Вiце-прем'єр микола томенко: «ми ризикуємо отримати нiбито другого прем'єр-мiнiстра зiнченка i нiбито вiце-президента україни порошенка! »
Томенко належить до тiєї категорiї нових урядовцiв, якi вмiють давати iнтерв'ю. Тобто коли не прийдеш, у нього є багато iнформацiї i власних оцiнок процесiв, якi вiн готовий висловити журналiстам. При цьому iнколи робить це як провокацiю, для досягнення своєї полiтичної мети.
«Якщо я не вiзьму «Мерседес», то невiдомо, що з ним зроблять в гаражi Кабiнету мiнiстрiв»
Поки дiлилися посади у новiй владi, конкуренцiї на мiсце Томенка майже не було. Вiдразу якось стало вважатися, що вiн стане вiце-прем'єром з гуманiтарних питань. Хоча якийсь час на це мiсце розглядався Роман Безсмертний, а Томенку Ющенко начебто пропонував мiсце офiцiйного речника позицiї Президента в статусi заступника голови Cекретарiату. Пiвтора мiсяцi тому нинiшнiй вiце-прем'єр вiдмовився, а зараз в iнтерв'ю «Українськiй правдi» уже рiзко критикує першi рiшення цього органу.
Томенко зiзнається, що у нього поки немає посвiдчення вiце-прем'єра, але проходить вiн у будинок уряду без перешкод. Вiн працює в кабiнетi Дмитра Табачника. Про свого попередника згадує, що, коли вiдбувалося спiльне засiдання старого i нового Кабмiну, Табачник запропонував розказати про «проблемнi мiсця», але зустрiч так i не вiдбулася. Схоже, нiхто i не жалкує.
«Багато людей казали менi, що попереднiй вiце-прем'єр з гуманiтарної полiтики починав робочий день з… визначення процедури лiцензування медикаментiв», — розповiдає Томенко i додає, що вiн вiддав цi повноваження мiнiстру, а сам буде «контролювати i допомагати садити в тюрми тих, хто попадеться на цих лiцензiях».
При загальнiй скептичнiй оцiнцi дiй попередника, Томенко не збирається вiдмовлятися вiд «Мерседеса», на якому той їздив. Аргументи звучать не переконливi, але смiшнi: «Якщо я не вiзьму, то невiдомо, що з ним зроблять в гаражi Кабiнету мiнiстрiв. Може, його спишуть, продадуть… Я не думаю, що «Мерседес» — це така машина, як «Майбах», яку можна з аукцiону продати. Тим бiльше Табачник не є така резонансна фiгура, як Кирпа. Тому поки що я зберiгаю державне майно, знаходячись на територiї цього «Мерседеса».
У самого Томенка у приватнiй власностi «Шкода Октавiа 1,8 турбо», на якiй, як вiн говорить, їздить тiльки у вихiднi. Томенко каже, що не буде отримувати урядову квартиру, а живе в чотирикiмнатнiй, «формальним власником якої є дружина».
Свою двокiмнатну на Оболонi вiн продав i таким чином значно пiдвищив розмiр грошей у декларацiї: у 2004 роцi Томенко одержав дохiд 231 тисячу 82 гривнi, з яких 61 тисячу склала зарплата нардепа.
Урядовий кабiнет Томенка знаходиться на шостому поверсi з вiкнами на попереднє мiсце роботи — Верховну Раду. У нього велика приймальня з совдепiвськими меблями, в кабiнетi вiце-прем'єра свiтлi столи i стiльцi. Також свiтлий шкiряний диван. Все має дуже недорогий вигляд. За робочим столом — cтiнка шаф. Раптом Томенко вiдкриває одну з панелей — це виявляються дверi у кiмнату для вiдпочинку. Розмiром десь 20 квадратних метрiв, з жахливими зеленими диваном i крiслами. Сусiднє примiщення — туалет i душ.
На стiнах у кабiнетi Томенка — портрет Шевченка i картини. Як з'ясувалося, це — музейнi екземпляри, хоч i 1970-1990 рокiв написання! З цього i почалося iнтерв'ю заступника голови уряду «Українськiй правдi»…
«Лiквiдувати Держтелерадiо, на жаль, неможливо»
- Так, це дiйсно картини, в основному з Нацiонального музею образотворчого мистецтва. Вони висять у кабiнетах i коридорах будинку уряду та Адмiнiстрацiї Президента. Моя iдея — проаналiзувати все це, бо частина досить цiнних картин пiшла на подарунки. Знаєте, їде кудись наша делегацiя i везе картину в подарунок…
- Але на якiй пiдставi музейнi картини прикрашають стiни чиновницьких кабiнетiв?
- Я не знаю, хто звернувся до музею з такою iнiцiативою. Я говорив з директором музею, вiн менi сказав: «Так, ми пiдтверджуємо, що ми передавали картини». Я кажу: «Може, варто перевiрити, щоб нiчого не вкрали». Вiн каже: «Ну, ми хотiли, ми звертались, але в Адмiнiстрацiї Президента ще не було Зiнченка, все було закрито… »
- Повертати назад до музею цi картини не збираєтесь?
- Я хочу все повернути. I знайти, скiльки вкрали. Директор сказав, що всi картини описанi хранителями музею: «В кабiнетi 632 висять чотири картини такi-то, такi-то… »
Я, до речi, планую вiдвiдати цей музей. Iснує фантастичний проект реконструкцiї, який ще виник за часiв Ющенка-прем'єра. Була грандiозна iдея об'єднати купу комплексiв i зробити Нацiональний музей культури. З пiдземними ходами, щоб виходили на реконструйовану ївропейську площу i там також був виставковий зал. Креслення збереглося, але нiхто нiчого не робив. Директор музею принiс менi цей проект. Але я думаю, що це все ж надто великi грошi, i реалiзувати буде нереально.
- А Нацiональний ермiтаж, про який говорив Ющенко, — це iнша iдея?
- Ермiтаж пов'язаний з виставковим залом у примiщеннi заводу «Арсенал». Це iнiцiатива Президента, я не знаю, хто цим займається…
- Кажуть, що Пiнчук виграв тендер на створення музею в «Арсеналi»…
- Я чув, що Пiнчук щось хотiв там зробити. Але я достеменно не знаю… Я говорив з Президентом про стратегiчнi речi — створити державний комiтет нацiональної спадщини чи нацiональних пам'яток культури. I зробити реєстр всiх культурних пам'яток України в державi та за її межами. У Польщi така структура iснує окремо, не в мiнiстерствi культури. Але такого комiтету у новiй структурi нашого уряду немає. Бо наш пiдхiд — скорочувати органи влади, а не утворювати.
- До речi, пiсля реформування залишається Держкомiтет з телебачення i радiо i ви будете його куратором?
- Лiквiдувати Держтелерадiо, на жаль, неможливо, бо цей орган прописаний в Конституцiї. Я запропонував мiнiмiзувати його функцiї. I є протокольне рiшення уряду, що менi доручається реформувати Держтелерадiо.
- Чим займатиметься цей комiтет?
- Поки що у них залишиться реєстрацiя друкованих засобiв масової iнформацiї. Хоча ясно, що це треба передавати Мiнюсту…
- При тому, що в назвi комiтету говориться про телебачення i радiо!
- Парадокс! Також у комiтетi залишаються обласнi телерадiокомпанiї — вони в подвiйному пiдпорядкуваннi: головам обласних адмiнiстрацiй i Держкомiтету телебачення i радiо. Крiм того, у цьому комiтетi залишається книговидання. Хоча грошей в бюджетi на цей рiк не закладено нi копiйки. У минулорiчному бюджетi було 45 мiльйонiв гривень на видання так званих «соцiально значимих книг». Держтелерадiо створювало комiсiю i визначало, що таке «соцiально значима книжка». Наприклад, колишнiй вiце-прем'єр Табачник виграв тендер в 750 тисяч гривень — на видання книги за бюджетнi кошти про фалеристику (iсторiю нагород). Це один з найдорожчих проектiв — двотомник за 750 тисяч!
Я думаю, що так само як «соцiально значимi книжки» виходили Кучминi твори, дуже багато проходило книжок Литвина, де вiн науковий редактор. В цьому роцi в бюджетi в силу рiзних обставин на цю статтю немає нi копiйки.
(Томенко пiдходить до шафи i показує кiлька кольорових товстих фотоальбомiв на глянцевому паперi, якi виданi як «соцiально значимi видання». На однiй з книжок написано: пiд редакцiєю Володимира Литвина. )
I ключова проблема, про яку ми говоримо окрiм скорочення органiв влади, — це типова структура мiнiстерства i мiсцевої адмiнiстрацiї. У мiнiстра буде перший заступник i три заступники. Таку саму структуру ми хочемо зробити i в обласних адмiнiстрацiях, хоча зараз в середньому у губернатора 7-8 заступникiв.
Уряд пропонує, щоб був виписаний документ про процедуру ухвалення рiшень в системi виконавчої влади. Оскiльки зараз виникла складна ситуацiя. Бо крiм Секретарiату Президента, який за структурою фактично дублює повнiстю наш уряд, можлива поява ще одного реального центру ухвалення рiшень — Ради нацбезпеки та оборони.
Документ про РНБОУ досi не оприлюднений. Якщо той варiант проекту, про який говорять у пресi, стане реальнiстю, то найстрашнiше, я бачу, що кадровi питання Мiноборони, Мiнiстерства внутрiшнiх справ повиннi вiзуватися в Радi нацбезпеки. I погоджуватися там мають всi призначення — наприклад, заступникiв мiнiстрiв. Але у нас достатньо вiдомих процедур погодження! Це прем'єр i Президент, а для багатьох, окрiм силових мiнiстрiв, ще i профiльний вiце-прем'єр.
Ну i ще була одна iдея, про яку я чув: щоб секретар Ради нацбезпеки через кому писався як заступник голови РНБОУ. Якщо так станеться, то це фактично поява вiце-президента, бо голова Ради нацiональної безпеки i оборони — це Вiктор Ющенко! Можливо, в остаточнiй редакцiї цього не буде…
Також надiйшла iнформацiя, що, по однiй з версiй, Нацiональна рада з питань телебачення i радiомовлення також буде координуватися Радою нацiональної безпеки i оборони. Бо це, мовляв, питання i iнформацiйної безпеки.
Тобто, якщо все вiдбуватиметься за таким сценарiєм — ми маємо нiбито другого прем'єр-мiнiстра Зiнченка i нiбито вiце-президента Порошенка!
- Який ви бачите вихiд з такої ситуацiї?
- Наша позицiя така: ми як уряд дiємо виключно за Конституцiєю. ї вимога погодження, або, як кажуть розумним словом, контрасигнацiя. Тобто всi кадровi призначення через укази Президента мусять погоджуватися в урядi. Це нiколи не робилося за часiв Кучми, i, на жаль, у багатьох кадрових призначеннях це не робиться за часiв Ющенка.
Я на прикладi Нацiональної телекомпанiї показав хибнiсть такої полiтики. Так, на минулому тижнi я дiзнався вiд Зiнченка, що iснує проект указу Президента про призначення Кметика виконуючим обов'язки голови Нацiональної телекомпанiї. Я поiнформував прем'єр-мiнiстра, яка теж не знала про це. Хоча, по iдеї, ми мусили подати цю пропозицiю на посаду голови Нацiональної телекомпанiї. Це випливає iз статусу НТКУ, адже Нацiональна телекомпанiя на сьогоднiшнiй день — практично пiдроздiл Кабiнету мiнiстрiв.
Хоча президента НТКУ призначає Президент України, абсолютно очевидно, що це Кабмiн подає пропозицiю. Але вийшло так, що мене поставили перед фактом, що будуть призначати Володимира Кметика. Громадськiсть в оточеннi Президента почала говорити, що це не iдеальний варiант. Розумiння того, що люди не сприймають цю кандидатуру, зупинило оприлюднення указу.
Можливо, мотивацiя дiй Зiнченка — робити оперативно i швидко. Але це не вiдповiдах логiцi Конституцiє i законодавства Украєни.
«Секретарiат — це не дорадчий орган Президента, це функцiональний орган iз прийняття рiшень»
- Так само i структура Секретарiату Президента?
- На мою думку, це суперечить нормi Конституцiї, згiдно з якою Президент створюх в межах коштiв, видiлених на свох фiнансування, дорадчий орган. Секретарiат — це не дорадчий орган Президента, це функцiональний орган iз прийняття рiшень! Вiн повнiстю побудований за принципом Адмiнiстрацiї Президента з департаментами, якi контролюють систему прийняття рiшень уряду i систему мiсцевої виконавчої влади.
Водночас є iнформацiя, що уже надходять до уряду листи вiд державного секретаря i вiд секретарiату Ради нацiональної безпеки i оборони. Навiть вiд департаментiв секретарiату РНБОУ! Що, м'яко кажучи, некоректно.
- Ого! Якого змiсту цi вказiвки?
- Ну, поки що там записано «прохання врахувати», «подивитись»… Якiсь пропозицiї. Поки це не вказiвки, що мене радує.
Я так розумiю, якiсь листи надходять на iм'я Президента, i цi пропозицiї пересилаються в мiнiстерства. Я не бачу тут великої небезпеки… Але iсторiя з Кметиком — це тактична помилка, i Президента в тому числi. Не тiльки тому, що це не погоджувалось з Тимошенко, але й тому, що це викликало прямий спротив медiйної громадськостi.
Зараз нам треба знайти дуже коротку формулу призначень заступникiв губернаторiв та гoлiв районних адмiнiстрацiй. Я переговорив з авторитетними людьми, якi давно керують областями, — вони кажуть, що якщо ви нiчого не змiните, то залишиться процедура, усталена за часiв Кучми: призначення голови районної державної адмiнiстрацiї займатиме вiд одного до двох з половиною мiсяцiв!
Я запропонував, i прем'єр це пiдтримала, що вiце-прем'єри будуть вiдповiдальними за певнi регiони. Ї вони туди будуть виїжджати i на мiсцi фактично проводити спiвбесiду, а потiм прем'єр iде до Президента з пакетом пропозицiй на посади голiв райадмiнiстрацiй.
Так само мене стурбувало, що у нас залишилися укази з грифом «для службового користування».
Взагалi ця iсторiя з непублiкацiєю документiв дуже сумна. За часiв Януковича зроблено дикi речi з точки зору шифрування i таємностi! Вiзьмемо випадок з документом про повноваження РНБОУ — особисто я його не бачив. Хоча я пройшов процедуру допуску до таємних документiв ще у Верховнiй Радi.
Пам'ятаєш, була iсторiя, коли я намагався зрозумiти, кому надається мiлiцейський супровiд i охорона? Я робив запит, а менi сказали, що це таємнi документи. Я сказав, що я ж голова комiтету, я пройшов процедури допуску, але менi сказали «нi». Тодi Литвин особисто пiдписав, що я маю право прочитати цi документи.
- До речi, i що було там написано?
- Я був у МВС, прочитав цi документи i з'ясував для себе, що в первинному варiантi документа мали право на супровiд лише три посадовi особи: прем'єр, Голова Верховної Ради i Президент.
Потiм туди додали ще першого вiце-прем'єра i першого вiце-спiкера. А потiм, коли створилася ця бiзнесова структура — охорони за грошi, — тодi нiби збiльшилось число тих, кого можуть супроводжувати. Але перекриття вулиць може робитися виключно для трьох осiб — Президента, прем'єра i Голови Верховної Ради.
«Справа Гонгадзе i справа про отруєння Ющенка — ось де стане зрозумiло, чи Пiскун працюватиме далi, чи його замiнять»
- Зараз для Ющенка начебто вулицi не перекривають?
- Зараз ситуацiя покращилась, Президент нiбито їздить за спрощеною формoю. Але все одно залишається проблема, хто має право на супровiд. Думаю, Луценко цим займеться. Бо це не правильно — ти платиш грошi i маєш вiдомчу систему охорони, тобi видають машину охорони, вона їде за тобою. Бiльше того, за фактом тобi присвоюється номер залежно вiд суми сплати. Це значить, що коли тебе «ведуть», то регулювальник тобi сприяє. Всi стоять у пробцi, а тебе можуть пропустити.
- Подiєю минулого тижня стало призначення екс-мiнiстра освiти Василя Кременя заступником держсекретаря…
- Я вважаю це суспiльно-полiтичною i моральною неприємнiстю не тiльки для себе особисто, а й для нової влади. Бо це повнiстю суперечить логiцi неприйняття на посаду тих людей, якi не просто працювали в командi Януковича, а й у тих командах, якi не характеризувалися демократичнiстю прийняття рiшень.
Починаючи з iсторiї Сумського унiверситету, вiд урокiв футболу… Кремiнь — людина, напевно, професiйна. Але все життя вiн виконував тi розпорядження, якi давали йому лiдери СДПУ (о) чи лiдери уряду. Я мав не одну дискусiю з ним i знаю, що вiн як учений i як експерт достатньо професiйний. Але вiн казав, що «це Табачник чи Медведчук наказав робити, i я змушений так вчинити… ».
Тому я думаю, що призначення Кременя — це елемент деморалiзацiї нашої команди. У нас є дуже велика кiлькiсть людей, якi сьогоднi не задiянi, не знають, куди прикласти свої зусилля. Ї водночас з iншої команди приходять люди на дуже важливi посади!
Це нiби пiдказка губернаторам, мiнiстрам: «Хлопцi, та можна спокiйно ставити на посади старi кадри, поки ви знайдете з молодi якихось там незаплямованих людей… »
У мене, якщо ти подивишся, повнiстю замiнена патронажна служба. Я залишив iз десяти людей одну, яка займається виключно дiловодством у комп'ютерi. Решту я звiльнив. Один з тих, кого я вигнав, навiть сказав менi, що вiн взагалi «мiльйонер по жизнi» i готовий допомагати моєму Їнституту полiтики. Аби тiльки спiльно працювати в моїй службi до кiнця разом зi мною!
- Якщо ще трохи про кадри — як ви думаєте, Пiскун залишиться Генпрокурором?
- Я думаю, що у нього є час для випробувального термiну, ще десь мiсяць. Я говорив зi Святославом Пiскуном. Вiн менi сказав, що позицiя Президента — Генпрокурор має вiдзвiтувати. Ми з ним думали, як зробити публiчну формулу доповiдi слiдчої групи по справi Александрова i по справi «оборотнiв», щоб показати, як це вiдбувалося i як це розслiдувалось. Я готовий знайти оптимальну форму, як це висвiтити в медiа. Поки чекаю вiд Генпрокурора пiдтвердження його готовностi. Але цi двi справи, звичайно, менш важливi для суспiльства, хоча важливi для нас. Справа Гонгадзе i справа про отруєння Ющенка — ось де стане зрозумiло, чи Пiскун працюватиме далi, чи його замiнять…
Читайте нас у Facebook
