«Іграшки у стилі „шеббі шик“ зараз дуже популярні в Європі», — майстриня Тетяна Ребекевша

«У стилі „шеббі шик“ використовується багато мережива, вишивка у стилі рококо, квіточки та бантики ручної роботи»

— Я завжди щось малювала, вишивала або плела, але зупинилась на вʼязанні спицями, — розповідає Тетяна Ребекевша. — В'язала светрики, шапочки, шарфи… За фахом я економіст, кілька років попрацювала бухгалтером і зрозуміла, що це — зовсім не моє, а потім вийшла заміж, народила дітей і, коли вони підросли, згадала про свою любов до в'язання. Моєю мрією було навчитись створювати іграшки. Коли зв'язала першого зайчика, він мені здався пречудовим і я вирішила розвивати своє хобі. Але почалась війна, і я з дітьми виїхала до Аргентини, де ми жили десять місяців. Весь цей час, сумуючи за батьківщиною, вʼязала. Це було єдине задоволення.

Я створила десятки ведмедиків — різних за формою, розміром та стилем, поки знайшла «свого», маленького, з трішки сумною мордочкою. У Аргентині ми з дітьми жили недалеко від Буенос-Айреса. Місцеві мешканці, знаючи, що ми з України, любили з нами спілкуватись, їхні діти приходили до нас в гості, і я їм дарувала своїх ведмедиків. Можливо, дехто з них колись пригадає завдяки цій іграшці маму і чотирьох дітей з України, які жили в їхньому містечку.

— Такі моменти зазвичай дуже зворушливі…

— До речі, там я зрозуміла таку річ: діти не дуже прискіпливі, їм подобається просто мʼяка іграшка, яку можна обіймати, засинати з нею, носити в школу або садочок, гратись з нею, як зі своїм другом. Дорослі більш вибагливі до деталей — скажімо, до вбрання.

— Чим, на вашу думку, особливі ваші іграшки?

— Всі мої ведмедики, зайчики й мишки маленькі та милі, а особливими їх робить одяг у стилі «шеббі шик», у якому використовується багато мережива, вишивка у стилі рококо, квіточки та бантики ручної роботи. Оздоблені таким чином капелюшки, капори, чепчики, панталони, капчики дуже милі… Цей стиль з нотами романтичності та вінтажності мені дуже подобається. Shabbi chik дослівно перекладається з англійської мови як «потертий шик». Стилю притаманні стримані пастельні тони, навіть трохи старіння і потертостей, коли це стосується меблів або взуття. Батьківщиною «шеббі шику» є Англія. Іграшки у цьому стилі зараз дуже популярні в Європі. До речі, я створюю не лише милих звіряток та одяг до них, але й ліжечка з вишуканою постіллю.

— Що найскладніше у роботі?

— Найголовніше — сконцентруватись. Складно, коли щось відволікає. Зазвичай я занурююсь у роботу і можу не помітити, як проходить час. Моя робота приносить мені велике задоволення. Коли починаю робити нову іграшку, ніколи не знаю, яка вона буде. Інколи витрачаю кілька тижнів, удосконалюючи вбрання — не лінуюсь перев'язувати знову і знову одне й те ж, підганяючи одяг до міліметра або змінюючи кольори чи фактуру нитки. Найцікавіші роботи я відправила в Італію, де живе одна з моїх найперших поціновувачів, вона замовляє не тільки іграшку, а й багато одягу до неї. У кожної іграшки своє життя. Одна моя дуже хороша знайома побачила фото ведмедика на моїй сторінці у соцмережі, придумала йому імʼя — і це вже був її ведмедик… Важливо, щоб кожна іграшка знайшла свого поціновувача.

— Для творчих людей, як відомо, дуже важливе натхнення. Що вас зазвичай надихає на творчість?

— Природа: квіти, тварини, сонце. А ще люблю милуватися роботами талановитих майстрів, які створюють неймовірну красу. Також надихають приємні коментарі під фотографіями моїх робіт у соцмережах. Коли щось робиш з задоволенням та любовʼю, то вкладаєш в це всю свою енергію — і віддача йде саме в цих теплих приємних словах. У мене зʼявляється бажання створювати щось знову та знову, ще і ще вдосконалювати, придумувати щось цікавіше.

«Такі прості речі, як посмішка, добре слово, смачна кава, іграшкова мишка в капелюсі роблять нас щасливішими»

— Яке ваше творче кредо?

— Все, що робиш, треба робити з любов’ю. Попри війну, люди тягнуться до краси — і це вражає. Думаю, це є доказом того, що злу ніколи не перемогти добро. Такі прості речі, як посмішка, добре слово, смачна кава, улюблена пісня, маленька мишка в капелюсі, якою можна милуватися, роблять нас щасливішими, попри той біль, який зараз в кожному з нас. Краса надає сили жити й рухатись далі. Декілька днів назад мені написала жінка з Ізраїлю і попросила дати майстер-клас зі створення моєї мишки. Я залюбки розповіла їй, як створити таку іграшку. Ми спілкувалися досить довго. Вона сказала: «Я не можу просто сидіти й слухати нескінченні сирени, коли в'яжу, заспокоююсь».

— Як вважаєте, чому у всьому світі так затребувані нині речі ручної роботи?

— Є багато людей, які цінують унікальні предмети, зроблені в одному екземплярі, а ще краще за індивідуальним замовленням. Такі речі мають особливу енергетику, адже майстер вкладає у свою роботу душу. Іграшки ручної роботи мають попит по всьому світу, в деяких містах, наприклад в Мюнстері в Німеччині, кожного року проходить виставка ведмедиків. Я знаю українських майстринь, які регулярно приїжджають на цю виставку зі своїми роботами. Все, що зроблено своїми руками, цінується у всьому світі недешево, але іграшка має бути унікальною та якісною — на таку завжди знайдуться поціновувачі й в нашій країні, і за кордоном.

— Як правильно доглядати за іграшками?

— За тими іграшками, що я роблю, доглядати нескладно. Зроблені вони із велюру, кріплення металеве, хоча диски на кріпленні із товстого пресованого картону і прати дуже часто я не рекомендую, але все ж таки можна — не в пральній машині, а вручну, делікатним миючим засобом. Після висихання така іграшка не деформується. Одяг треба прати теж руками і прасувати з парою.

— Чи є у вас серед ваших робіт улюблені?

— Так. Це мій перший ведмедик, милий та смішний, але я його люблю — він завжди перед моїми очима на робочому місці.

Раніше майстриня Юлія Котова, яка створює лакові мініатюри на самоцвітах, розповіла про магічні властивості мінералів.

Читайте також: «У США дуже популярні „ловці сонця“, які люди підвішують на вікна», — майстриня Марія Румілова

Фото з альбому Тетяни Ребекевші

Читайте нас у Facebook

Зробіть «ФАКТИ»
обраним джерелом
у Google News