ПОИСК
Блоги

«Розрив всіх ниточок негласних неформальних зв’язків із РФ»: політтехнолог про ймовірні причини відставки Руслана Демченка

7:20 26 липня 2022
Руслан Демченко

Президент звільнив одіозного Руслана Демченко з посади першого заступника секретаря СНБО. Він обіймав керівні посади, на яких займався російським напрямком, при трьох президентах. Про версії і можливі причини перезрілого рішення Зеленського в Фейсбуці написав політтехнолог Олег Постернак.


«Отже, Руслан Демченко. Фігура на шахівниці непроста, — пише Олег Постернак. — Навіть більше скажу — токстично критична. Хочете дізнатись про причини його відставки?

У його біографії є два факти, на які журналісти не звертають уваги, а потрібно було б.

По-перше, Демченко закінчив інститут КДБ СРСР ім. Ю. Андропова (зараз це Академія зовнішньої розвідки РФ). Той, хто стикався з біографіями гебешників, той знає, що на 1000% подібні особи мали б мати прямий стосунок до агентурної роботи радянської спецслужби.

По-друге, свій трудовий шлях він розпочинав після служби в радянській армії з посади економіста відділу міжнародного співробітництва Мінбудівництва УРСР. Справа в тому, що в радянській практиці агентуру КДБ як раз прикривали подібними посадами в системі зовнішньої торгівлі.

А тепер загальновідомі факти про цю особу. Кадровий дипломат, старожил української політики, був керівником протоколу при Ющенко, першим заступником міністра закордонних справ при Януковичі, однокурсником та радником Порошенко в 2014—2019 рр., першим заступником секретаря РНБО при Зеленському.

Репутаційно ризикових (і потенційно кримінальних) історій у нього вдосталь.

1. Звинувачений у тому, що став головним лобістом Харківських угод 2010 року, які розширили військову присутність Чорноморського флоту РФ в Криму. Є відповідні докази, опубліковані журналістами восени 2021 р. — стенограма закритого засідання безпекового парламентського комітету за 26 квітня 2010 року. Від МЗС на засідання тоді прийшов саме Руслан Демченко. Він переконував депутатів підтримати розгляд законопроєкту про ратифікацію угоди у сесійній залі і навіть сказав: «Харківські угоди» і російський флот в Криму — це стабільність для України".

2. Брав участь в нараді Кабінету міністрів України від 21 листопада 2013 року, на якій вирішено було відмовитись від підписання Угоди про асоціацію України з ЄС.

3. Під час анексії Криму Росією постійно перебував на зв'язку із російськими посадовцями, зокрема із заступником міністра закордонних справ РФ Г.Карасіним. З ним він навіть особисто зустрічався 19 лютого 2014 р. І саме в цей день Янукович вже почав вивозити речі із Межигір'я. З російським заступником міністра Демченко спілкувася і 26 лютого 2014 р. Принагідно нагадаю, що саме Карасін буде зачитувати на Раді федерації РФ звернення про застосування російських військ в Україні.

4. Журналісти також звинувачували Демченко в тому, що він злив операцію проти «вагнерівців», розсекречував інші операції спецслужб України. Відомо, що 24 липня 2020 року Демченко був учасником наради у Президента, після якої інформація про спецоперацію із захоплення «вагнерівців» стала відома ворогу.


5. 2018 р. був внесений до санкційного списку Російської Федерації. Але це з високою ймовірністю могло бути маневром прикриття з боку Росії для відведення підозри та звинувачень від Демченка.

Зрозуміло, що при такому послужному списку, він здобув собі славу «сірої миші» дипломатичної роботи в російському напрямку. Такі люди, в принципі, потрібні, оскільки виконують «брудну роботу», яку не можуть дозволити собі публічні особи.

Тепер про причини відставки. Їх у мене декілька.

Перша. Стали відомі певні факти співробітництва Демченка із оточенням колишнього Президента Януковича, якого планували в лютому-березні через продажні суди України повернути на посаду Президента після захоплення росіянами Києва. Звісно, це виключає факт його перебування на посаді.

Друга. Сьогодні ДБР зробило заяву про підозру в держзраді двом колишнім міністрам часів Януковича — Лариновичу та Грищенко за підготовку Харківських угод. Скоріш за все, щоб не кидати тінь вирішено було звільнити Демченка, який був їх лобістом.

Третя. Почалася загальна кампанія із санації української правлячої влади і силової вертикалі, скоординована нашими союзниками (США, Британією) задля убезпечення Президента Зеленського від політичних і фізичних ризиків. У цю логіку вписується звільнення Баканова, Венедіктової, втрата громадянства Коломойським, ну і звільнення Демченка.

Четверте. Жодної заяви чи фото Демченка на офіційних заходах починаючи з 24 лютого нема. Скоріш за все цього чиновника усунули від державної інформації та управління з початком війни, а зараз вирішили остаточно формалізувати цей процес. Інформація про його лікування виглядає зручним жестом для пояснення суспільству факту відкладеного звільнення.

У ситуації з Демченко важливо той факт, що він очолював Комітет з питань розвідки при Президентові України. Комітет — це структура, до якої стікається вся розвідувальна інформація і яка впливає на кадрові призначення в розвідувальних органах. Працівники комітету в теорії мають вищий ступінь доступу до державної таємниці. Тепер комітет очолить Кирило Буданов.

Поки не спішить робити висновки щодо рівня доступу особисто Демченка до розвідувальної інформації, хоча не потрібно і недооцінювати можливості Демченка, враховуючи його біографічні та репутаційні відомості.

В кулуарах гуляють чутки, що саме Демченко міг переконувати вищих посадових осіб держави в тому, що РФ не буде здійснювати повномасштабне вторгнення в Україну. Якщо це так, то це вписується в логіку січнево-лютневих дій Росії — приспати пильність українського керівництва, зробити факт нападу вразливо болючим для Зеленського та зненацька налякати його.

Навіщо ж тоді тримали Демченка при собі у 2014−2021 рр. Думаю, що Демченко розраховували використати як місток з РФ в процесі мирного врегулювання на Донбасі. Він цим фактом був важливий для українських Президентів.

На це вказує поведінка влади щодо історії з люстрацією Демченка. Він підпадав під цю процедуру, але його ім’я і прізвище зникло з сайту Мін'юсту, де був зазначений у списку осіб, яким заборонено обіймати державну посаду.

Так чи інакше, але звільнення «сірої миші» Демченка — це розрив всіх ниточок негласних неформальних зв’язків із РФ. Теоретично це можна інтерпретувати як серйозний знак для Росії".

Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.

2284

Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook та Twitter

Побачили помилку? Виділіть її та натисніть CTRL+Enter
    Введіть вашу скаргу
Наступний матеріал
Новини партнерів