роботодавець може його звільнити за власною ініціативою лише у випадках, передбачених ст. 40 «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» і 41 «Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов» КЗпП. У цих статтях міститься вичерпний перелік підстав, відповідно до яких з ініціативи роботодавця може бути звільнений працівник.
Нагадаємо, що відповідно до ч. 3 ст. 64 Господарського кодексу підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Тому зміни в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників можуть бути самостійними причинами звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Підставами звільнення такої категорії працівників можуть бути також, наприклад, невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, котрі перешкоджають продовженню цієї роботи; систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, прогул тощо. Звільнення працівника на підставі будь-яких інших підстав заборонено.
Зазначені особи мають право працювати та мають право на пенсію, яка оформляється Пенсійним фондом України. Якщо працівник, котрий досяг пенсійного віку або вже є пенсіонером, не бажає більше працювати, він може бути ініціатором припинення трудового договору. Припинення трудового договору з ініціативи працівника регулюється ст. 38 КЗпП.
Нагадаємо, в Україні перенесли підвищення пенсійних виплат — названі нові терміни.
Фото: https://ua.depositphotos.com
3718Читайте нас у Facebook
