- 25.04 22:25 Салат з броколі та сиру фета: чудова ідея до Великодня за рецептом відомої співачки
- 25.04 21:58 «Боже мій, я справді це зробила?»: Ріанна зізналась, про що найбільше шкодує
- 25.04 21:30 Зверніть увагу на ці рослини: як боротися з зараженням кімнатними мухами
- 25.04 21:02 Рутинна робота підвищує ризик деменції: оприлюднено результати масштабного наукового дослідження
- 25.04 20:49 Чарівна Дар'я Білодід принесла Україні золоту медаль чемпіонату Європи
- 25.04 20:43 Два роки рідні сподівалися на диво: стало відомо про загибель на Луганщині воїна з Гайворона
- 25.04 20:35 «Камінні годинники з фарфору зараз модні, як і кілька століть тому», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк
- 25.04 20:18 Картопляна піца в духовці: нереально смачний рецепт фіналіста шоу «МастерШеф»
- 25.04 20:07 Земля горить під ногами: міністр Сольський, що оскандалився, подав у відставку
- 25.04 20:02 Досягнуть повної потужності на початку літа: як росія та Україна готуються до наступної фази війни
- 25.04 19:49 Троє працівників «Укрзалізниці» загинули внаслідок обстрілу росіянами залізниці у Донецькій області
- 25.04 19:10 «За Україну мають воювати українці»: Віктор Таран — про те, чому понад 100 років тому Україна втратила державність
Страна: Испания
Мануфактура: Lladro
Год создания: 2008
Скульптор: José Luis Santes
Размер: 9×8 cm Із експозиції «Shvets Museum»
В нашей коллекции совершенно странным образом собралось большое семейство панд. Причем, специально их никто не собирал. Просто как-то так получилось, что незаметно они расплодились до неприличия. Кстати, есть среди них такие крупные экземпляры, что их впору сравнивать с настоящими, живыми. И следует заметить, что нам известно, какими бывают живые панды, поскольку в свое время довелось даже носить их на руках.
Да-да, как это ни удивительно сейчас звучит, но мы действительно носили пандочек на руках. Было это, правда, давненько. Взяв тогда еще 4-летнего Димочку в совершенно отчаянное путешествие, мы втроем с супругой отправились в Новую Зеландию. Ну, а поскольку путешествие это было невероятно длительным и утомительным, то было принято решение перед последним 5-часовым перелетом из Мельбурна в Окленд остаться на 3−4 дня в Австралии.
Дни эти были насыщены огромным количеством экскурсий — и в одно из чудес современного мира Мельбурнский оперный театр, и по какой-то широченной реке на двухпалубном старинном пароходике с большими шумными лопастями, и в местный невероятных размеров парк развлечений… Ну, и, конечно же, в зоопарк. Вот там-то как раз среди множества экзотических животных, большинство из которых мы вживую видели впервые, повстречались нам семейство сонных панд, которых по местным правилам… можно было трогать руками, гладить и даже брать на руки!
Стоит ли говорить о том, какой неописуемый сначала страх, а потом восторг вызвала у нашего сына возможность поносить на руках маленькую пандочку. Сейчас он об этом уже и не вспомнить, разве что разглядывая старые фотографии. Ну, а для меня тот памятный момент необычного нашего путешествия всегда всплывает перед глазами, когда любуюсь семейством фарфоровых панд, давно уже прижавшихся в нашей коллекции.
Сегодняшним именинникам по традиции хочется пожелать добра, счастья и побольше приятных памятных впечатлений от увиденного и пережитого в своей жизни. Как всегда, искренне ваш.