Бойові дії в Україні в останні місяці перетворилися на тупу і жорстоку війну на виснаження, в якій обидві сторони зазнають великих втрат, що особливо помітно в Бахмуті. Аналітик з питань безпеки і колишній радник міністра оборони Чехії Мілан Мікулецький обговорив з редактором видання novinky. cz, як може продовжуватися війна і якими будуть наслідки все більш тісної співпраці між росією та Іраном.
«Війна на виснаження йде не лише під відомим у ЗМІ Бахмутом, а й у багатьох інших місцях. Обидві сторони, не лише російська, але й українська, мають великі втрати в техніці та живій силі, а також великі вимоги до функціональних логістичних ланцюгів, — охарактеризував поточну ситуацію Мілан Мікулецький. — Наразі погода не сприяє проведенню великих наступальних операцій. Як і раніше, можна працювати переважно на дорогах з твердим покриттям. Доводиться чекати, поки земля замерзне або підсохне. Я вважаю, що тоді дійсно відбудеться якась наступальна операція української армії. Але це не буде операція такого масштабу, яка могла б витіснити російських окупантів з усієї території України».
Мікулецький додав, що не варто думати, що росія вже переможена.
«Я б не став недооцінювати росіян, як це часто буває, росіяни вчаться на поразках у війнах. Відступ з Херсона означає, що генерал сергій суровікін, який прийняв командування, швидко відреагував на реальну ситуацію на полі бою. Ми теж повинні підходити до війни тверезо. Наступ на Харківському напрямку був повним українським успіхом, і на херсонському напрямку також був успіхом, українці досягли того, чого хотіли, вони звільнили ще одну частину своєї території, але вони не досягли того, що вони зробили під Харковом, тобто захоплення більшої кількості солдатів і отримання великої кількості військової техніки або боєприпасів. Нам дуже пощастило, що росіяни дозволили розбити свої елітні війська на початку війни, на яку вони не очікували, що це буде війна, тому вони досить необачно поставили їх у ситуації, коли навіть елітні війська не мали шансів на перемогу, і українці змогли або розбити їх, або взяти в полон. Росіянам знадобиться багато часу, щоб навчитися воювати так, як цього вимагає сьогоднішнє поле бою», — сказав Мікулецький, додавши, що під час Другої світової війни знадобилося півтора-два роки, щоб навчитися воювати так, щоб виграти битву і при цьому утримати цю перемогу.
Він попередив, що навіть зараз росіяни можуть мобілізувати достатню кількість резервів протягом цього року, навчити їх, а також озброїти і оснастити ці війська достатньою кількістю боєприпасів протягом двох років після мобілізації всієї своєї економіки. За словами Мілана Мікулецького, росіяни не здадуться і спробують перейти в наступ.
«Я думаю, що росіяни будуть намагатися, але є фактор часу, і у них немає ні людей, ні обладнання, щоб зробити це зараз, тому ми повинні намагатися закінчити війну якнайшвидше». Для того, щоб мати рішучий наступ, українцям потрібна зброя на рівні того часу. Українці вдячні за будь-яку допомогу, але те, що ми поставляємо їм танки Т-72, бойові машини піхоти радянської розробки, це добре, але ми виснажуємо росіян на полі бою, послаблюємо росію як державу ціною української крові. Якщо не брати до уваги системи HIMARS та протирадіолокаційні ракети HARM, якими стріляють з української авіації, ми просто спустошуємо наші склади другої лінії — наприклад, бронетранспортери М113, які було легко знищити, коли вони з'явилися на озброєнні шістдесят років тому. Якщо Європа хоче бути незалежною, якщо на європейському континенті йде війна, я б очікував, що Європа буде набагато більше залучена, а не залишати все на відкуп США, як завжди".
Він також вбачає у співпраці між Москвою і Тегераном загрозу для Європи. Якщо передача Ірану російської зброї і передових військових технологій (ракетних, повітряних, військово-морських або ядерних) посилить його, то питання полягає в тому, як аятоли будуть використовувати цю силу.
«Іран діє не лише в Ємені, який веде проксі-війну проти Саудівської Аравії, але й розпалює заворушення в Лівані, в Іраку, в місцях, де він може сприяти міграційній кризі, яка ніколи не закінчувалася. Міграційний тиск з Близького Сходу до Європи все ще існує, але він може бути значно більшим, і ми вже маємо величезну проблему з інтеграцією людей з абсолютно різним культурним походженням. Якби стався великий конфлікт в регіоні Перської затоки, це означало б закриття маршрутів для транспортування нафти і скрапленого газу, від яких у нас склалася нова залежність після російської. Його пропозиція буде обмежена, що означатиме стрімке зростання цін. Ми повинні намагатися обмежити військові можливості як росії, так і Ірану. В ідеалі — економічними методами, тобто через реальні санкції, не косметичні, як зараз, а через жорсткий контроль і примусове виконання».
Нагадаємо, Павло Клімкін вважає, що війна для нас закінчиться, коли буде повністю перезавантажений російський режим.
1149Читайте нас у Facebook
