«У росії політичні вбивства стають такими ж буденними, як прогноз погоди», — західні ЗМІ

Протистояння в будь-якій формі путіну гарантує заслання, ув'язнення або фізичну ліквідацію. Саме таку думку має румунський дипломат, ексміністр закордонних справ та політик Теодор Баконскі, повідомляє місцеве видання:

«У першій половині вторгнення рф до України західні аналітики робили всі можливі припущення про бажаний кінець режиму путіна, який може призвести до припинення війни. Очевидно, що коло диктатора є всюдисущим на другому фронті пропаганди, але системні розломи — з окультної сфери влади — залишаються добре прихованими державною таємницею, типовою для колишнього СРСР. Ціна популярності путіна зараз — це ціна війни, сплачена вбитими, пораненими, відносною нестачею поточних товарів, захопленням промислових механізмів і різким міжнародним засудженням росії, громадянам якої вже ніде не раді.

Почастішали політичні вбивства. Не лише замасковані під диверсійні сценарії, як у випадку з дочкою олександра дугіна (якому певні православні кола вже написали акафіст як «мучениці» російської справи), а й демонстративно зрежисованих. Днями дійшла черга до колишнього керівника групи «Лукойл», який вимушено приземлився на асфальт лікарні, куди він помилково потрапив. Равіль Маганов завершує довгу низку жертв путінських реваншів.

Практично починаючи з 1999 року, протистояння в будь-якій формі путіну гарантує вам вигнання, ув’язнення (як у випадку з Олексієм Навальним, врятованим німецькими лікарями після жорстокого отруєння) або фізичну ліквідацію. Це Борис Нємцов, Наталія Естемірова, Станіслав Маркеров, Анастасія Бабурова, Сергій Юценов… Що вже говорити про анонімних жертв. Ймовірно, вони нараховуються десятками тисяч…

Марно, бо вже пізно, запитувати, чому Захід усвідомив терористичний характер пострадянської російської держави лише після вторгнення в Україну, навіть якщо її великі канцлери пунктуально засудили практику вбивства політичних опонентів необільшовицького царя".

Зараз, за словами політика, важливим залишається те, що ілюзії розтанули, огидну правду путінського режиму видно з супутника, а бажання ізолювати Кремль набуло майже одностайних масштабів.

«Не менш важливо в найближчі місяці, щоб демократичні держави ЄС і НАТО продовжували стежити за внутрішньою ситуацією в росії, щоб допомогти врятуватися опонентів, які вже внесені до чорного списку ФСБ, — вважає Теодор Баконскі. - Навіть якщо дисиденти, які отримали західний притулок, не цілком захищені від довгої руки вбивць на службі путіна, їхній вільний голос — як, можливо, голос колишнього чемпіона світу з шахів Гаррі Каспарова — є важливим свідченням для нас обох, а також для своїх нині полонених співвітчизників».

Читайте також: «Існування цього божевільного вовкулака — це образа людини»: Альфред Кох про несамовитого путіна і успіхи ЗСУ

2022

Читайте нас у Facebook