Шабунін маніпулює, звинувачуючи чинну владу у лобіюванні «правок Лозового», — політолог
Влада вживає заходів для викорінення з законодавства так званих «правок Лозового», які дозволили топкорупціонерам уникнути відповідальності. Звинувачення у використанні чи лобіюванні цих правок є маніпулятивними. Таку думку оприлюднив кандидат політичних наук Олексій Буряченко у своїй колонці на сайті «Главком».
Нагадаємо, закон № 2147-VIII з поправками депутата від Радикальної партії Андрія Лозового Верховна Рада ухвалила 3 жовтня 2017 року. Він скоротив терміни розслідування злочинів і дозволив представникам минулих «олігархічних договірняків» захистити себе від кримінальної відповідальності.
Олексій Буряченко нагадав, що частково «правки Лозового» були скасовані парламентом ще у 2019 році. Наступним кроком став законопроєкт № 10100, зареєстрований у Верховній Раді 29 вересня 2023 року. Він повністю скасовує «правки Лозового» і встановлює, що тяжкі та особливо тяжкі корупційні злочини під час воєнного стану не мають строків давності.
На думку політолога, цей крок свідчить про наявність у влади політичної волі й особисту зацікавленість президента Володимира Зеленського скасувати корупційну лазівку попередньої влади. На цьому фоні критика з боку Віталія Шабуніна, голови Центру протидії корупції, є маніпуляцією і хайпом.
«Якщо в будь-яке питання намішати Офіс президента, Татарова (Олег Татаров — заступник голови ОПУ), Зеленського, то підіймається одразу лютий, вибачте, срач і в деталях уже мало хто буде розбиратися. Адже, політично-громадське цькування є набагато цікавішим, аніж детальний розбір ситуації і встановлення осіб, які, дійсно, мають відношення до цієї історії з «правками Лозового», — написав Олексій Буряченко.
Він повідомив, що застосовувати «правки Лозового» у корупційних справах вирішили не Офіс президента, а Верховний Суд у квітні 2023 року. Зокрема, рішення ухвалили судді Сергій Фомін, Ольга Булейко та Ігор Іваненко.
Вони були призначені до складу Верховного Суду у 2019 році за результатами конкурсу, в якому брала участь Громадська рада доброчесності, до формування якої мав відношення і очолюваний Шабуніним Центр протидії корупції.
Окрім того, за непідтвердженою інформацією, публічній реінкарнації теми «правок Лозового» передувала зустріч керівників НАБУ і САП зі Спеціальним представником США з відновлення економіки України Пенні Пріцкер та послом США в Україні Бріджит Брінк. Під час цієї зустрічі керівники антикорупційних органів нібито заявили, що скасування «правок Лозового» значно покращили б інституційну спроможність НАБУ і САП.
«Одразу після цього з цією темою в медійному просторі виникає Шабунін, педалюючи і так уже концептуально вирішене питання, приховуючи чи не кажучи, всієї правди, що відповідний законопроєкт уже в вересні був зареєстрований у Раді», — написав Олексій Буряченко.
Нагадаємо, 17 жовтня 2023 року Центр протидії корупції повідомив, що чиновники Офісу Президента на чолі з Олегом Татаровим можуть стояти на заваді скасування «правок Лозового».
Раніше політолог Валентин Гладких заявив про те, що «немає сенсу збільшувати строки за корупцію, якщо генпрокурор Костін та інші антикорупціонери дозволятимуть фігурантам відкупитися«
248Читайте також: «Не просив, не вимагав і не отримував»: мер Сум Лисенко відкидає звинувачення у хабарництві
Читайте нас у Facebook
