Як відновити здоровʼя дитини після COVID-19 і чим допомогти під час дистанційного навчання: відповідає педіатр
«Нову інформацію краще запам’ятовувати, рухаючись»
— Турбує Євгенія з Києва. Діти (11 і 15 років) зараз на дистанційному навчанні і майже цілий день сидять біля комп’ютера. Бачу, що їм важко запам’ятовувати і засвоювати новий матеріал. Чому?
— Раджу вранці вам разом із ними робити зарядку, контролювати, щоб між уроками були перерви, під час яких варто виконувати нескладні фізичні вправи. Рекомендую більше гуляти, адже на повітрі неможливо заразитися коронавірусом. Після обіду бажано вийти на вулицю — побігати, покататися на велосипеді, пограти в м’яча.
Якщо діти перехворіли на COVID-19, то певний час можуть страждати на постковідний синдром. Він проявляється когнітивними порушеннями: погіршується пам’ять, важче сприймається новий матеріал, підвищується тривожність. Діти стають дражливі, а іноді й неадекватні через знижені гальмівні процеси нервової системи. Це подеколи потребує навіть супроводу психолога. Важливий правильний розпорядок дня, в якому визначено час не тільки для навчання і відпочинку, але й фізичної активності — надворі чи вдома.
— Як покращити пам’ять?
— Більше рухатися! Фізіологи стверджують, що пам’ять найактивніша, коли людина перебуває в русі, в меншій мірі — коли сидить, а найгірше — лежить. Можна просто ходити по кімнаті, присідати чи робити якісь вправи. Рух — життєво необхідна функція, без якої дитина не може нормально розвиватися. Принцип «навчання у русі» зараз застосовують у деяких школах, як технологію, що зберігає здоров’я. Її автор — унікальна особистість, педагог, професор Олександра Дубогай. Такий підхід має дві переваги: підтримує інтелектуальний розвиток дитини і зберігає її фізичне здоров’я. Хочеться, щоб корисна новація ширше впроваджувалася повсюди — від дитячого садка до університету.
— Таміла з міста Кропивницький. Син, якому 15 років, часто щось забуває. Які продукти поліпшують пам’ять?
— Харчування має бути оптимально збалансованим, з урахуванням того, що багато дітей сьогодні страждають від стресу. До нього призводить будь-що: хвороба або стан після недуги, операція чи травма, сварка вдома чи в школі, надмірне фізичне навантаження, інтенсивна шкільна програма.
Варто вживати більше продуктів, багатих магнієм: горіхів (волоських, фундука, кеш’ю, кедрових, що мають найбільше магнію), насіння — соняшникового, гарбузового, а також листових зелених овочів. Магній підвищує стійкість до стресів. Під час гострого чи хронічного стресу з сечею втрачаються іони магнію. Чим триваліший стрес, тим більший дефіцит магнію. Також стресом для організму є короткий і неспокійний сон. Пам’ять покращується у тих, хто достатньо спить і добре висипається.
— Це Антоніна Петрівна з міста Нікополь. Внучка у другому класі погано сприймає інформацію з екрану, коли немає контакту з учителем. Що порадите?
— Немає іншого варіанту, як батькам повторювати з дитиною пройдений матеріал і готуватися разом до наступного уроку, оскільки кожна дитина по-різному сприймає інформацію: хтось більше через очі (візуал), інший — на слух (аудіал), а комусь потрібні ще й тактильні відчуття.
Що зміцнює пам’ять
Відповідна віку рухова активність, продукти, багаті магнієм — горіхи, насіння, зелені листові овочі, та нормальний повноцінний сон.
«Тим, хто постійно „заїдає“ стрес, загрожує ожиріння»
— Телефонує Олена, киянка. Синові (він зараз у п’ятому класі) постійно хочеться їсти під час уроків, які проходять дистанційно. Я на роботі, і коли приходжу, бачу, що холодильник спустошений. Можливо, сину потрібно здати якісь аналізи?
— Не поспішайте. Дуже багато дітей, як і дорослих, «заїдають» стрес. Дитина перебуває в чотирьох стінах, тривалий час — перед екраном комп’ютера, а це на підсвідомому рівні — великий стрес. Тому стресове навантаження хлопчик знижує через їжу. Важливо, щоб ця особливість не переростала в поведінковий стереотип і не стала причиною зайвої ваги чи навіть ожиріння… Сьогодні йдеться про епідемію ожиріння в Україні, бо маємо понад 102 тисячі дітей з надмірною вагою, яка часто залишається до кінця життя.
Хлопчик копіює стереотипи поведінки в сім’ї і поводиться, як батьки. Професор Олександра Дубогай радила вести щоденник і фіксувати дані щодо фізичної активності за день. Зранку — комплекс простих фізичних вправ разом з батьками. Для об’єктивного контролю за станом тренованості та адаптації дитини дорослі мають порахувати її пульс і частоту дихання до і після фізичного навантаження. Такий підхід дає реальну можливість залучити всіх членів сім’ї до здорового способу життя.
Активний день триватиме і в школі: на перерві учні роблять маленьку фізичну розминку, а вчитель провітрює клас. Перед кожним уроком педагог пропонує учням надувати гумові іграшки для кращої вентиляції легень.
Також у щоденнику є шкала, за якою дитина смайликами оцінює свій настрій. Учитель, угледівши багато сумних смайликів, робить щось, аби підбадьорити учнів — наприклад, під ритмічну лічилку вони перекидають один одному легкий м’яч.
Батьки повинні придивлятись, чи дитина потайки не курить. Або ще гірше — вживає алкоголь чи психоактивні речовини. На жаль, іноді діти курять, починаючи з семи-восьми років. Якщо маєте шкідливі звички самі, старайтесь позбутися їх. Для дитини батько і мати — найважливіші люди в житті, які щодня показують, як треба жити.
Читайте також: Якщо дитина хворіє на ГРВІ 10−12 разів на рік, це нормально. Так тренується імунітет, — дитячий імунолог
— Ольга з Києва. Турбує, що дочка (їй 13 років) іноді ласощами замінює сніданок, обід і вечерю. Каже: глюкоза потрібна для мозку. Як зменшити кількість солодощів?
— Якщо дитина харчується відповідно до віку, їй не потрібні ні перекуси, ні додаткова глюкоза. Простежте, аби дочка добре снідала. Якщо за віком їй потрібний другий сніданок, він теж має бути повноцінним, як і обід та вечеря. Дітей треба привчати до того, що глюкозу і фруктозу можна отримати не з солодощів, які містять легкозасвоювані вуглеводи, а з фруктів. Наприклад, у винограді глюкози значно більше, ніж у вафлях, до того ж багато фруктози. Скоріше за все, у вашій родині пристрасть до солодощів є у когось із дорослих. Ідеально, якщо мама і тато самі показують, як треба правильно харчуватися.
Тільки цифри
В Україні понад 102 тисячі дітей мають надмірну вагу.
«Найкраще, що можуть дати дитині батьки, безумовна любов»
— Це Григорій з Черкаської області. Через те, що дочка (їй дев’ять років) багато сидить за комп’ютером, зіпсувалася постава — голова втягнулася межи плечі, спина — дугою. Що порадите?
— Вашу дочку має оглянути дитячий ортопед-травматолог і призначити відповідне лікування. Щоб поліпшити поставу, можна використати просту фішку. Батьки, а з часом і самі діти, шиють торбинку із красивої тканини (у вигляді квіточки, звірятка), насипають 400 грамів крупної солі і тримають на маківці на уроках та під час виконання домашніх завдань. Це запобігає порушенням постави, формуванню функціональних розладів з боку травної та серцево-судинної системи, а також попереджує розвиток астигматизму і короткозорості, бо відстань від очей до зошита буде фізіологічною — мінімум 30 сантиметрів.
За поставою дітей мають стежити і в школі. Дуже ефективним є підхід, коли вчитель пропонує дітям встати і кінчиком носа записати, наприклад, правило. Учні добре його запам’ятовують, їм весело, і різні групи м’язів отримують навантаження.
— Ганна з Херсона. Син перехворів на коронавірус легко. Але через тиждень після хвороби почав швидко втомлюватись. Як повернути бадьорість? Може, дати якісь вітаміни?
— Думаю, вашого сина спіткав постковідний синдром. Світова статистика свідчить, що його має кожна четверта-п'ята людина, яка перенесла COVID-19. Найчастіше турбує слабкість, проблеми з боку серцево-судинної системи (підвищення або, навпаки, різке зниження тиску, тахікардія), безпричинне підвищення температури або її зниження до 35—35,3 градуси. Можлива діарея, яка раптово з’являється і несподівано минає. Але найбільше страждає когнітивна сфера: погіршується пам’ять, з’являється дезорієнтація, неадекватна реакція на якісь ситуації. Люди можуть впадати в депресію, скаржаться, що з’являються суїцидальні думки. Коронавірус уражує певні органи-мішені (легені, судини, нирки), але страждає весь організм.
Людині, яка вважає, що хвороба — «це вже кінець світу», складно допомогти. Налаштовуйте сина на позитивне мислення: «Це минеться за два-три місяці. А зараз ми будемо частіше гуляти на свіжому повітрі, більше рухатися, намагатись добре спати і харчуватися».
Читайте також: Чим небезпечний міст-синдром, що виникає у дітей після COVID-19, і чи загрожує їм штам «Дельта»: відповідає педіатр
Цинк, вітаміни D і С, групи В, що є у протоколах профілактики COVID-19, краще отримувати зі свіжих овочів та фруктів, ніж цілий рік пити вітаміни, як іноді вважають батьки. Коли дитина перехворіла, курс вітамінів та мінералів, підібраний з урахуванням віку дитини та загального стану здоров`я, а не агресивно, не завадить. Але у дітей настільки потужні резервні та відновлювальні можливості, що спеціально щось додавати недоцільно. Завжди повторюю своїм пацієнтам: чим менше медикаментозних впливів, тим краще, і намагаюсь призначати мінімум ліків.
Найбільше та найкраще, що можуть дати батьки дитині, — безумовна любов. Сина чи дочку люблять тільки за те, що вони є, а не за те, що красиві, розумні чи слухняні. І якщо дитина має гарний приклад з боку родини, то вона «приречена» бути здоровою попри всі катаклізми і пандемії. У сім’ях, де діти ростуть в умовах безумовної любові, панує здоров’я.
Ознаки постковідного синдрому
- Знесиленість і слабкість.
- Проблеми з боку серцево-судинної системи (підвищення або різке зниження тиску, тахікардія).
- Температурна реакція: безпричинне підвищення температури або її зниження до 35—35,3 градуси.
- Діарея.
- Погіршення пам’яті, іноді дезорієнтація і неадекватна реакція.
Фото Оксани ЛЕВЧУК, «ФАКТИ»
1046Читайте нас у Facebook
